Юрій Вишневський, “Ділова столиця”, 18 травня 2026
Юлія Свириденко продовжує керувати своїм рідним відомством та усіма українськими ресурсами: надрами, землею, лісами, водами та держрезервом. На які кадри вона спирається — пояснює “Ділова столиця”
Олексій Соболев
міністр економіки, довкілля та сільського господарства
Олексій Соболев — п’ятий очільник Мінекономіки, призначений нинішньою Верховною Радою. Перші чотири — Тимофій Милованов, Ігор Петрашко, Олексій Любченко та Юлія Свириденко.
Це міністерство ніколи не було потужнішим і впливовішим, аніж при Соболеві. Воно приєднало до себе два інших: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів разом з Міністерством аграрної політики та продовольства.
Щоправда, Милованов і Петрашко теж мали довгий титул: “міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства”. Однак надра, ліси і води їм не підпорядковувалися. А головне — вони не могли похвалитися, що за ними стоїть цілий прем’єр-міністр. Соболев — може.
Про виняткову грандіозність нинішнього Мінекономіки свідчить і кількість заступників у Соболева: 11. Для порівняння: друге і третє місця поділили Міноборони та Мінфін, де Михайло Федоров та Сергій Марченко мають по сім заступників (включно з першим заступником). А у Соболева — аж 11. Донедавна він мав 12 заступників, але 6 травня один з них, Ігор Зубович, був звільнений “за власним бажанням”.
Звісно, створення монструозного міністерства — це заслуга не самого Соболева, а його попередниці і шефині Свириденко. Юлія Анатоліївна нарощувала свій вплив поетапно. У міністра Милованова вона була заступницею, у міністра Петрашка стала першою заступницею, але ненадовго, бо 22 грудня 2020 р. переїхала на Банкову працювати заступницею Єрмака. Зарекомендувала себе настільки добре в очах Володимира Зеленського та керівника його офісу, що 4 листопада 2021 р. під час переформатування уряду Дениса Шмигаля отримала посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки.
І коли 17 липня 2025 р. вона пішла на підвищення, витіснивши Шмигаля з прем’єрського крісла, то користувалася вже настільки міцною довірою Єрмака і Зеленського, що останній вирішив приєднати до її рідного міністерства ще два. Звісно, йому це знадобилося не для того, щоб зробити приємне Свириденко чи її спадкоємцю Соболеву, а щоб сконцентрувати всі ресурси під одним дахом.
Посаду прем’єра Свириденко отримала значною мірою як винагороду за успішні переговори з командою Дональда Трампа, що завершилися укладанням угоди між урядами України та США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF). Під цим документом, ратифікованим Верховною Радою 8 травня 2025 р., стоять підписи Свириденко та міністра фінансів США Скотта Бессента. Медіа справедливо називають цей документ угодою про українські надра. А оскільки угоду треба виконувати, то з боку Зеленського логічно було поставити Свириденко на посаду прем’єра та передати українські надра до сфери відповідальності її рідного міністерства.
Ідеально для неї було б отримати посаду “прем’єр-міністра — міністра економіки”. Але цьому завадила Конституція, яка говорить, що кандидатуру для призначення на посаду прем’єр-міністра вносить президент, а для призначення на посаду міністра — прем’єр-міністр.
Тому Юлії Анатоліївні довелося віддати крісло керівника Мінекономіки Соболеву, який встиг стати її правою рукою. З 2018 р. він очолював держпідприємство “Прозорро.Продажі” (в системі Мінекономіки), створене для реалізації державних активів. 24 січня 2023 р. Кабмін призначив Соболева заступником міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. 2 липня 2024 р. він пішов на підвищення: став першим заступником міністра. Звісно, це свідчило про довіру до нього з боку Свириденко. Не дивно, що саме йому Юлія Анатоліївна довірила крісло міністра. До того ж він знаний фахівець з реалізації державних активів, а отже, може фахово забезпечити виконання Україною своїх зобов’язань перед Трампом за угодою про надра.
Якщо казати не про формальний, а про фактичний стан справ, то Свириденко продовжує керувати Мінекономіки, а Соболев продовжує бути її правою рукою. Тобто все працює так, як раніше. До речі, саме тому посада першого заступника міністра залишається вакантною вже понад дев’ять місяців — відтоді як з неї пішов Соболев, ставши міністром. Де-факто вона зайнята Соболевим, так само як посаду міністра де-факто обіймає Свириденко.
Цікаво, що Соболев в ієрархії команди Свириденко стоїть вище від Тараса Качки, хоча перший — лише міністр, а другий — цілий віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 19 січня 2026 р. уряд Свириденко затвердив новий склад Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яку раніше очолювала сама Свириденко. Головою комісії став Соболев, а Качка залишився на позиції першого заступника голови.
Віталій Петрук
заступник міністра
В нинішньому керівництві Мінекономіки найдавнішим членом команди Свириденко є Віталій Петрук. У 2015–2019 рр. він очолював Держагентство з управління зоною відчуження, потім працював заступником голови з економіки ДП “Адміністрація морських портів України” в Одесі, звідки Свириденко запросила його на позицію держсекретаря Мінекономіки. Кабмін призначив його на цю посаду 17 березня 2023 р.
21 червня 2024 р. уряд Шмигаля сформував наглядову раду НАЕК “Енергоатом”. Як представників держави він обрав туди Милованова і Петрука. Обидва — з орбіти Свириденко. Щоправда, потім спалахнув Міндічгейт, і 11 листопада 2025 р. вже уряд Свириденко своїм розпорядженням визнав роботу наглядової ради НАЕК “Енергоатом” незадовільною і достроково припинив її повноваження.
Однак це аж ніяк не зіпсувало стосунків Свириденко ані з Миловановим, ані з Петруком. 10 грудня 2025 р. уряд Свириденко дав Петруку нову посаду в Мінекономіки: призначив його заступником міністра. А 24 квітня 2026 р. Кабмін обрав Петрука членом наглядової ради ПрАТ “Укргідроенерго” як представника держави.
В апараті Мінекономіки Петруку підпорядковуються два департаменти: технічного регулювання; з управління об’єктами державної власності; а також управління санкційної політики. Він має давні зв’язки з керівником провідного органу технічного регулювання — директором Національного агентства з акредитації України (НААУ) Сергієм Костюком, призначеним на цю посаду наказом Свириденко у грудні 2022 р.
Свого часу, керуючи зоною відчуження, Петрук працевлаштував Костюка. Як розповів в “Економічній правді” експерт Денис Русак, Костюк “з порушенням законодавства був призначений Петруком на посаду директора ЧСК. Зруйнував це підприємство і був переведений на посаду директора ЦППРВ”. Маються на увазі державні спеціалізовані підприємства “Чорнобильський спецкомбінат” та “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”. У лютому-липні 2021 р. Костюк очолював Держагентство з управління зоною відчуження. І коли Свириденко призначила Костюка директором НААУ, саме він міг порадити їй кандидатуру Петрука на посаду держсекретаря.
Ігор Безкаравайний
заступник міністра
Серед заступників Соболева вже майже три роки сидить у своєму кріслі Ігор Безкаравайний — з 18 липня 2023 р. В апараті Мінекономіки йому підпорядковуються управління з питань гуманітарного розмінування та відділ з питань державних резервів. Таке поєднання може здатися дивним, але воно відповідає подвійному досвіду Безкаравайного: військовому та управлінському.
З жовтня 2014 р. по листопад 2016 р. він проходив військову службу у ЗСУ. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді (нині — “Холодний Яр”). В 2015 р. брав участь у бойових діях на сході держави. В районі Карлівки, що на Донеччині, зазнав поранення, підірвавшись на протитанковій міні. Пізніше понад півтора роки, з 3 червня 2020 р. до 23 грудня 2021 р., працював у Мінветеранів на посаді заступника міністра. Бронзовий призер “Ігор нескорених” (“Invictus Games”), що відбулися у квітні 2022 р. у Гаазі (Нідерланди). З липня 2022 р. по травень 2023 р. був технічним радником Програми реінтеграції ветеранів IREX.
