Ірина Бегер, Інформаційний портал Кіровоградщини – Гречка, 12 травня 2026 р.
Минув рік з того часу, як Україна та США підписали угоду про надра. У січні цього року вже обрали американського інвестора на розробку літієвого родовища «Добра» на Кіровоградщині. Проте Добровеличківська селищна рада ще досі не знає, що саме в тій угоді та як вона вплине на них, але чекають, що проєкт матимемо позитивні наслідки для громади.
Що відомо про розробку літієвого родовища «Добра» та інвестора?
Як раніше писала «Гречка», переможцем конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра» став консорціум, до якого входять мільярдер Роналд С. Лаудер та компанія «TechMet».
Надалі після конкурсу держава та інвестор мають укласти угоду про розподіл продукції. Вона дозволяє приватній компанії проводити геологічне вивчення та видобування корисних копалин, а отриману продукцію сторони ділять за визначеною формулою. Поки інформації, чи уклали угоду у відритих джерелах немає.
У березні «Гречці» в Добровеличківській селищній раді повідомила, що соціальну угоду з інвестором можуть укладати лише після підписання угоди про розподіл продукції. На той момент громада не мала даних про можливий економічний чи екологічний вплив розробки родовища.
Без повного тексту угоди громада не може оцінити економіку проєкту, які витрати компенсуватимуть інвестору, як розподілятимуть доходи та хто відповідатиме за екологічні й рекультиваційні зобов’язання. Без цих даних лишається незрозумілим, хто отримає вигоду від розробки стратегічного ресурсу, хто платитиме за її наслідки та що від цього матиме громада.
Також у березні громада звернулася до Мінекономіки та отримала відповідь, що на розробку проєкту угоди мають три місяці. Отже, хоч якась інформація про те, що всередині угоди, мала б бути до кінця квітня.
Зазначимо, що літій використовують насамперед для виробництва акумуляторів і батарей. Він потрібен для створення катодів у літієвих батареях, тому попит на цей метал зростає.
Також літій застосовують у виробництві кераміки, термостійкого скла, гумовій промисловості та інших галузях.
Найперспективніше родовище в Україні за ресурсним потенціалом
СЕО та головний геолог ТОВ «Укрлітійвидобування», кандидат геологічних наук Михайло Гейченко, за ініціативи якого й назвали літієву ділянку «Добра», вважає, що ця територія є однією з найперспективніших в Україні за ресурсним потенціалом.
За його словами, в Україні є кілька відомих літієвих родовищ. Частина з них розташована на Донеччині, зокрема на нині окупованих територіях. Ще два — у Кіровоградській області. Одним із них є ділянка «Добра», яка складається з рудопроявів «Надія» та «Новостанкуватський».
Перші роботи на ділянці, що нині має назву «Добра», тут проводили ще у 1990-х роках фахівці підприємства «Кіровгеологія». Вони пробурили свердловини, провели геофізичні дослідження та виявили підвищений вміст літію. Пізніше компанія «Petro Consulting», в якій деякий час працював Михайло Гейченко, отримала спецдозвіл на розробку родовища та виконала попередню геолого-економічну оцінку, а частину запасів поставили на державний баланс корисних копалин. Проте згодом суд вирішив позбавити компанію спецдозволу.
Саме компанія «Petro Consulting» вирішили об’єднати окремі ділянки — Станкуватська та «Надія», де пробурили найбільше свердловин, в одну ділянку «Добра». назву родовища запропонував Михайло Гейченко.
Це об’єднання дозволило вивчати територію комплексно. Окрім літію, там фіксували прояви інших елементів. Зокрема, в окремих свердловинах виявляли золото — орієнтовно 1–2 грами на тонну, але ці прояви окремо не оцінювали як самостійне родовище.
«Потім деякий час до цієї ділянки не поверталися. І ось її розширили значно, тому зараз у складі родовища є ділянки, де літію не виявили, але там є підвищені вмісти рідкісних металів, таких як тантал, рубідій, цезій, берилій. Ці всі ресурси ми як Наукова рада з прогнозування ресурсів твердих корисних копалин врахували та ухвалили тоді», — розповів геолог.
Серед тих, хто ухвалив ресурси був і Михайло Гейченко, адже він 19 років пропрацював у Державній геологічній службі.
