На оглядинах наречена була гарна
Виїздне засідання міжнародного трейд-клубу, що проходило на Луганщині, до слова мовити, вже втретє, можна порівняти з оглядинами нареченої – область прагнула показати всі свої достоїнства, а "свати" (поки що не женихи-інвестори) уважно приглядалися: чи варто їхнім "принцам" брати шлюб за розрахунком.
Нагадаємо, що трейд-клуб в Україні, що існує вже понад 10 років, об’єднує співробітників майже шести десятків посольств і міжнародних організацій, акредитованих у нашій країні. Завдання клубу – знайомити торговельних радників і аташе з потенційними можливостями та інвестиційною привабливістю української економіки, а в кінцевому підсумку сприяти розвитку торговельно-економічних зв’язків з іншими країнами. Нинішнє виїзне засідання на Луганщині – вже третє числом, і треба зауважити, область підготувалася до нього грунтовно. Підприємства, наукові та проектно-конструкторські заклади розробили понад 120 інвестиційних проектів і пропозицій, 60 з яких були представлені на виставці інвестиційних проектів.
Неможливо описати і навіть перелічити всі розроблені луганчанами проекти (достатньо сказати, що для їхнього здійснення необхідно близько п’яти з половиною мільярдів доларів США), але деякі з них назвати хотілося б. Тим паче, що їхня привабливість полягає не лише у можливому отриманні інвесторами пристойних дивідендів, а й у залученні до технологій, які є нововведенням не лише для України.
Приміром, антрацитівське СП "Аплас ltd" пропонує принципово нове використання покладів кам’яного вугілля – шляхом спалювання його в земних надрах. Бізнес-план так і називається: "Підземна газифікація вугільних пластів закритих шахт". Інакше кажучи, йдеться про використання колись залишених тонких пластів через неможливість їх розробки традиційним способом – механічним. Вартість проекту всього 3 млн. доларів, а вигода може багаторазово перевищити вкладені кошти. Додамо до економічної доцільності ще й екологічну безпеку, відсутність шкідливих для здоров’я людей умов підземної праці й переконаємося, що запитувані інвестиції окупляться сторицею.
Ще одне антрацитівське підприємство АТЗТ "Промінвестекологія" пропонує потенційним інвесторам брати участь у реалізації інвестпроекту "Створення комплексу з утилізації шахтної породи і відходів птахівництва з метою виробництва біоорганічних добрив". Виявляється, що шахтні терекони, які забирають нині у землевласників тисячі гектарів землі, можуть бути використані для відновлення її плодючості. Цікаво, що для здійснення проекту треба трохи більше 3,6 млн. доларів, а річна виручка від реалізації добрив становить 4,2 млн. доларів США.
Характерно, що більшість привабливих проектів так чи інакше пов’язана з вугільною промисловістю й може істотно знизити екологічну напруженість у регіоні. Наприклад, Донбаський гірничо-металургійний інститут розробив технологію очищення шахтних вод до рівня не лише придатності їхнього застосування в технічних цілях, але і як питну воду. Для Донбасу, який відчуває колосальний дефіцит води, значення цього проекту важко переоцінити! Залишається додати, що вартість проекту становить усього 1,2 млн. доларів, а термін реалізації – три-чотири роки, якщо порівняти ці цифри з десятками мільйонів ще радянських карбованців, а потім українських гривень, витрачених за багато років на розв’язання так і не розв’язаної проблеми забезпечення шахтарських міст питною водою, то стане ясно: проект цей треба було здійснювати ще "вчора".
Можна було б багато розповідати про інші інвестиційні пропозиції цього відомого своїми досягненнями у сфері науки навчального закладу. Самі лише назви деяких з них, зокрема, "Розробка ефективної технології видобутку кольорових, благородних, легованих і рідких металів з відходів переробки вугілля", говорять про те, що ці проекти здатні і в переносному, і в прямому розумінні озолотити Україну, або проект ТОВ "Дон-Україна", направлений на використання шахтного метану (джерела багатьох бід і нещасть у шахтах) як альтернативне паливо для спільної генерації електричної і теплової енергії. Донбас щороку закуповує мільйони кубометрів природного газу, в той час, як у вугільних родовищах регіону міститься, за даними вітчизняних геологів, понад трильйон кубометрів метану!
Авжеж, "оглядини" безсумнівно вдалися. Це підтвердив і своїми висловлюваннями перед журналістами президент трейд-клубу, радник посольства Австрії в Україні Крістіан Гессель, який заявив, що рекомендуватиме діловим колам своєї країни деякі з проектів для інвестування. Це, звісно, радує, однак підсумки виїзного засідання клубу, побачене на виставці інвестиційних проектів змушує замислитися і про інше. Ну чому нам, хто має величезний економічних потенціал, так подобається випрошувати гроші у зарубіжних капіталістів у той час, як власні мільярдери тримають у тіні або вивозять капітали за кордон? Якраз у ці дні в ЗМІ пролунала заява секретаря СНБО Євгена Марчука про те, що тільки за рахунок махінацій у торгівлі спиртними напоями держбюджет недоодержує близько 10 млрд. гривень. Скільки ж грошей тоді обертається взагалі в тіньовому секторі? А ми йдемо з простягнутою рукою до закордонного "дядька"…
Доки?