14 лютого 2023 р. Кабмін постановою №136 утворив Міжвідомчу робочу групу з питань гуманітарного розмінування на чолі із Свириденко; до складу комісії увійшов Соболев, який тоді був заступником міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Звісно, Соболев був профаном у гуманітарному розмінуванні, але він знав небайдужу людину, яка могла взятися за цю справу: у січні-червні 2020 р. Безкаравайний працював під його керівництвом у ДП “Прозорро.Продажі” провідним експертом з управління проектами та програмами.
У липні 2023 р. Свириденко взяла Безкаравайного своїм заступником в Мінекономіки керувати гуманітарним розмінуванням. Він увійшов до Міжвідомчої робочої групи та став співголовою (від України) Секторальної робочої групи “Гуманітарне розмінування”. Це координаційна платформа, створена у вересні 2023 р. при Мінекономіки України для взаємодії між урядом, донорами та операторами протимінної діяльності.
У 2024–2025 рр. відбулася реорганізація управління державним резервом. Було ліквідовано Державне агентство резерву України та утворено Державне агентство з управління резервами України. У зв’язку з цим в Мінекономіки відділ державної політики у сфері державного матеріального резерву було реорганізовано у відділ з питань державних резервів. Спрямовувати, координувати та контролювати його доручено Безкаравайному.
Віталій Кіндратів
заступник міністра
Як і Безкаравайний, Віталій Кіндратів був призначений на посаду заступника міністра 18 липня 2023 р. В апараті Мінекономіки йому підпорядковуються п’ять департаментів: економічної політики у сферах безпеки і оборони; захисту критичної інфраструктури та резервного фонду; зовнішньоекономічної діяльності та торговельного захисту; екологічної оцінки; промислової політики; а також управління індустріальних парків та супроводу інвестицій.
До переходу в Мінекономіки Кіндратів п’ять років працював в системі Мінінфраструктури: керував там Директоратом стратегічного планування та європейської інтеграції, з серпня 2021 р. по грудень 2022 р. очолював Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, потім обіймав посаду начальника державної установи “Держгідрографія”.
Кіндратів є членом делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС з моменту її утворення Зеленським 21 червня 2024 р. Його головним досягненням на цьому напрямку можна вважати завершення Україною у березні 2025 р. скринінгу відповідності законодавства нормам ЄС у межах переговорного розділу 1 “Вільний рух товарів”. Підготовка до скринінгу тривала пів року. “Протягом скринінгу ми представили Єврокомісії понад 44 презентації щодо 59 актів законодавства ЄС, що регулюють промислову продукцію. Європейська сторона високо оцінила наш прогрес у гармонізації норм та виконанні зобов’язань за Угодою про асоціацію”, — повідомив Кіндратів і наголосив, що у майбутньому імплементація цього розділу дозволить збільшити експорт української продукції на ринок ЄС.
2 січня 2025 р. Зеленський увів Кіндратіва до складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Зі свого боку, Кабмін 15 вересня 2023 р. увів його до адміністративного комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, 1 жовтня 2025 р. — до Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС та адаптації законодавства України до права ЄС, 19 січня 2026 р. призначив заступником голови Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, а 28 січня 2026 р. обрав його членом наглядової ради НАЕК “Енергоатом” як представника держави.
Олександр Циборт
заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
До липня 2024 р. Олександр Циборт керував групою e-commerce компаній (онлайн-платформа iLounge), яка спеціалізується на продажі аксесуарів для цифрової техніки Apple і обслуговує понад 200 000 клієнтів щороку в Україні. 10 вересня 2024 р. Кабмін призначив його “цифровим” заступником Свириденко.
Як він потрапив на цю посаду, Циборт розповів в інтерв’ю forbes.ua: “Декілька днів розмірковував, чи хочу спробувати себе в цьому напрямку, і вирішив подати резюме. Після цього пройшов кілька етапів співбесід — спочатку скринінг, потім співбесіда з радником міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, далі з віцепремʼєркою та міністеркою економіки Юлією Свириденко і зрештою — з віцепремʼєром цифрової трансформації Федоровим. Мій безпосередній керівник — віцепремʼєрка Свириденко. Посада CDTO була започаткована Федоровим, тому він також був залучений до процесу. На посаду претендувало понад 1000 кандидатів, а сам процес відбору тривав майже пів року”.
В апараті Мінекономіки Циборту підпорядковуються департамент цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; департамент регуляторної політики та підприємництва; управління інтелектуальної власності. Його головні досягнення — інтеграція у Єдиний кабінет платників податків онлайн-платформи “Пульс” для збору відгуку від бізнесу про взаємодію з державою у березні 2025 р., запуск сервісу “єЧек” — цифрового доступу до фіскального чека в банківському застосунку у лютому 2026 р. Сервіс впроваджується поетапно: пілот — із паралельним друком паперового чека, повноцінне масштабування — до кінця 2026 р.
За розпорядженням Кабміну Циборт очолював делегацію уряду України для участі у 66-й серії засідань асамблей держав — членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності 8-17 липня 2025 р. у Женеві.
1 жовтня 2025 р. Кабмін увів Циборта до Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС та адаптації законодавства України до права ЄС. 24 лютого 2026 р. Зеленський увів його до складу делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС.
Дарія Марчак
заступник міністра
Формування уряду Юлії Свириденко спричинило хвилю кадрових рокіровок, яка зачепила і Міністерство економіки. 25 липня Кабмін перевів Дарію Марчак, яка три роки (з 26 липня 2022 р.) працювала першим заступником міністра соціальної політики, на посаду заступника міністра економіки. Вона давня знайома Соболева: у 2019–2022 рр. працювала у ДП “Прозорро.Продажі”, яким він тоді керував, операційною директоркою.
Серед усіх заступників Соболева вона отримала у підпорядкування найбільше підрозділів апарату міністерства. Це п’ять департаментів: праці; зайнятості; стратегічного планування та макроекономічного прогнозування; реформування майнових відносин; економічного співробітництва з ЄС та країнами світу. Плюс два управління: координації впровадження Плану України; зовнішньої координації та розвитку у сфері захисту довкілля. Саме Марчак спілкується з Аудиторською радою Ukraine Facility та представниками Європейської комісії щодо реалізації Плану України в межах програми Ukraine Facility.
1 жовтня 2025 р. Кабмін увів Марчак до Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС та адаптації законодавства України до права ЄС. 24 лютого 2026 р. Зеленський увів її до складу делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС.
Крім того, Свириденко повісила на неї ще кілька важливих функцій. Зокрема, саме Марчак відповідає за взаємини уряду з профспілками та роботодавцями. 5 листопада 2025 р. Кабмін затвердив Марчак керівником групи повноважних представників сторони органів виконавчої влади для проведення колективних переговорів щодо генеральної угоди між урядом, профспілками та роботодавцями. Водночас він призначив її заступником співголови (від уряду) Національної тристоронньої соціально-економічної ради (ще один заступник співголови від уряду — міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, а голова — Соболев).
3 грудня 2025 р. Кабмін призначив Марчак координатором діяльності осіб, уповноважених представляти інтереси держави у правлінні Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. 11 лютого 2026 р. — увів її до постійного складу Національної ради з питань молоді, а 25 лютого обрав її членом наглядової ради НАЕК “Енергоатом” як представника держави.
Денис Башлик
заступник міністра
Приєднуючи Міністерство аграрної політики та продовольства, Мінекономіки взяло до себе й частину його керівництва. Зокрема, 28 липня 2025 р. Кабмін дав Соболеву у заступники Дениса Башлика. З 27 листопада 2019 р. до 25 травня 2020 р. Башлик очолював Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, потім з 27 травня 2022 р. працював у Мінагрополітики заступником міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
В апараті Мінекономіки йому підпорядковуються департамент сільського розвитку, а також управління регулювання земельних відносин, розвитку державних кадастрів та родючості ґрунтів. За його безпосередньої участі Україна у вересні 2025 р. завершила скринінг відповідності законодавства нормам ЄС у межах переговорного розділу 11 “Сільське господарство та розвиток сільських територій”.
