Держава, бізнес та міжнародні партнери обговорили практичні кроки зеленої трансформації

Декарбонізація енергетичного сектору є одним із ключових напрямів зеленої трансформації та євроінтеграції України. Саме цій темі був присвячений Кліматичний сніданок, організований проєктом C4CA (Український кліматичний офіс), що реалізується GIZ Ukraine за підтримки Європейського Союзу та Уряду Німеччини у співпраці з Міністерством економіки та довкілля України.

Відкриваючи захід, заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький зазначив, що, попри повномасштабну війну, Україна продовжує реалізовувати кліматичну політику та виконувати євроінтеграційні зобов’язання. Він підкреслив, що декарбонізація енергетичного сектору є важливою складовою модернізації економіки, а одним із пріоритетів міністерства залишається скорочення викидів метану, імплементація Метанового регламенту ЄС та розвиток сучасної системи моніторингу, звітності й верифікації викидів.

«Декарбонізація сьогодні — це не лише кліматична політика, а й питання енергетичної безпеки, модернізації економіки та інтеграції України до європейського ринку. Наше завдання — створити умови, які допоможуть бізнесу впроваджувати сучасні технології та інвестувати у низьковуглецевий розвиток», — зазначив Олександр Краснолуцький.

Представники держави, енергетичного сектору, міжнародних фінансових організацій та експертного середовища обговорили практичні кроки для декарбонізації енергетики. Мова йшла, зокрема, про скорочення викидів метану, впровадження систем моніторингу, звітності та верифікації відповідно до вимог ЄС, сучасні технологічні рішення та механізми залучення інвестицій для реалізації кліматичних проєктів.

Під час панельної дискусії Олександр Краснолуцький наголосив, що міністерство переходить від формування політики до впровадження практичних регуляторних механізмів для декарбонізації економіки. Триває робота над законодавством щодо національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, а також над створенням умов для реалізації кліматичних проєктів і залучення інвестицій у низьковуглецеву модернізацію. Окрему увагу він зосередив на необхідності узгодження корпоративних планів декарбонізації з Національним планом з енергетики і клімату до 2030 року, що є важливою умовою для досягнення кліматичних цілей України та її подальшої інтеграції до Європейського Союзу.