Михайло Гейченко
Наразі ділянка «Добра» складає 1706,9 гектара від східної околиці села Новостанкувата до північної околиці села Тернове в південному напрямі.
Михайло Гейченко зауважує, що за оцінками геологів, ресурси ділянки можуть перевищувати 100 мільйонів тонн руди. Однак, ці дані потребують уточнення, адже мережа свердловин поки недостатньо щільна.
«Якби воно так було насправді, то це було б найбільше родовище в Європі та одне з найбільших у світі. Я не знаю, чи підтвердяться ці ресурси, стануть вони запасами, чи ні», — зазначив геолог.
Уточнити дані має експертиза за міжнародними стандартами.
Михайло Гейченко каже, що очікується, що видобуток на цій ділянці може тривати від 30 до 60 років і більше. Хоча наразі запаси підраховані до глибини 500 метрів, геологічні дані свідчать про те, що рудні тіла можуть залягати значно глибше.
Попередні дані свідчать, що середній вміст оксиду літію в руді становить приблизно 1,2–1,3%. За його словами, за міжнародними мірками показник вище 1% вважається добрим рудним вмістом.
Водночас руда має складний мінеральний склад. Основними літієвмісними мінералами є сподумен і петаліт. Сподумен вважають технологічно зручнішим для збагачення, а петаліт — складнішим. Через це для майбутньої переробки може знадобитися багатоступенева технологічна схема.
Попри те, що розвідку проводило підприємство «Кіровгеологія», яке спеціалізувалося на урані, дослідження показали, що родовище належить до першої групи безпеки. Підвищення радіоактивного фону в окремих місцях зумовлене лише природним вмістом калію в гранітах і не становить загрози.
Яким способом видобуватимуть літій?
Михайло Гейченко розповів, що для розробки родовища «Добра» найкращим буде використання підземного способу видобутку.
Варіант розробки кар’єром розглядався, але був відхилений з кількох причин, адже створення глибокого кар’єру призвело б до формування гідрогеологічної лійки, через що в навколишніх селах могла б зникнути або значно впасти вода в колодязях. Відкритий спосіб потребував би вилучення з користування великих масивів сільськогосподарських земель. Для вилучення рудного тіла знадобилося б вийняти занадто велику кількість порожньої породи.
Замість класичної вертикальної шахти планується будівництво системи, що включатиме горизонтальні гірничі виробки. Розробка буде «багатоповерховою», оскільки рудні тіла залягають на різних глибинах. До того ж на поверхні, тобто полях, що є комунальною власністю, зручно розміщувати шахтні отвори та наземні гірничі споруди.
Орієнтовний обсяг видобутку може становити 1–2 млн тонн руди на рік.
Інформація засекречена, громада у невідомості
Проте станом на 7 травня громада так і залишається у невідомості.
Як розповів під час зустрічі із журналістами та геологами голова Добровеличківської громади Володимир Осієвський, громада намагалася долучитися до засідання розробки проєкту угоди. Навіть обрали посадовців, які мали б представляти інтереси громади. Проте Кабінет Міністрів відхилив прохання включити представників громади до засідання комісії, оскільки частина інформації є закритою.
Через це громада ще досі не має офіційних даних про обсяг інвестицій, кількість робочих місць, терміни початку робіт і конкретні умови майбутнього проєкту. Також ще досі у громаду не приїжджали представники інвестора, також не було розмов будь-яким іншим способом, — розповів голова селищної ради.
Попри це, за словами Володимира Осієвського, Добровеличківська громада має великі сподівання від інвестиційного проєкту. Насамперед це покращення економічної ситуації: створення робочих місць, сплату податку на доходи фізичних осіб, земельного податку та можливий соціальний пакет для громади.
Водночас говорити про конкретні вигоди поки зарано, адже громада не знає, яку саме технологію видобутку та переробки літію запропонує інвестор.
Володимир Осієвський каже, що всі припущення, які зараз мають щодо вигоди від розробки літієвого родовища, взяті з інформації у відкритих джерелах.
Що громада сподівається отримати від розробки родовища?
Голова селищної ради каже, сподіваються, що завдяки проєкту вдасться створити близько двох тисяч робочих місць. Наполягатимуть, щоб до розробки залучали саме жителів Добровеличківської громади.
Водночас, каже посадовець, громада не зможе надати повний спектр послуг від профільних фахівців, тому необхідно буде залучати людей з інших громад Кіровоградщини та регіонів країни.