1 жовтня 2025 р. Кабмін увів Башлика до Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС та адаптації законодавства України до права ЄС. 24 лютого 2026 р. Зеленський увів його до складу делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС.
Башлик опікується Державним аграрним реєстром (ДАР), який офіційно перейшов у повну державну власність 20 лютого 2026 р. — систему технічно передано Мінекономіки разом із майновими правами інтелектуальної власності. Башлик обіцяє перетворити його на базовий цифровий канал взаємодії агровиробників із державою.
“Наше завдання, щоб 100% державної підтримки агросектору надавалося саме через ДАР. Після нескладної онлайн-реєстрації система сама підтягує потрібні дані, а фермер отримує персональні повідомлення про доступні програми підтримки — від субсидій і кредитів до грантів. Фактично ми переходимо від розпорошених оголошень до швидкої й адресної допомоги”, — розповів Башлик в ефірі телеканалу “Перший” 27 лютого 2026 р. За його словами, наразі в ДАР зареєстровано понад 200 тисяч агровиробників, які обробляють близько 20 млн гектарів землі. “Це суттєво уточнило структуру сектору: якщо раніше офіційна статистика фіксувала значно меншу кількість малих фермерів, то нині в реєстрі їх уже в рази більше. Близько 80% користувачів платформи — малі та середні виробники, що спростовує поширені уявлення про домінування виключно великих агрохолдингів”, — повідомив він.
Тарас Висоцький
заступник міністра
В нинішньому керівництві Мінекономіки найдовший досвід перебування на позиції заступника міністра має Тарас Висоцький. Він став заступником Милованова на посаді міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ще 6 вересня 2019 р. Трохи пізніше, 29 вересня, заступницею Милованова стала Свириденко, і вони працювали разом більше року. Але потім їхні управлінські шляхи розійшлися. Свириденко 22 грудня 2020 р. переїхала на Банкову працювати заступницею Єрмака, а Висоцький 26 травня 2021 р. був призначений першим заступником міністра у відновленому Міністерстві аграрної політики та продовольства.
На цій посаді він отримав підозру від НАБУ. “24 серпня 2023 р. НАБУ і САП викрили зловживання на суму 62,5 млн грн при закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави у період воєнного стану. Вказані продукти харчування призначалися як гуманітарна допомога для населення, — повідомила САП. — Як встановлено в ході досудового розслідування, у березні 2022 р. першим заступником міністра аграрної політики та продовольства реалізовано схему, яка передбачала закупівлю для потреб обласних військових адміністрацій коштом АТ “Укрзалізниця” продукції у підконтрольної компанії за цінами, у 2-3 рази вищими за ринкові… Крім того, у цей же період за участю згаданого топпосадовця за завищеними цінами закуплено продукти харчування для потреб держави у іншої підконтрольної компанії”.
Але це не завадило Висоцькому зберегти посаду. Деякий час (з 14 травня по 5 вересня 2024 р.) він навіть виконував обов’язки міністра.
Проіснувавши трохи більше чотирьох років, Мінагрополітики знову було ліквідовано. 28 липня 2025 р. Висоцький повернувся до Мінекономіки на ту саму позицію заступника міністра, з якої починав. Щоправда, цього разу Свириденко була вже не поруч з ним, а високо над ним — на посаді прем’єра.
В апараті Мінекономіки Висоцькому підпорядковуються департамент аграрного розвитку та департамент державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів і продовольчої безпеки, а також управління регулювання рибного господарства, меліорації, водних ресурсів та морських екосистем (в частині рибного господарства) та відділ формування політики та охорони лісових ресурсів.
Ще з 24 листопада 2021 р. Висоцький входить до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Він є членом делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС з моменту її утворення Зеленським 21 червня 2024 р., а з 1 жовтня 2025 р. — до Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС та адаптації законодавства України до права ЄС.
Його головним досягненням на цьому напрямку можна вважати завершення Україною у вересні 2025 р. скринінгу відповідності законодавства нормам ЄС у межах переговорних розділів 12 “Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика” та 13 ”Рибальство та водний промисел”.
Саме Висоцький опікується зараз в Мінекономіки поточним станом сільськогосподарських робіт, зокрема, весняною посівною кампанією. “Ключовим інструментом підтримки залишається державна програма пільгового кредитування “Доступні кредити 5-7-9”, за якою аграрії можуть отримати до 90 млн грн за напрямом “Кредит на посівну”. Програму продовжено до 31 березня 2027 р., що дозволяє забезпечити фінансування не лише весняної кампанії, а й збору врожаю та підготовки до осінньої посівної”, — розповів він в ефірі телеканалу “Суспільне” 30 березня 2026 р.
Єгор Перелигін
заступник міністра
Разом з Мінагрополітики до Мінекономіки було приєднано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. І в один день з “аграрними” заступниками Башликом і Висоцьким міністр економіки, довкілля та сільського господарства Соболев отримав “надрового” заступника Єгора Перелигіна.
З січня 2021 р. він працював в українській титановій галузі, був членом правління і першим заступником голови правління АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГКХ). Виконував обов’язки голови правління ОГКХ з вересня 2021 р. по квітень 2022 р. і потім з червня 2024 р. до січня 2025 р. Обидва рази його головною функцією було не керувати компанією, а продати її. Перші три спроби продажу у другій половині 2021 р. були невдалими, потім була довга пауза, спричинена великою війною, але четверта спроба виявилася успішною. У листопаді 2024 р. компанія “Цемін Україна” придбала 100% ОГХК за 3,938 млрд грн. Вона входить до азербайджанського холдингу Neqsol, який у 2019 р. викупив у росіян “Vodafone Україна”.
Успішний досвід Перелигіна і його експертиза у сфері критичних мінералів виявилися дуже на часі з огляду на підготовку американо-української угоди про українські надра. 15 квітня 2025 р. Кабмін призначив його заступником міністра захисту довкілля та природних ресурсів, а 28 липня перевів на аналогічну позицію в Мінекономіки.
В апараті Мінекономіки Перелигіну підпорядковуються департамент залучення інвестицій та взаємодії з міжнародними організаціями, департамент фінансової політики та страхування воєнних ризиків, а також управління природних ресурсів та надрокористування. На сайті міністерства наголошено, що Перелигін спрямовує, координує та контролює реалізацію угоди між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (URIF) та залучення інвестицій і міжнародної технічної допомоги у сферах використання надр та лісових ресурсів.
1 вересня 2025 р. Кабмін делегував до URIF трьох уповноважених осіб: Соболева, Перелигіна та держсекретаря МЗС Олександра Карасевича. 8 квітня 2026 р. Американська торговельна палата в Україні провела закриту зустріч компаній-членів із Перелигіним для обговорення роботи URIF. У зустрічі взяли участь понад 80 представників бізнесу. Перелигін розповів їм про пріоритетні сектори URIF, такі як критичні мінерали, енергетика тощо, порядок подання заявок, затверджені переліки стратегічних і критичних мінералів, страхування воєнних ризиків.
1 жовтня 2025 р. Кабмін увів Перелигіна до Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС та адаптації законодавства України до права ЄС. 24 лютого 2026 р. Зеленський увів його до складу делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС.
22 квітня 2026 р. Свириденко довірила Перелигіну ще одну роль: Кабмін увів його як свого представника до складу конкурсної комісії з визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку.
Анна Артеменко
заступник міністра
У 2015–2019 рр. Анна Артеменко була державною уповноваженою Антимонопольного комітету України. Потім у 2023–2025 рр. очолювала Офіс адаптації національного законодавства до положень права ЄС у Верховній Раді. Звідти перейшла в Офіс відновлення та реформ КМУ (його очолює прем’єр-міністр), де очолила команду підтримки Міжвідомчої робочої групи з підготовки публічних інвестиційних проєктів. Була відповідальна за координацію експертної підтримки з посилення інституційної та аналітичної спроможності системи управління публічними інвестиціями України.
15 серпня 2025 р. Кабмін призначив Артеменко заступником Соболева. В апараті Мінекономіки їй підпорядковуються три департаменти: корпоративного управління; сфери публічних закупівель; з управління об’єктами державної власності; а також управління публічних інвестицій та сектор з питань конкурентної політики.
