Там багато рослин, занесених до Червоної книги, але бізнесменів краса мало хвилює. Їм більше до вподоби зелений колір доларів. Йдеться про металургів, які кричать, що їм катастрофічно бракує сировини і це при тому, що третина підприємств може закритися через економічну кризу у світі. Люди проти і вимагають надати землям статус заповідних. Однак це глас волаючого у пустелі. Розробка документації невпинно наближається до завершення.
У Запорізькій області люди виступають проти розробки родовища залізної руди. Жителі міста Оріхового змушені вибирати між новими робочими місцями та тотальним забрудненням екологічно чистої території.
Сергій Сурченко, фахівець гірничодобувної галузі: "Там золото, там індій. Прикриваючись бідною рудою, тут будуть розробляти рідкоземельні елементи, а ліцензія буде куплена під кварцит".
Світлана Корзун, представник Інститут екології і краєзнавства "Запорізький край": "Буде спотворена вся природа. Рівень ґрунтових вод, в тому числі Бучачського водоносного горизонту, знизиться. Вода пропаде з колодязів".
Розроблятимуть родовище та збагачуватимуть руду у Таврійському степу. Цілина багата на рослини, занесені в Червону книгу, а особливо на ковилу. Проте підприємці заявляють, українські родовища – на межі виснаження. Аби в майбутньому мати сировину для металургІї, треба постійно шукати нові джерела. Кажуть, абсолютно чистої вітчизняної технології видобутку корисних копалин немає.
Іван Бочар, представник компанії-забудовника: "Вы идете копать на огороде яму, вы уже нарушаете экологию, ничего экологически чистого нет. Руды у нас хватит на активные разработки на 50 лет, но рядом находится еще одно месторождение, Гуляйпольское, со временим оно тоже будет разрабатываться".
Донецька компанія вже отримала ліцензію на розробку родовища. Тепер районна та обласна ради мають вирішити, чи передавати землю підприємцям.
Сергій Шаповалов, заступник голови Оріхівської районної адміністрації: "Экологических нет выводов, санстанции, архитектурных выводов, охраны памятников. Будут выводы, все сведется в кучу, будут отработаны и только тогда будут приниматься решения".
Ціна майбутнього благополуччя – ризик захворіти на астму чи рак. Аби унікальний степ не знищили, екологічні організації вимагають надати землям статус заказника. А тим часом, підприємці наполегливо узгоджують проектну документацію.