«Звичайно, якщо брати спеціалістів, наприклад, головного інженера, то, можливо, в громади та не знайдеться такого. Але у нас є будівельники, водії. І ми будемо наполягати на тому, щоб переважна більшість працівників були із громади», — зазначив Володимир Осієвський.
За його словами, на 2026 рік бюджет громади складає близько 120 мільйонів гривень.
Нові робочі місця для громади — це не лише працевлаштування людей, а й додаткові надходження до місцевого бюджету через ПДФО — податок на доходи фізичних осіб. Його сплачують із зарплат працівників. Якщо на підприємстві, пов’язаному з розробкою родовища, працюватимуть місцеві жителі, частина цього податку залишатиметься в бюджеті громади.
Додаткові надходження, зазначив Осієвський, потрібні передусім для підтримки освіти, медицини та доріг. Через міграцію населення і зменшення кількості дітей громада стикається з ризиком закриття малокомплектних шкіл. Також є проблеми з фінансуванням медичних послуг, зокрема через зменшення кількості пацієнтів і народжуваності.
Крім ПДФО, громада може отримувати земельний податок та частину платежів від надрокористування. Але саме ПДФО є одним із ключових джерел доходів місцевих бюджетів, бо напряму залежить від кількості офіційно працевлаштованих людей і розміру їхніх зарплат.
Тобто що більше місцевих жителів працюватимуть на проєкті та суміжних підприємствах — у транспорті, будівництві, обслуговуванні, харчуванні, комунальній сфері, — то більше коштів громада зможе спрямовувати на дороги, школи, медицину й інші потреби.
«Люди очікують знайти роботу, за рахунок якої утримувати свою сім’ю. Зараз прийдуть хлопці з війни, а їхні минулі місця роботи вже не потребуватимуть їхніх рук. Адже бачимо, як ті ж аграрії навчилися оптимізувати свій бізнес: якщо там працювало п’ять людей, сьогодні працює двоє. І я думаю, що після війни ця ситуація не зміниться, а люди хотітимуть трудового місця», — зауважив Осієвський.
Серед очікувань, зазначив голова громади, робота пологового відділення, дитячого садка, школи.
Володимир Осієвський каже, що розглядають можливість підготовки кадрів для майбутнього проєкту. Йдеться, зокрема, про співпрацю з професійно-технічним училищем у сусідній Піщанобрідській громаді. Там готові перепрофілювати навчання під спеціальності, які можуть знадобитися під час будівництва, видобутку чи переробки.
Навколо такого проєкту можуть з’явитися суміжні робочі місця: у кар’єрах, транспорті, харчуванні, комунальних послугах, медицині та інших сферах.
Наскільки це будівництво буде екологічним, громада теж не може сказати через брак інформації.
Землю у людей обіцяють не забирати
У реалізації інвестиційного проєкту однією з гострих проблем є земельне питання.
Так, після укладення угоди про розподіл продукції інвестор має провести геологорозвідку та вирішуватиме на «Добра» буде лише видобуток, збагачення руди, переробка чи навіть будівництво окремого виробництва.
За підрахунками деяких спеціалістів, каже голова громади, для ймовірного будівництва заводу знадобиться близько 200 гектарів земель промисловості. Такі ділянки у громаді є, частина з них перебуває у приватній власності, частина — у комунальній. Тому готові налагодити комунікацію, якщо це знадобиться інвестору.
За картами у відкритому доступі можна говорити, що основна частина родовища припадає на землі комунальної власності — це приблизно 1740 гектарів.
«Це загальна площа, але для видобутку і для розміщення переробного заводу такої території не потрібно. Хвіст родовища припадає саме на ділянки комунальної власності. Майно вилучатися людське не буде», — запевнив Осієвський.
Що громада може надати інвестору
У Добровеличківській громаді, за інформацією посадовця, є піщані та гранітні кар’єри, які потенційно можуть використати під час будівництва об’єктів для розробки літієвого родовища «Добра». У громаді вже готові домовлятися з власниками кар’єрів.
Водночас частина потреб залежатиме від того, яку технологію обере інвестор. Якщо на території громади будуватимуть фабрику зі збагачення, залишки після переробки можуть використовувати для заповнення виробленого простору. Якщо ж технологія буде іншою, для цього можуть знадобитися додаткові матеріали, зокрема пісок.