Наприкінці жовтня 2025 р. у штаб-квартирі Організації економічного співробітництва та розвитку у Парижі Артеменко презентувала подальші кроки реформи корпоративного управління, зокрема у сферах: оновлення державної політики власності та дивідендної політики; тріажу та приватизації; реформи Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств; удосконалення політик винагороди для керівників та членів наглядових рад; імплементації Дорожньої карти щодо виконання PSO (Public Service Obligations); впровадження централізованої моделі управління державними підприємствами; формування та оновлення складу наглядових рад найбільших державних компаній.
Також Артеменко займається реформою управління публічними інвестиціями. “Наша мета — створити професійну спільноту управлінців, які вміють працювати з інвестиціями на всіх рівнях. Через системне навчання та обмін досвідом ми забезпечимо якісну підготовку проєктів у громадах, враховуючи їхні реальні запити”, — повідомила вона 25 лютого 2026 р.
Ірина Овчаренко
заступник міністра
17 років, з 2002 по 2019, Ірина Овчаренко пропрацювала в Держводагентстві (Державному агентстві водних ресурсів, яке до 2011 р. називалося Держкомітетом по водному господарству). З 27 травня 2015 р. виконувала обов’язки голови, а 30 листопада 2016 р. була призначена головою Держводагентства. Для команди Зеленського вона була чужою, і 28 жовтня 2019 р. уряд Гончарука її звільнив.
Але Овчаренко захотіла отримати нову посаду. Перша спроба зазнала фіаско: 18 листопада 2020 р. уряд Шмигаля призначив Овчаренко першим заступником голови Нацагентства з питань державної служби “шляхом укладення контракту про проходження державної служби”, а вже за два тижні, 2 грудня, звільнив її з цієї посади “за угодою сторін”.
Більш вдалою виявилася друга спроба. 17 вересня 2025 р. уряд Свириденко призначив Овчаренко заступником Соболева. В апараті Мінекономіки їй підпорядковується управління регулювання рибного господарства, меліорації, водних ресурсів та морських екосистем (за винятком рибного господарства, яким завідує інший заступник Соболева Висоцький).
Зокрема, вона займається реформуванням сфери меліорації. Одним із ключових елементів цього процесу є передача державного гідромеліоративного майна організаціям водокористувачів (ОВК). Меліоративні мережі в Україні значно зношені й потребують термінової модернізації. ОВК здатні залучати інвестиції та модернізувати системи там, де держава обмежена фінансово.
“Ми обрали європейський шлях — чітко розмежувати державне управління водними ресурсами та господарську діяльність. Держава залишається гарантом водної безпеки, продовольчої стійкості та захисту національних інтересів. А ОВК отримують можливість залучати інвестиції для відновлення систем зрошення. Передача гідромеліоративного майна ОВК є ключовим кроком цієї реформи — вона забезпечить децентралізацію, посилить відповідальність водокористувачів і підвищить ефективність систем зрошення”, — прогнозує Овчаренко.
Олександр Краснолуцький
заступник міністра
Серед наявних заступників Соболева останнім отримав цю посаду Олександр Краснолуцький. Він з 20 лютого 2019 р. працював заступником голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, з 29 липня 2020 р. — заступником і з 21 квітня 2023 р. — першим заступником міністра захисту довкілля та природних ресурсів. Був звільнений 20 вересня 2024 р., оскільки виявився зайвим для нової керівниці Міндовкілля Гринчук.
Але він вважався цінним кадром і вже 1 листопада 2024 р. був працевлаштований на посаді першого заступника голови Державної регуляторної служби України. Просидів у цьому кріслі до 30 січня 2026 р., коли уряд Свириденко призначив його заступником Соболева.
В апараті Мінекономіки Краснолуцькому підпорядковані п’ять екологічних підрозділів: департамент природоохоронних територій та біорізноманіття; управління з питань зміни клімату; управління з питань управління відходами; відділ екологічної, хімічної безпеки та управління хімічною продукцією; сектор координації впровадження Національного плану з енергетики та клімату.
Він займається, зокрема, проблемою, якій уряд Свириденко не спромігся запобігти. З 1 січня 2026 р. перейшов у повноцінний режим дії для України європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Він створює суттєві ризики для українських експортерів промислової продукції та коштуватиме Україні понад мільярд доларів щороку. 26 березня 2026 р. Краснолуцький анонсував продовження переговорів з Європейською комісією з урахуванням консолідованої позиції держави та бізнесу, розвиток співпраці з акредитаційними органами ЄС та відпрацювання механізмів, які дозволять мінімізувати негативний вплив CBAM на українську економіку.
“Повноцінне застосування CBAM в умовах війни створює непропорційне навантаження на українських виробників. Наше завдання — забезпечити справедливий підхід до України як країни-кандидата та зберегти конкурентоспроможність національної промисловості”, — визнав Краснолуцький.
Андрій Пивоваров
державний секретар Мінекономіки
10 грудня 2025 р. уряд Свириденко здійснив кадрову рокіровку в Мінекономіки: держсекретар міністерства Петрук став заступником міністра, а посаду держсекретаря отримав Андрій Пивоваров.
Він професійний апаратник аграрного відомства. Згідно з його деклараціями, у 2015–2019 рр. працював директором департаменту правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства. Потім був директором директорату сільського розвитку в об’єднаному Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Після роз’єднання двох міністерств працював директором департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів спочатку в Мінекономіки і потім у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
В апараті Мінекономіки Пивоварову підпорядковуються чотири департаменти (управління персоналом; юридичного забезпечення; фінансової діяльності; документообігу та контролю), три управління (господарського забезпечення та закупівель; режимно-секретної роботи; взаємодії з органами державної влади), два відділи (мобілізаційної підготовки та цивільного захисту; запобігання корупційній діяльності) та низка секторів (зокрема, координації внутрішнього контролю; з питань оптимізації робочих процесів та управління якістю; охорони праці).
Ярослав Любченко
генеральний директор ДП “Прозорро”
З квітня 2016 р. Ярослав Любченко працював молодшим, потім старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України. Паралельно підзаробляв у грантових структурах, зокрема і під керівництвом Соболева.
У 2016–2018 рр. Соболев керував проєктом “Прозорро.Продажі” в Transparency International Ukraine. А Любченко з серпня 2017 р. по січень 2018 р. працював там консультантом у сфері права.
В лютому 2020 р. Любченко працевлаштувався в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК). Працював там заступником керівника апарату, керівником юридичного управління, 10 лютого 2023 р. був призначений заступником голови НАЗК.
17 липня 2025 р. Соболев очолив Мінекономіки, і це спричинило відставку гендиректора держпідприємства “Прозорро” Миколи Ткаченка. Електронна система публічних закупівель Prozorro — це онлайн-платформа, де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а представники бізнесу змагаються на торгах за можливість поставити це державі.
Ткаченко очолював ДП “Прозорро” з березня 2023 р. Однак 12 серпня 2025 р. він став ІТ-директором агрохолдингу “Астарта”, де вже працював у 2017–2020 рр. “Вирішив дати шанс новому керівнику міністерства самостійно сформувати команду”, — сказав Ткаченко Forbes Ukraine.
На той час Соболев вже визначився з новим CEO підприємства: Любченко. 15 серпня Мінекономіки призначило його тимчасово виконуючим обов’язки, а 4 листопада — генеральним директором ДП “Прозорро”.
“Prozorro — ключова інституція українського цифрового прориву. Мене мотивує створення нових сенсів, посилення систем і редизайн застарілих підходів. Разом із командою зробимо все, щоб зберегти й примножити здобутки реформи. Наш пріоритет — Україна серед лідерів цифровізації та власник взірцевої системи публічних закупівель”, — заявляє Любченко.
Соболев поставив перед ним три ключові завдання: розвиток електронного інструментарію та штучного інтелекту у системі Prozorro; її подальша інтероперабельність з державними реєстрами та системами; удосконалення функціоналу державного маркетплейса Prozorro Market.
Олексій Кучер
голова Державної регуляторної служби
Серед керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра економіки, довкілля та сільського господарства, найдовше обіймає свою посаду голова Державної регуляторної служби України (ДРС) Олексій Кучер.
