Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (ІМР – Інститут мінеральних ресурсів до 1994 р., УкрДІМР – Український державний інститут мінеральних ресурсів до 2000 р.) було створене в червні 1956 р. на базі Кримського філіалу АН УРСР (організований у 1948 р.). У 1956 році філіал перейшов у підпорядкування Української академії наук і на базі відділів геології, хімії, гідрогеології та картознавства було організовано Інститут мінеральних ресурсів АН УРСР. Відділом геології керував доктор геолого-мінералогічних наук Я.Д. Козін, який був водночас заступником голови Президії філіалу АН СРСР; відділом хімії – доктор хімічних наук П.Т. Данільченко; відділ гідрогеології і картознавства очолював доктор геолого-мінералогічних наук С.О. Ковалевський. Безпосередньо ініціатором створення Інституту мінеральних ресурсів (ІМР) був видатний вчений у галузі петрології, геохімії, геохронології та металогенії докембрію, академік АН УРСР, віце-президент АН УРСР М.П. Семененко. У 1963 р. Постановою Ради Міністрів СРСР Інститут мінеральних ресурсів було передано з системи АН УРСР у відання геологічної служби країни (тоді – Держгеолком, пізніше – Міністерство геології); до складу інституту була переведена Дніпропетровська група відділів ІМР (колишня Дніпропетровська науково-дослідна експедиція), а дослідну лабораторію із збагачення керченських руд передано Камиш-Бурунському комбінату. У 1966 р. Інститут мінеральних ресурсів був переданий Міністерству геології України і він став однією із провідних установ з вивчення геологічної будови і геолого-технологічних особливостей родовищ твердих корисних копалин та координації науково-дослідних і тематичних робіт в системі геологічної служби України. У 2000 році, у зв’язку з реструктуризацією геологічної галузі та з метою скорочення кількості інститутів, УкрДІМР, так само, як і розташований у Львові УкрДГРІ, були перетворені у територіальні відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, який став базуватися в м. Києві. Дніпропетровське відділення було виведене з УкрДІМРу й також передане до складу УкрДГРІ.
Першим директором і фактичним творцем основних напрямів наукової діяльності ІМРу був Ю.Ю. Юрк (1905-1975) доктор геолого-мінералогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, видатний спеціаліст в галузі мінералогії, петрології і мінерагенії. З 1973 й до 1986 р. керував інститутом С.І. Кирикилиця (1924-1986), кандидат геолого-мінералогічних наук, лауреат Державної премії УРСР. У 1986 р. директором ІМРу (з 2000 р. – КВ УкрДГРІ) був призначений Ю.М. Брагін (1936) – доктор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії гірничих наук України та Міжнародної академії мінеральних ресурсів. Наприкінці 2005 р. на посаду директора Кримського відділення УкрДГРІ був призначений І.Є. Палкін (1952), кандидат геолого-мінералогічних наук, який до цього працював протягом останніх 15 років на посаді ученого секретаря інституту.
Кадровий потенціал відділення на сьогодні складає 173 наукових та інженерно-технічних співробітників, з них – 5 докторів наук і 22 кандидати наук.
Профіль діяльності інституту на сьогоднішній день включає наступні напрями наукових досліджень: науково-методичне обґрунтування регіональних геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого-геологічних досліджень на основі сучасної актуалістичної геодинаміки; прогнозно-мінерагенічні дослідження з метою виділення перспективних мінерагенічних зон і площ, оцінка їх загального мінерагенічного потенціалу для проведення регіональних пошукових робіт; розробка принципово нових та удосконалення наявних методів регіонального і локального прогнозування на основі глобальної металогенії; здійснення локальних прогнозно-металогенічних побудувань, у першу чергу в традиційних гірничодобувних районах країни, з метою виявлення об’єктів для проведення пошукових робіт щодо приросту запасів корисних копалин, що користуються постійним попитом; розробка та удосконалення методів і технологій геолого-технологічної оцінки перспективних об’єктів на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт; розробка нових та удосконалення наявних схем геолого-технологічної оцінки відходів гірничодобувних і перероблюючих мінеральну сировину підприємств з метою виявлення перспективних об’єктів для проведення їх опошукування та ревізійної оцінки; розробка і удосконалення методів геолого-економічної і технологічної оцінки твердих корисних копалин, природних і техногенних родовищ, гідромінеральних ресурсів; удосконалення методів державного моніторингу геологічного середовища, геохімічного стану ландшафтів, небезпечних геологічних процесів з метою ефективного прогнозу їх змін і розробка інформаційної підтримки керівних рішень на базі урядових інформаційно-аналітичних систем; розробка методів вивчення та збереження видового розмаїття природних і техногенних мінералогічних комплексів з метою збереження мінеральних ресурсів і пропаганди геологічної спадщини, розвитком геологічного туризму і підвищення освітнього рівня учнів і студентів.
Відділення має не тільки багату історію, але і значні наукові досягнення у різних напрямах геологорозвідувальних робіт. Наведемо декілька прикладів тільки за останні п’ять років.
