Віра Захарова, «Комерсант Український», 11 вересня 2026 р.
Україна десятиліттями продавала світові те, чого в неї багато, — свою сировину. Тепер держава вирішила обмежити експорт одного з таких ресурсів. Верховна Рада запровадила мито у €0,3 за кілограм на необроблений і блоковий природний камінь. Передусім йдеться про граніт та декоративне каміння, зокрема український лабрадорит.Що це означає для добувної галузі та іноземних покупців українського каміння – розбирався «Комерсант Український».
Ідея законодавця проста: не вивозити за кордон дешевий кам’яний блок, щоб там його розпиляли, відполірували й продали вже за значно вищою ціною. Більша частина цієї роботи, а разом із нею робочі місця, зарплати та податки, мають залишатися в Україні.
«Віддавати надра іноземцям за безцінь, одночасно стимулюючи роботу галузі в кеші — хибний шлях», — пояснював голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, «сировина продається за безцінь китайцям», тому і вводиться мито.
Фактично держава хоче зробити менш вигідним продаж сировини у вигляді необроблених блоків і стимулювати виробництво продукції з більшою доданою вартістю всередині країни.
Верховна Рада вже проголосувала за відповідні зміни. Проєкт закону №15111-д від 6 квітня 2026 року нині очікує на підпис президента.
Скільки коштує сировинна модель
За даними, які наводили представники галузі, у 2025 році та на початку 2026-го Україна експортувала за трьома кодами, на які поширюється мито, понад 44 тис. тонн каменю на суму близько $6,88 млн.
Йдеться про:
- код 2516 11 00 00 — граніт необроблений або грубо оброблений;
- код 2516 12 00 00 — граніт, просто розпиляний або розколотий на блоки чи плити прямокутної або квадратної форми; та
- код 2516 90 00 00 — інші камені для монументів або будівництва.
За новою ставкою кожна тонна такого каменю обкладатиметься ще €300.
Для експортера це суттєве подорожчання. В окремих випадках саме мито може бути співмірним із нинішньою ціною блоку або навіть перевищувати її.
Водночас, за оцінкою Данила Гетманцева, нове мито може приносити бюджету близько 463 млн грн на рік, а за десять років — понад 4,6 млрд грн. Це за умови, якщо обсяги експорт сировини не зменшаться. Проте, очевидно, що уникнути такого падіння не вдасться. Адже український видобувач, за умови нарахування мита, матиме менш конкурентну ціну на свій камінь, і йому, з одного боку, доведеться знижувати ціну за рахунок власно маржі. Або ж він просто має відмовитися від експорту на користь українського переробника.
Хто виграє від нових правил
Головний потенційний вигодонабувач – українська переробка. Мито робить вивезення каменю у вигляді дешевих блоків менш вигідним, зате готова продукція – плити, облицювання, бруківка, сходи – під цю норму не підпадають. Отже, бізнес отримує стимул залишати камінь в Україні й заробляти не лише на його видобутку, а й на наступних етапах виробництва.
Так працює, зокрема, «Головинський камінь». Підприємство переробляє лабрадорит із власного родовища, проходячи понад десять технологічних операцій. За даними Федерації роботодавців України, тонна необробленого блоку коштує в середньому близько $300, тоді як після переробки його вартість може зростати до десяти разів. Готовий лабрадорит підприємство експортує для фасадів, інтер’єрів та інших архітектурних проєктів.
Схожу модель використовує ТОВ «Лабрадорит». Компанія видобуває власний камінь Volga Blue, але не обмежується продажем блоків — виготовляє з них сляби та готові рішення для фасадів, інтер’єрів і стільниць.
Ще один приклад — UGRAN, яка працює з гранітом, габро та лабрадоритом і продає вже готову продукцію: сляби, плитку, бруківку та бордюри.
Для таких підприємств нові правила можуть стати додатковим стимулом збільшувати переробку. Але для компаній, які орієнтуються переважно на продаж “сирих” блоків за кордон, ситуація – протилежна.
Кому доведеться змінювати модель
Найбільше нові правила б’ють по кар’єрах, які роками заробляли не на переробці каменю, а на його видобутку та вивезенні у вигляді блоків.
Серед таких гравців ринку, наприклад, Осниківське Північне родовище лабрадориту на Житомирщині, яке розробляла BMBC Group. У 2022 році представник компанії говорив, що близько 90% видобутих блоків продавалися за кордон. Частину продукції купувала китайська Xiamen Pagoda-Build.
Pagoda працює з українським лабрадоритом із 2007 року. На своєму сайті компанія називає три українські матеріали — Blue Eyes, Spectrolite Blue та Black Cristal. За її власним описом, блоки відправляються на склад у Китаї, де їх розпилюють і полірують. Готової продукції компанія виробляє до 8 тис. м² на місяць, а запас преміальних блоків оцінює приблизно у 400 м³.
Щодо Blue Eyes, Pagoda заявляє про ексклюзивну угоду з українським кар’єром. За твердженням китайської компанії, вона має право першою відбирати блоки найвищої якості, а її представник в Україні відбирає 100% блоків найвищого сорту.
BMBC-GRANIT належить Сергію Надєєву та Анатолію Шалоплуту — по 50% кожному. Їм же навпіл належить «Невирівський лабрадорит», пов’язаний з Аннівським родовищем лабрадориту.
Комерційний директор BMBC Group Олександр Чугаєвський після ухвалення змін про мито заявив, що нове мито «фактично заблокує їх діяльність».
Саме тут інтереси держави та частини видобувного бізнесу, орієнтованого на китайський ринок, розходяться. В той час, як держава хоче, щоб блок залишався в Україні і тут перетворювався на дорогий готовий продукт. Окрема бізнес-група, яка заробляє саме на продажу блоків і не інвестує у внутрішню переробку, – хоче зберегти доступ до зовнішнього ринку без додаткових €300 за тонну.
Китай теж втратить
Зміни безпосередньо зачеплять іноземних покупців українського каменю. Україна експортує необроблений та грубо оброблений природний камінь не лише до Китаю, а й до Польщі, Вірменії, Індії, Узбекистану, Грузії, Італії та інших країн.
Водночас саме Китай залишається одним із ключових напрямків для українського блочного лабрадориту. Один із найбільших його покупців — згадана вище Xiamen Pagoda-Build, що спеціалізується на українському камені. Компанія називає себе провідним імпортером українських блоків лабрадориту до Китаю та заявляє про щорічне споживання близько 3000 м³ такого каменю.
Ставка на переробку
Профільна Національна асоціація добувної промисловості України підтримує рішення про мито, вважаючи його стимулом для розвитку каменеобробки, створення робочих місць і збільшення доходів від використання надр.
«Те, що держава почала системно захищати власні ресурси та стимулювати переробку всередині країни, є важливим кроком для галузі й майбутнього українського надрокористування. Це питання не лише мита, а й того, кому дістається додана вартість від використання українських надр», – заявляла засновниця та виконавча директорка НАДПУ Ксенія Оринчак.
Далі все залежатиме від того, наскільки швидко українські підприємства зможуть наростити переробку і чи вистачить внутрішнього попиту та виробничих потужностей, щоб прийняти той обсяг каменю, який раніше йшов безпосередньо на експорт.