Він з харківської команди “слуг народу” і, отже, ніяк не пов’язаний із Свириденко та Соболевим. “Журналісти програми “Схеми” з’ясували, що Олексій Кучер тісно пов’язаний з Вадимом Слюсарєвим“, який “був тіньовим керівником штабу Володимира Зеленського в Харківській області і, фактично, формував групу кандидатів-мажоритарників від Харківщині, які зрештою виграли вибори і стали народними депутатами. Серед таких депутатів і Олексій Кучер”, — розповідало Радіо Свобода.
Кучер балотувався до парламенту від партії “Слуга народу” у 179-му окрузі на Харківщині як безпартійний адвокат. У новій Верховній Раді отримав посаду голови підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги. Про його успішність на адвокатській ниві свідчить той факт, що у своїй декларації за 2018 р. він не вказав жодних доходів. Тобто офіційних доходів у нього взагалі не було.
Декларацію він подавав як кандидат на голову Харківської облдержадміністрації. Зеленський призначив його на цю посаду 5 листопада 2019 р. Після цього Кучер склав мандат нардепа.
На місцевих виборах 25 жовтня 2020 р. харківська команда “слуг народу” показала дуже низькі результати. Кучер на виборах мера Харкова отримав 7,24% (третє місце), партія “Слуга народу” на виборах Харківської міськради здобула 8,76% (четверте місце і 9 мандатів з 84), а на виборах облради — 12,76% (третє місце і 17 мандатів із 120).
27 листопада 2020 р. Зеленський звільнив Кучера з посади, після чого той повідомив у своєму ТГ-каналі: “Як член команди Президента, готовий поступитися персональними інтересами заради спільної справи. Ніколи не порушував свої обіцянки, і очікую того ж по відношенню до себе”. Він додав, що залишається в харківських політичних процесах, але при цьому розглядає “ряд запропонованих можливостей бути корисним Президентові в Києві”.
Справді, 13 січня 2021 р. уряд призначив Кучера головою ДРС. Це спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
21 січня 2025 р. Кабмін погодив кандидатуру Кучера на посаду члена наглядової ради держпідприємства “Ліси України” як представника держави. 24 лютого 2026 р. стало відомо, що він вирішив піти з цієї посади. Цю роботу він виконував на волонтерських засадах, тобто безоплатно — у його декларації за 2025 рік доходів від “Лісів України” не вказано.
Предметом непозбувного інтересу медіа до декларацій Кучера є 77 біткоїнів, які він придбав у 2013 р. У декларації за 2018 р. він оцінив їх як $299 222, за 2019 і 2020 рр. — як 13,1 млн грн, а за 2021–2024 рр. — лише як 39 590 грн (це вартість на момент покупки). Зараз 77 біткоїнів коштують 270 млн грн. У декларації за 2025 р., поданій 30 березня 2026 р., Кучер перервав традицію і просто не задекларував ані наявності у нього біткоїнів, ані доходів від їх продажу, наче в нього ніколи їх не було.
Ігор Дегнера
голова Держпраці
Державна служба України з питань праці (Держпраці) реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
До 11 вересня 2019 р. Держпраці належала до системи Мінсоцполітики, потім уряд Гончарука передав її до системи Мінекономіки, але 4 грудня передумав і повернув її до системи Мінсоцполітики. 8 липня 2020 р. уряд Шмигаля в рамках виправлення помилок попереднього уряду повернув Держпраці до системи Мінекономіки, де вона процвітає й донині.
Нинішній голова Держпраці Ігор Дегнера працює в цій структурі майже безперервно 20 років — з 2006 р. У 2017 р. отримав у Держпраці посаду директора департаменту з питань праці. 4 грудня 2019 р. уряд Гончарука поклав на нього виконання обов’язків голови, а 3 березня 2020 р. призначив головою Держпраці.
Однак 17 червня 2020 р. уряд Шмигаля в рамках очищення від кадрів попереднього уряду звільнив Дегнеру з цієї посади і 1 липня 2020 р. дав йому посаду заступника голови Держпраці. Але вже 26 серпня 2021 р. Дегнера був підвищений до першого заступника голови, а 28 червня 2022 р. за поданням Свириденко (яка з 4 листопада 2021 р. була першим віцепрем’єром — міністром економіки) вдруге став головою Держпраці.
За його керівництва Держпраці неодноразово опинялася в центрі гучних корупційних скандалів. В системі Держпраці працюють вісім міжрегіональних управлінь, і очільників двох з них упродовж 2024–2025 рр. піймали на організації корупційних схем.
9 лютого 2024 р. Офіс генпрокурора повідомив, що слідчими ГУ Нацполіції в Київській області керівника і начальника управління одного з міжрегіональних управлінь Держпраці викрито на вимаганні та одержанні пів мільйона гривень хабара за непроведення позапланової перевірки підприємства.
24 листопада 2025 р. ДБР повідомило, що його працівники за сприяння Нацполіції викрили схему поборів, яку організував очільник Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці. До оборудки він залучив начальника управління інспекційної діяльності, його заступника та керівника приватної структури, який відповідав за навчання підприємців. Посадовці управління Держпраці, що здійснює свою діяльність в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях, вимагали гроші за безоплатні послуги з навчання з охорони праці та видавали посвідчення працівникам без фактичного проходження курсів. Окремо вони брали плату за безперешкодну реєстрацію декларацій-дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Слідство також встановило, що фігуранти вигадували проведення перевірок, які під час воєнного стану взагалі не мали здійснюватися. Підприємцям повідомляли, що їх “включено до плану”, а потім вимагали гроші за непроведення надуманих інспекцій. Крім цього, посадовці регулярно отримували гроші за приховування нещасних випадків, неоформлених працівників та інших порушень. Підприємцям пропонували вибір: офіційний штраф, що міг сягати мільйони гривень, або “розв’язати питання” за 10–100 тис. грн.
27 квітня 2026 р. Мінекономіки повідомило про проєкт постанови Кабміну про реформування Держпраці. Серед запропонованих змін: розмежування контрольних функцій, передача частини процедур незалежним акредитованим органам, скасування погоджень і участі у процедурах, які не є держнаглядом, а також цифровізація документів і рішень. “Держпраці має зосередитися на тому, що справді важливо: контролі реальних ризиків, запобіганні порушенням і захисті життя та здоров’я працівників”, — зазначив Соболев.
Про необхідність зламати корупційні схеми в Держпраці він не сказав. Отже, Дегнера може спокійно працювати далі.
Віктор Смаль
голова Держлісагентства
Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Нинішній голова агентства Віктор Смаль з 2013 р. займався власним бізнесом у сфері інформаційних технологій та онлайн-комерції, зокрема у 2015 р. створив онлайн-аукціон з продажу необробленої деревини для біржової торгівлі в регіонах України.
Уряд Шмигаля 15 лютого 2021 р. призначив Смаля заступником голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку‚ цифрових трансформацій і цифровізації. 2 травня 2023 р. поклав на нього виконання обов’язків голови, а 19 грудня 2023 р. призначив головою Держлісагентства. Попередник Смаля на цій посаді Юрій Болоховець з 4 травня 2023 р. виконував обов’язки, а з 6 жовтня 2023 р. обіймає посаду генерального директора держпідприємства “Ліси України”.
21 липня 2025 р. уряд Свириденко ліквідував Міндовкілля, поклавши його функції на Мінекономіки, і передав Держлісагентство до сфери управління Мінекономіки. Разом з Держлісагентством Соболев отримав безліч проблем. Держлісагентство та створене ним ДП “Ліси України” останніми роками регулярно фігурують у гучних скандалах, пов’язаних із корупцією, незаконними вирубками та зловживаннями владою.
30 липня 2025 р. Офіс генерального прокурора повідомив, що вартість необґрунтованих активів, незадекларованого майна та ознак незаконного збагачення посадовців лісової галузі становить майже 140 млн грн. У судах перебуває 349 позовів щодо повернення 7511 га лісів. За позовами екологічної прокуратури вже забезпечено повернення 175 га. Загальна сума збитків по справам, де завершено досудове розслідування, становить понад 351 млн грн.