Так само поки незрозуміло, які обсяги електроенергії та води будуть потрібні. Хоч у громаді є потужна енергетична інфраструктура та система водних об’єктів, однак можливість її використання залежатиме від конкретного проєкту.
Голова громади зауважує, що орган місцевого самоврядування має представляти інтереси свої території в таких питаннях. Проте поки не можуть цього зробити через те, що їх не долучають до обговорень.
«Попит на літій зростатиме»
Колишній генеральний директор державного підприємства «Українська геологічна компанія» та колишній головний геолог ТОВ «Укрлітійвидобування» Богдан Слободян розповів, що світовий видобуток літію постійно зростає. У 2024 році, за даними Геологічної служби США, він становив близько 240 тисяч тонн.
На думку геолога, попит на літій зростатиме й надалі, тому ринок потребує нових родовищ.
Слободян пояснює, що основними постачальниками літію у світі є Австралія та Чилі. Австралія видобуває літій із кристалічних порід — такого ж типу, як і на українських родовищах. Чилі працює з літієвими розсолами. Значні обсяги також постачають країни Африки.
Водночас у Європі, за словами геолога, великих родовищ літію майже немає. Тому, якщо «Добру» дорозвідають і почнуть розробляти, вона може стати одним із найбільших літієвих родовищ у Європі та матиме важливе значення для європейського ринку.
Геолог зазначає, що в Україні літій досі не видобували. Родовища та потенціал є, але промислового видобутку не було, зокрема через відсутність такого попиту в минулі десятиліття.
За словами Слободяна, різке зростання інтересу до літію пов’язане з розвитком батарей і електротехніки. Нині основні напрями використання літію — виробництво акумуляторів, кераміки та скла. На батареї, за його словами, припадає приблизно 50–60% світового використання літію, тоді як частка кераміки поступово зменшується.
Щодо родовища «Добра», Слободян спирається на дані геологічних робіт 1989–1994 років. За цими матеріалами, літієва руда залягає орієнтовно на глибині від 60–80 до 500 метрів. Попередній ресурсний потенціал родовища, за його оцінкою, може перевищувати 100 мільйонів тонн руди.
Водночас ці дані потребують уточнення під час додаткової геологорозвідки. Саме вона має показати, які обсяги запасів можна буде підтвердити та чи буде економічно доцільною промислова розробка родовища.
Чи має ОВА більше інформації, ніж громада?
Директорка департаменту економічного розвитку та торгівлі Світлана Соломаха підтвердили, що ОВА не дотичні до комісії з розробки проєкту угоди.
Вона пояснила, що склад міжвідомчої комісії визначають відповідно до урядових процедур. Там передбачена участь представників центральних органів влади, а органи місцевого самоврядування можуть долучати за потреби.
«Але на стадії, коли цей проєкт уже будуть впроваджувати, там обов’язково мають долучати органи місцевого самоврядування. До того ж будь-який процес розробки деталізації цього проєкту після укладання угоди потребує що громадського обговорення, що врахування державних і регіональних інтересів. Тоді на цій стадії ОВА та орган місцевого самоврядування обов’язково будуть долучені до цього процесу», — зазначила посадовиця.
Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської ОВА Вʼячеслав Дубровський додав, що перед початком промислової розробки родовище має пройти процедуру оцінки впливу на довкілля. Вона передбачає громадські слухання, подання зауважень і пропозицій, а також врахування позиції місцевого самоврядування та жителів. За його словами, без проходження цієї процедури видобуток не може розпочатися.
Посадовець також зазначив, що на момент зустрічі до адміністрації та департаменту екології представники нового інвестора щодо ділянки «Добра» не зверталися — ні за консультаціями, ні з проханням про супровід.
Окрім літієвого родовища «Добра», на Кіровоградщині є ще й Полохівське. Воно розташоване у сусідній Смолінській громаді. Спецдозвіл на розробку родовища отримала українська компанія кілька років тому. У 2019 році тут розпочали геодезичні досліди літієвих покладів, а у 2023 році почали бурити свердловини, досліджуючи породу. На основі результатів дослідження планували проєктувати майбутню шахту. Згодом читайте на «Гречці» наступний матеріал, в якому ми розповімо, що зараз із Полохівським родовищем.
GEOnews нагадує, що даний матеріал є передруком з Інформаційного порталу “ГРЕЧКА”.