Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув справу № 560/8604/26 за позовом Державного агентства водних ресурсів України до Міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал». Агентство просило скасувати дозвіл на спеціальне водокористування, оскільки, за його твердженням, підприємство не усунуло порушень, виявлених Державною екологічною інспекцією, і надалі завдавало шкоди водним ресурсам. У дозволі встановили допустимі обсяги скидання стічних вод і нормативи забруднюючих речовин окремо за кожним водовипуском.
Інспекція встановила несправність приладу обліку стічних вод, неналежний стан очисних споруд, наднормативний скид амонійного азоту та погіршення якості води в Південному Бузі. Вона видала припис № 2/01/01 про усунення порушень. Припис вимагав відновити облік скидів зі споруд № 2, привести п’ятий аеротенк у робочий стан, не допускати спливання активного мулу, припинити наднормативний скид амонійного азоту та запобігти погіршенню якості води нижче місця випуску. Підприємство сплатило адміністративні штрафи й відшкодувало 56 522 гривні шкоди довкіллю, однак під час повторної перевірки Інспекція зафіксувала, що припис не виконано повністю. На цій підставі Держводагентство звернулося до суду.
Держекоінспекція проводила перевірки та видавала приписи, а Держводагентство мало повноваження звернутися до суду щодо скасування дозволу, якщо підприємство їх не виконує. «Хмельницькводоканал» заперечував порушення умов дозволу. У відзиві підприємство посилалося на справність засобів обліку, ремонтні роботи та, на його думку, недостатню доказовість лабораторних досліджень. Уже під час розгляду справи підприємство подало заяву про закриття провадження: на його звернення Держводагентство відкликало дозвіл, який Агентство вимагало скасувати. Водночас підприємство отримало новий дозвіл. Держводагентство підтвердило відкликання попереднього документа, але заперечило проти закриття справи, наполягаючи, що порушення залишилися.
Водний кодекс України надає органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, право звертатися до адміністративного суду, якщо водокористувач не виконав припис про усунення порушень. У цій справі суд установив, що дозвіл № 181/ХМ/49д-24 відкликало саме Держводагентство — на підставі заяви підприємства. Новий дозвіл не був предметом позову, тому суд не оцінював, чи усунув водокористувач порушення для його отримання.
Суд не закрив провадження, адже саме відкликання дозволу не належало до передбачених законом підстав для такого процесуального рішення. Однак на час ухвалення рішення оскаржуваний дозвіл уже не діяв, тож предмет спору фактично зник. Суд не з’ясовував у межах цього позову, чи було виконано всі вимоги припису після відкликання попереднього дозволу.
Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив Держводагентству в позові. Це не вирішувало питання про виконання припису чи законність нового дозволу – це вже інші питання.