“Роками система державного підприємства “Ліси України” була обплутана корупційними схемами. Незаконні вирубки, продаж деревини за заниженими цінами, службова недбалість і зловживання перетворили ліс на джерело наживи для окремих посадовців. Прокуратура послідовно викриває ці схеми. У різних областях під підозрою опинилися керівники філій, лісничі, посадовці, які прикривали злочини й дозволяли нищити природу, — констатував у фейсбуці генпрокурор Руслан Кравченко 17 вересня 2025 р. — Загалом у досудовому розслідуванні діяльності ДП “Ліси України” та його філій встановлено 924,8 млн грн збитків державі та вручено 44 підозри. Це черговий доказ: системна корупція руйнує нашу екологію”.
18 листопада 2025 р. Держлісагентство та ДП “Ліси України” повідомили, що на виконання програми Зеленського “Зелена країна” вже висаджено мільярд дерев. Символічне “мільярдне дерево” висадили на території Центрального військового шпиталю у Києві.
3 квітня 2026 р. активісти провели в УНІАН прес-конференцію, де назвали мільярд висаджених дерев фейком. “Це фейк, до якого протягом 4 років приплітали указ президента. Із 3 березня 2026 р. сайт “Зелена країна” не працює. Саме там мали міститися дані щодо дерев. Таких лісів за 4 роки створено, за офіційною відповіддю нам Лісагентства, всього лише 18 тисяч гектарів. Туди мільярд саджанців при всьому бажанні не влізе. На кожному гектарі вони садять 6 тисяч саджанців, і міфічний мільярд дерев перетворюється на кількість в десять разів менше“, — пояснив заступник голови ГО “Відкритий ліс” Данііл Маландій.
Також він заявив про поразку в реформі лісової галузі і невиконання указу Зеленського №228 від 7 червня 2021 р. “Саме цим указом пояснюють ліквідацію територіальних лісгоспів і створення єдиного державного підприємства “Ліси України”. І поразка, на наш погляд, полягає в тому, що проведення цієї реформи поклали на самих лісівників. І взагалі їх не контролювали і не контролюють до сих пір. Як результат, вони побудували замість 158 середніх один великий лісгосп, єдиний, в якому реалізували всі найбільш погані елементи дореформованої системи. Це відсутність звітності, маніпуляція, корупція, яку прикривають масштабним піаром”, — сказав Маландій.
26 вересня 2025 р. Смаль підписав наказ про перетворення ДП “Ліси України” на акціонерне товариство та створення комісії з перетворення й інвентаризації. Очолив комісію гендиректор “Лісів України” Болоховець.
“Корпоратизація ДП “Ліси України” передбачена в Плані дій Уряду на 2025 р., до того ж це частина наших зобов’язань перед європейськими партнерами в рамках Ukraine Facility. Це гармонізація із корпоративними правилами ЄС та зрозуміла для міжнародних інвесторів модель управління, яка є умовою для залучення інвестицій”, — пояснив тоді Соболев.
“Корпоратизація підприємства дасть можливість залучити інвестиції та продовжити зростання галузі. Також серед наступних кроків — збільшення заготівлі і направлення додаткових коштів на створення нових лісів. Це є ключовим завданням на 2026 рік”, — наголосив Соболев в інтерв’ю Liga.net 13 січня 2026 р. Він запевнив, що українські деревообробники мають потужності для переробки вдвічі більшого обсягу ресурсу, ніж це відбувається зараз. За його словами, збільшення заготівлі деревини відбуватиметься, зокрема, за рахунок дерегуляції — спрощення занадто зарегульованих дозвільних процедур.
Отже, необхідність зламати корупційні схеми в Держлісагентстві не була пріоритетом. Тому Смаль зберіг свою посаду. А невдовзі стало відомо, що він може розширити сферу своїх повноважень.
Видання nadra.info 31 березня 2026 р. оприлюднило підготовлений Мінекономіки проєкт постанови Кабміну “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, де йдеться про перейменування Держлісагентства на Державне агентство біорізноманіття і приєднання до нього Держрибагентства. Соболев підтвердив виданню цю ініціативу, але зазначив, що “зараз говорити про конкретні рішення щодо об’єднання чи ліквідації ще зарано”.
6 травня 2026 р. Зеленський після розмови із Свириденко заявив, що “потрібен прозорий та фаховий конкурс на посаду нового керівника компанії “Ліси України”, і в цілому галузь потребує нових підходів — більш сучасних, чистих і здатних підтримати доходи держави”. Чому він лише зараз зажадав “більш чистих підходів” і досі терпів “менш чисті”, він не пояснив. Але шанси Смаля втриматися на посаді голови Держлісагентства, мабуть, знизилися.
Дмитро Макаренко
голова Держгеокадастру
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Нинішній голова служби Дмитро Макаренко протягом 2014–2020 рр. пройшов шлях від головного спеціаліста до директора департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. У 2020–2022 рр. працював старшим науковим співробітником в ДП “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”.
12 липня 2022 р. уряд Шмигаля призначив Макаренка заступником голови Держгеокадастру, а 25 серпня 2023 р. поклав на нього виконання обов’язків голови цієї служби. 21 липня 2025 р. уряд Свириденко ліквідував Мінагрополітики, поклавши його функції на Мінекономіки, і передав Держгеокадастр до сфери управління Мінекономіки. 15 вересня 2025 р. Кабмін за поданням Соболева призначив Макаренка головою Держгеокадастру.
Держгеокадастр регулярно опиняється в центрі скандалів через корупційні схеми, розкрадання та незаконне відчуження державних земель. На цих оборудках щороку ловлять кількох начальників головних управлінь (ГУ) Держгеокадастру в областях. Наведемо лише кілька історій за останні місяці.
21 липня 2025 р. ДБР повідомило про підозру “колишньому начальнику ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, який наразі обіймає аналогічну посаду в іншій західній області”. Посадовця підозрюють у зловживанні службовим становищем під час роздачі землі на понад 2 млн грн. У zaxid.net одразу вирахували, що “ймовірно, йдеться про Михайла Капусняка, який зараз працює керівником управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області”.
19 серпня 2025 р. ДБР повідомило, що його працівники “викрили чинну керівницю обласного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області на розбазарюванні земель природно-заповідного фонду. Зокрема, працюючи на Волині, вона незаконно передала у приватну власність земельну ділянку заказника “Гнідавські болота”. Це вже третя підозра з початку року, вручена колишнім та нинішнім топпосадовцям ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Працівники ДБР викрили на зловживаннях майже всіх керівників, які очолювали цю установу за останні 5 років”, — зазначило ДБР.
3 листопада 2025 р. ДБР повідомило про підозру двом колишнім керівникам ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, колишньому голові однієї з сільрад Полтавщини та начальнику одного з відділів Пирятинської міськради. Слідство встановило, що посадовці організували незаконну передачу у приватну власність близько 100 га земель Національного природного парку “Пирятинський”.
Упродовж 2023–2025 рр. чотири підозри отримав ексначальник ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. “Загалом за час свого керівництва він протиправно роздав 195 га земель, що загалом завдало державі збитків на орієнтовну суму в 13 млн грн”, — повідомило ДБР 16 грудня 2025 р.
22 лютого 2026 р. ДБР викрило незаконне виведення у приватну власність земель водного фонду в Луцькому районі Волинської області. До оборудки причетні підприємець (колишній депутат облради), колишній керівник обласного управління Держгеокадастру та депутат райради.
Отже, корупція у відомстві повсюдна і системна. Але Соболев має на цю структуру великі плани. В підготовленому Мінекономіки проєкті постанови Кабміну “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, оприлюдненому виданням nadra.info 31 березня 2026 р., пропонується перейменувати Держгеокадастр на Державне агентство природокористування і приєднати до нього Держводагентство та Держгеонадра.
Сергій Ткачук
голова Держпродспоживслужби
Сергій Ткачук зробив кар’єру при Зеленському. З червня 2019 р. виконував обов’язки заступника, а з грудня 2019 р. був заступником голови Хмельницької облдержадміністрації.