Фахівцями КВ УкрДГРІ вивчено особливості накопичення залізо-марганцевих мінералів у хвостосховищах Нікополь-Марганцевського та Кременчуцько-Криворізького рудних районів. Випробуванням лежалих хвостів збагачення залізних кварцитів із застосуванням магнітно-гравітаційної схеми збагачення показана принципова можливість отримання концентрату з вмістом заліза 62-67 %; збагаченням хвостів марганцевих руд Грушевської збагачувальної фабрики ВАТ “Марганецький ГЗК” одержано концентрати з вмістом Mn – до 35-40 %, що дозволяє розробити оптимальну технологічну схему переробки марганцевих руд (манганит-піролюзит-кварцевих пісків) із застосуванням магнітно-гравітаційної схеми збагачення. Результати досліджень вказують на велику перспективність переробки техногенних родовищ марганцю в Україні. За даними технологічних досліджень відходів ряду хвостосховищ, встановлена наявність вільного золота (0,05-0,25 г/т), 30 % загальної кількості якого можна вилучити в концентрати (15-25 г/т). При врахуванні загального щорічного обсягу текучих хвостів збагачення руд (60 млн т), з ними в хвостосховища поступає біля 6 т золота, яке можна вилучати з допомогою технологій, розроблених у КВ УкрДГРІ.
За участю фахівців КВ УкрДГРІ розроблено технологічний регламент розробки Азовського рідкіснометалевого родовища. За даними мінералого-технологічного вивчення на родовищі виділено 3 мінералого-технологічних типи багатих руд, першочергову ділянку засвоєння з запасами руди орієнтовно 4 млн т (рідкісні землі – 1,3-1,4 %, оксид цирконію – 1,5-2,3 %); збагаченням руд отримано рідкісноземельний, цирконовий та польовошпатовий концентрати; доведено доцільність переробки руд.
На базі гідравлічного розкласикування з наступною електричною та магнітною сепарацією концентрату розроблено нову технологічну схему збагачення мідних руд Волині, що може дозволити отримання високоякісних продуктів (вміст міді 41,3-81,1 %, вилучення 67,7-80,4 %).
Досліджено можливість довилучення золота з хвостів збагачення руд Мужиївського родовища гравітаційними методами; отримано перспективні результати з біовилуговування продуктів збагачення (концентрату гравітаційного стола Джеміні) руди Мужиївського родовища з тонким золотом (загальний вміст ~ 420 г/т); під час пілотних випробувань досягнуто вилучення золота 91%.
Виконано прогноз та оцінено промислову значущість золотого зруденіння на перспективних об’єктах у межах Бобриківського розсипного поля. Розроблено раціональні схеми і технологічні режими вилучення золота із продуктивних розчинів із застосуванням різних сорбентів (іонообмінних смол, модифікованого кам’яного і активованого вугілля) переробки різних типів золотовмісних руд Донбасу та Приазов’я; ступінь вилучення золота досягає 95-98 %. Створено 4 принципово нових біореагента і в лабораторних умовах встановлено можливість їх застосування для вилуговування золота з концентратів та продуктів збагачення.
Із Державного департаменту інтелектуальної власності отримано кваліфікаційний патент на винахід “Спосіб видобування золота з золотовмісних руд або продуктів їхнього збагачення” та деклараційні пакети на винаходи “Установка бактеріального вилуговування металів” і “Спосіб одержання біореагенту для видобутку золота з руд або продуктів їхнього збагачення”.
Для вирішення проблеми алмазоносності України фахівцями відділення створено важливий документ – галузевий стандарт “Визначення походження алмазів. Методичні рекомендації”.
У Південному Донбасі виявлено прояви мікрозернистих фосфоритів, побудована карта розподілу перспективних відкладів. Уперше в Україні на Карпівському родовищі фосфорит-глауконітових руд (Донецька область) відкрито поклад високоякісних фосфоритів, представлених сипкими безкарбонатними дрібнозернистими пісками. Сумарна потужність багатих покладів складає 8,5 метрів, вміст Р2О5 змінюється в межах 7,7-15,0 % і в середньому складає 11,0 %. Розроблена принципова схема їх збагачення і отримання концентрату з вмістом Р2О5 до 22,0 % при виході 35,5 – 38,0 %. За розробленими економіко-математичними моделями оцінки промислового значення родовищ зернистих фосфоритів при різних засобах їх розробки і вивчення орієнтовних бракуючих кондицій для підрахунку запасів та ресурсів фосфорвміщуючих руд доведено промислове значення Новоамвросієвського родовища зернистих фосфоритів; на його базі збудовано підприємство по розробці і збагаченню фосфоритової руди (Амвросіївська фабрика мінеральних добрив).
Співробітниками відділу еколого-геологічних і геодинамічних досліджень останнім часом складено та впроваджено в галузі “Тимчасові вимоги щодо складання карт умов розвитку ЕГП, господарської діяльності та районування територій, з можливості виникнення надзвичайних ситуацій, зумовлених ЕГП на державному та регіональному рівнях” і “Методичні положення щодо регіонального просторового прогнозу виникнення надзвичайних ситуацій, зумовлених взаємодією процесів просідання, осідання та підтоплення” (перша редакція); завершено створення тимчасових вимог із складання та підготовки для видання інженерно-геологічної карти м-бу 1:200000, як складової частини комплекту “Геолкарта-200”; одержано патент України на винахід № 50863 "Пристрій для реєстрації природного імпульсного електромагнітного поля Землі "Симеїз".
На перспективу основним напрямком науково-дослідних робіт відділення залишається розробка нових та удосконалення існуючих технологій збагачення мінеральної сировини, створення екологічно чистих біотехнологій світового рівня. Також передбачається розширення робіт із прогнозування та моніторингу небезпечних природних та техногенних екзогенних процесів (зсуви, обвали, підтоплення, карстоутворення, абразія) та розробка запобіжних заходів.