13 жовтня 2023 р. уряд Шмигаля призначив його першим заступником голови і поклав на нього виконання обов’язків голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби). В той час ця служба підпорядковувалася тодішньому міністру Кабінету міністрів Олегу Немчінову, який є давнім другом Шмигаля. 30 січня 2024 р. Кабмін призначив Ткачука головою Держпродспоживслужби.
В уряді Свириденко, сформованому Верховною Радою 17 липня 2025 р., посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано, і 8 серпня 2025 р. Кабмін перепідпорядкував Держпродспоживслужбу міністру економіки, довкілля та сільського господарства Соболеву. Реальний контроль над службою здійснює “аграрний” заступник Соболева Висоцький.
Держпродспоживслужба регулярно опиняється в центрі корупційних скандалів, пов’язаних із вимаганням хабарів посадовцями за прискорення видачі довідок, сертифікатів та безперешкодний імпорт товарів. Причому йдеться про масштабні схеми системних поборів.
Зокрема, 31 липня 2025 р. ДБР викрило “чорну касу” на 4 млн гривень посадовців Держпродспоживслужби на Полтавщині. Вони організували масштабну корупційну схему отримання грошей від фермерів за позитивні висновки профілактичного карантинування тварин, яка дозволяла щомісяця незаконно збагачуватися на сотні тисяч гривень.
21 серпня 2025 р. ДБР заблокувало схему системних поборів з аграріїв за перереєстрацію сільськогосподарської техніки, організовану посадовцями Держпродспоживслужби в Миколаївській області. У “пакет платних послуг” також входило оформлення посвідчення тракториста-машиніста без проходження іспитів або навчання. ДБР задокументувало 14 епізодів отримання фігурантами хабарів за надані послуги на понад 100 тис. грн.
6 лютого 2026 р. ДБР викрило чиновників Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, які вимагали гроші з експортерів сільськогосподарської продукції. Данину за оформлення фітосанітарних сертифікатів, необхідних для експорту агропродукції до країн ЄС, мали сплачувати всі фермерські господарства області. Сума залежала від обсягів продукції, яку планували вивезти за межі України. В рік видавали понад 4,2 тис. сертифікатів. У разі відмови підприємцям погрожували безпідставними відмовами у видачі документів.
23 березня 2026 р. Мінекономіки розповіло про пріоритети, визначені під час розширеного засідання колегії служби: посилення контролю за безпечністю продукції, приведення процедур у відповідність до стандартів ЄС, розвиток цифрових сервісів, оновлення лабораторної інфраструктури та підсилення кадрового потенціалу. “Наша спільна мета — ефективна система державного контролю, безпечність продукції для громадян, а також створення прозорих і зрозумілих правил для бізнесу. Сьогодні ми маємо не просто координувати дії, а працювати як єдиний механізм — Мінекономіки і Держпродспоживслужба, центральний і регіональний рівні”, — наголосив Висоцький.
“Держпродспоживслужба вже працює за європейськими підходами: ризик-орієнтований контроль, чіткі правила та відповідальність, що забезпечує безпечність продукції і довіру до ринку. Цифровізація пришвидшує ці процеси: ми переводимо процедури в електронний формат, інтегруємо дані та міжнародні системи, створюючи прозору і зрозумілу систему для бізнесу. Водночас зростає запит на перевірки з боку самих підприємств, які прагнуть виходити на нові ринки”, — розповів Ткачук. Він, очевидно, знайшов спільну мову з керівництвом Мінекономіки і залишається на своїй посаді.
Ігор Гопчак
голова Держводагентства
Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Нинішній голова агентства Ігор Гопчак 15 років (2005-2020) займався науково-викладацькою діяльністю в Національному університеті водного господарства та природокористування у Рівному. Кандидат географічних наук зі спеціальності “Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія”, доктор технічних наук зі спеціальності “Сільськогосподарські меліорації”.
Працює в Держводагентстві з грудня 2020 р. Був призначений заступником голови 10 червня 2022 р. При ньому змінилися три керівника відомства: Олексій Кузьменков, Наталія Латиш, Михайло Янчук. Останнього НАЗК піймало на “правопорушеннях, пов’язаних з корупцією”. 11 жовтня 2024 р. Кабмін звільнив Янчука “за власним бажанням” і поклав виконання обов’язків голови Держводагентства на Гопчака. А Янчук вже за тиждень отримав посаду керівника апарату НКЦПФР, з якої був звільнений (теж “за власним бажанням”) 20 лютого 2026 р.
11 квітня 2025 р. Кабмін призначив Гопчака головою Держводагентства. 21 липня 2025 р. уряд Свириденко ліквідував Міндовкілля, поклавши його функції на Мінекономіки, і передав Держводагентство до сфери управління Мінекономіки. Після цього Свириденко та Соболев захотіли це відомство ліквідувати.
Спочатку вони хотіли передати його функції Держрибагентству. Але 20 серпня 2025 р. цю ідею забракував парламентський комітет з питань екологічної політики та природокористування. Наприкінці березня 2026 р. стало відомо, що Соболев запропонував Свириденко приєднати Держводагентство до Держгеокадастру. При цьому Держводагентство останні півтора року (під керівництвом Гопчака) уникає великих скандалів, чого не скажеш про Держгеокадастр.
Наталія Кічук
в.о. голови Державного агентства з управління резервами
26 вересня 2024 р. Кабмін ліквідував Державне агентство резерву та утворив Державне агентство з управління резервами України (ДАУР). 2 липня 2025 р. він за пропозицією Свириденко призначив заступником голови ДАУР Наталію Кічук, поклав на неї виконання обов’язків голови агентства і прийняв розпорядження “Про можливість забезпечення здійснення ДАУР функцій і повноважень”.
“ДАУР є новою інституцією, створеною з нуля, яка враховує сучасні реалії та потреби суспільства, а також не має впливу від старої радянської системи. Функціонування ДАУР спрямовано на прозоре та ефективне управління державним матеріальним резервом та його контролем. Це важливий інструмент для держави, щоб вчасно накопичити необхідні державні ресурси для швидкого реагування держави на кризові ситуації, зокрема під час війни чи інших надзвичайних подій”, — зазначив тоді заступник міністра економіки Кіндратів.
Кічук (до минулого року носила прізвище Матусевич) знає систему державного резерву зсередини. У 2016–2020 рр. була гендиректором державного комбінату “Дніпро” у Смілі на Черкащині. Це потужний логістичний комплекс, який належить системі держрезерву.
Звільнилася вона з великим скандалом. 4 лютого 2020 р. тодішній голова Державного агентства резерву Ярослав Погорілий підписав наказ щодо проведення на комбінаті позапланового внутрішнього аудиту. “В ході його проведення було виявлено, що на складах комбінату зберігаються одночасно продукти харчування і хімічні речовини. Вимога надати відповідні дозволи генеральним директором Наталею Матусевич була проігнорована. З метою унеможливлення впливу на рішення аудиторської групи, головою Державного агентства резерву України було прийнято рішення про відсторонення Наталії Матусевич від виконання обов’язків генерального директора на період проведення аудиту. Відповідний наказ підписано 24 лютого 2020 р.”, — повідомило відомство.
Потім Матусевич перебралася до Києва. Кілька місяців обіймала посаду начальника управління в Фонді держмайна. Головою ФДМУ тоді був Дмитро Сенниченко, який потім втік з України і був заочно заарештований ВАКС.
З осені 2020 р. Матусевич працювала в держпідприємстві “Мультимедійна платформа іномовлення України” (МПІУ) заступником гендиректора з фінансових питань. Весь цей час її безпосереднім керівником була Юлія Бін, яка з січня 2020 р. виконувала обов’язки гендиректора, а з жовтня 2020 р. була (і наразі є) гендиректором МПІУ. Як відомо, МПІУ належать два телеканали (“Дім” і Freedom), які є важливим інформаційним ресурсом Банкової. Крім того, через МПІУ проходить фінансування телемарафону. У 2024 р. бюджет МПІУ склав 1,26 млрд грн (738 млн грн на телемарафон і 522 млн грн на саму МПІУ). Тому заступниця гендиректора МПІУ з фінансових питань (людина, яка знає все про те, кому і на яких умовах діставалися державні гроші) мала бути “своєю” для Банкової.
Система держрезерву теж є важливим ресурсом Банкової. Тому логічно, що уряд Шмигаля був змушений зробити керівником ДАУР не людину Шмигаля чи Свириденко, а людину, яка є “своєю” для Банкової.
Олександр Субботенко
в.о. голови Держекоінспекції
Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Нинішній керівник інспекції Олександр Субботенко у 2017–2019 рр. працював помічником голови ради патронатної служби виконавчого апарату Київської обласної ради. Наприкінці 2021 р. працевлаштувався в Держекоінспекції на посаді завідувача сектору з координації та контролю територіальних та міжрегіональних територіальних органів. Це сталося після того, як 2 грудня 2021 р. Кабмін поклав виконання обов’язків голови Держекоінспекції України на начальника Держекоінспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Ігоря Зубовича, а не на першого заступника голови Держекоінспекції України Дмитра Зарубу, який обіймає цю посаду з 17 лютого 2021 р. Тобто Зубович у нетрадиційний спосіб став керівником Держекоінспекції України й одразу працевлаштував у себе Субботенка.
В декларації за 2021 рік, заповненій 18 грудня 2023 р., Субботенко вказав в розділі “Доходи” спадщину в розмірі понад 17,4 млн грн, а в розділі “Грошові активи” — готівкою $667 тисяч. В декларації за 2025 рік готівкові запаси скоротилися до $613 тисяч.
21 липня 2025 р. уряд Свириденко ліквідував Міндовкілля, поклавши його функції на Мінекономіки, і передав Держекоінспекцію до сфери управління Мінекономіки. 1 серпня 2025 р. Кабмін призначив Зубовича заступником Соболева на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства. При цьому виконання обов’язків голови Держекоінспекції уряд поклав на Субботенка, а не на Зарубу. Тобто Субботенко теж, як і його попередник та шеф Зубович, став керівником Держекоінспекції України у нетрадиційний спосіб.
Офіс генпрокурора 3 лютого 2026 р. зареєстрував кримінальне провадження за фактом можливого внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації в.о. голови Держекоінспекції за ст. 366-2 КК “Декларування недостовірної інформації”.
“Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі обґрунтованого висновку НАЗК, складеного за результатами повної перевірки декларації за 2024 рік. Зокрема, у декларації посадовця зазначено відомості, які можуть відрізнятися від достовірних на суму понад 26 млн грн, — повідомив Офіс генпрокурора. — У межах провадження перевіряються обставини набуття та декларування активів, а також відповідність наданих пояснень встановленим фактичним даним. Досудове розслідування доручено проводити ДБР”.
19 березня 2026 р. своєю інформацією поділився УНІАН: “За версією посадовця, 653 тисячі доларів готівкою чекали на нього у старому металевому гаражі ГБК “Прогрес” у Харкові. Гроші він нібито виявив у 2021 році, коли успадкував об’єкт від покійної бабусі. Пояснення для НАЗК виглядало як сценарій дешевого детективу: бабуся з дідусем нібито “багато працювали за кордоном” та мали “сімейне правило” відкладати все в доларах. Проте НАЗК ці казки не вразили. Перевірка показала: бабуся все життя працювала на скромних посадах — техсекретарем, завідувачкою обліку в інституті та інструктором райкому комсомолу. Жодної підприємницької діяльності, жодних закордонних статків. Більше того, у часи СРСР за обіг валюти “світила” стаття, тож версія про законне накопичення сотень тисяч доларів — це пряме знущання з логіки”.
6 травня 2026 р. Зубович був звільнений “за власним бажанням”. Зеленський і Свириденко мали низку мотивів його позбутися. Але Субботенко поки зберігає свою посаду.
Ігор Клименок
голова Держрибагентства
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Ігор Клименок вже вдруге керує цим агентством. За фахом він лікар ветеринарної медицини. У 2013–2017 рр. був начальником Київської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, у 2017–2021 рр. — директором держпідприємства “Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин”, з 2021 р. по червень 2022 р. — головою Української асоціації розвитку тваринництва та технологій. Аж раптом 12 серпня 2022 р. уряд Шмигаля призначив Клименкá заступником голови і поклав на нього виконання обов’язків голови Держрибагентства.
7 липня 2023 р. Клименок організував грандіозну пиятику на День рибалки для керівників територіальних органів Держрибагентства в комплексі “Фіш Парк Забір’є” під Києвом. Сайт ukrpress.fun опублікував велику кількість фотографій з тієї події і додав: “Наші джерела стверджують, що така пиятика відбулася частково коштом браконьєрів, надто в частині закушування осетровими”.
Клименок виконував обов’язки голови Держрибагентства до 27 грудня 2024 р., коли Кабмін призначив головою Держрибагентства депутата Миколаївської облради від партії “Слуга народу” Владислава Невеселого. 7 березня 2025 р. Кабмін звільнив Клименкá з посади заступника голови Держрибагентства.
21 липня 2025 р. уряд Свириденко ліквідував Мінагрополітики, поклавши його функції на Мінекономіки, і передав Держрибагентство до сфери управління Мінекономіки. І вже 13 серпня 2025 р. Кабмін звільнив Невеселого “за власним бажанням”, а 10 вересня 2025 р. призначив головою Держрибагентсва Клименкá.
Держрибагентство регулярно стає джерелом корупційних скандалів. Наприклад, 13 січня 2026 р. працівники ДБР у взаємодії з Нацполіцією викрили керівника Держрибагентства в Івано-Франківській області. “Посадовець за щомісячні хабарі фактично дозволяв незаконний вилов водних біоресурсів на Бурштинському водосховищі. За даними слідства, під виглядом контрольних заходів він вилучав у браконьєрів надувні човни та двигуни, після чого виходив з ними на зв’язок і висував умову: щомісячна “плата” у розмірі 10 тисяч гривень в обмін на безперешкодний незаконний вилов. Також встановлено, що посадовець не лише покривав протиправну діяльність, а й сам замовляв у браконьєрів вилов раків та цінної промислової риби для власних потреб, — повідомило ДБР. — Загальна сума отриманої неправомірної вигоди може сягати сотень тисяч гривень”.
Наприкінці березня 2026 р. стало відомо, що Соболев запропонував Свириденко приєднати Держрибагентство до Держлісагентства.
Леонід Музикус
в.о. голови Держгеонадр
Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції. Ця служба має особливе значення для виконання міжурядової угоди з США про українські надра. 21 липня 2025 р. уряд Свириденко ліквідував Міндовкілля, поклавши його функції на Мінекономіки, і передав Держгеонадра до сфери управління Мінекономіки.
Нинішній керівник служби Леонід Музикус раніше обіймав посаду першого заступника гендиректора держпідприємства “Національні інформаційні системи”, яке підпорядковане Мін’юсту і забезпечує функціонування єдиних та державних реєстрів. 13 серпня 2025 р. уряд Свириденко призначив Музикуса першим заступником голови Держгеонадр.
“Ми стоїмо перед завданням докорінної трансформації державних геологічних підприємств. Леонід Музикус допоможе впроваджувати ці зміни для реалізації масштабної реформи галузі”, — зазначив тодішній голова Держгеонадр Олег Гоцинець.
28 серпня 2025 р. введено в дію закон “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Згідно з його положеннями державні підприємства, що входять до сфери управління Держгеонадр, протягом трьох років мають бути перетворені або ліквідовані.
Саме цей процес став одним з ключових напрямів діяльності Музикуса. “Моя мета — забезпечити ефективну та прозору трансформацію державних підприємств, щоб вони стали сучасними, конкурентоспроможними й приносили користь державі та громадянам України”, — наголосив він.
7 січня 2026 р. Кабмін звільнив Гоцинця з посади голови Держгеонадр “за угодою сторін”, а 30 січня поклав виконання обов’язків голови на Музикуса. Наприкінці березня 2026 р. стало відомо, що Соболев запропонував Свириденко приєднати Держгеонадра до Держгеокадастру.