Олександр Куницький, Deutsche Welle, 20.01.2026
Україна віддала літієве родовище “Добра” американським інвесторам. Що це дасть українській державі й чи не загрожує екології?
Уряд України обрав переможця конкурсу на розробку літієвого родовища “Добра” у Кіровоградській області. Ним стала компанія Dobra Lithium Holdings, серед інвесторів якої, – друг президента США Дональда Трампа. Україна очікує від угоди великих інвестицій та додаткових гарантій безпеки. Однак залишається багато невідомого. Коли реально почнеться видобуток, як врегулюють земельні права та чи враховані екологічні ризики – розбиралася DW.
Компанія, “краща за всіма ключовими параметрами”
Родовище “Добра”, загальною площею1700 гектарів, розташоване між селами Новостанкувата й Тернове в Добровеличківській громаді. Як показала геологорозвідка ділянки, що проводилася в період з 1989-2001 років, це одне із найбільших родовищ в Україні за запасами літію – металу, що застосовується у виробництві, зокрема акумуляторів. За даними Держслужби геології і надр, у родовищі міститься майже 1,3 мільйона тонн літієвої руди. Крім того, там можуть бути й інші цінні метали, зокрема тантал, ніобій, рубідій, берилій, олово та цезій.
Конкурс на розробку родовища “Добра” оголосили у вересні 2025 року. До участі у ньому допускали українські й іноземні компанії, крім представників держави, яка здійснює збройну агресію проти України або значною мірою сприяє їй. Зрештою, надійшли лише дві заявки – від компаній Dobra Lithium Holdings і “Європейський Літій Україна” (раніше “Петро-Консалтинг”), яку у 2024 році викупила австралійська European Lithium. “Європейський Літій” роками намагався в українських судах відстояти право на ділянку “Добра”. В Державному реєстрі судових рішень, йдеться, що фірма хотіла мати дозвіл на розробку без проведення аукціону, але суд став на бік Держслужби геології та надр України.
Ключовою перевагою заявки Dobra Lithium стали “високопрофесійні, добре обґрунтовані і масштабні проєктні пропозиції”, переконує DW міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. “Рішення ухвалювалося не лише на основі абсолютної суми інвестицій, а за сукупністю дев’яти критеріїв, включно з оцінкою програми робіт, обсягу інвестицій, технологічної та фінансової спроможності інвестора, надходжень до бюджету, рівнем залучення українських товарів та робіт”, – сказав він, наголосивши, що пропозиція Dobra Lithium “була кращою за всіма ключовими параметрами”.
Особистий друг Трампа
Перемога Dobra Lithium політично вигідно позиціонує Україну в очах американського президента Дональда Трампа з огляду на інвесторів компанії, зауважує газета The New York Times (NYT). Так, одним із акціонерів є міжнародна компанія Techmet, яка базується в Ірландії і частково належить інвестиційному агентству уряду США Корпорації фінансування розвитку (DFC), створеному під час першого президентського терміну Трампа. Іншим акціонером є американська компанія The Rock Holdings, яка слугує інвестиційним інструментом для мільярдера Рональда Лаудера – спадкоємця косметичної імперії і давнього знайомого Трампа.
Розробка “Добра” може стати першим проєктом у рамках українсько-американської угоди про надра. Однак, не обов’язково, а при бажанні, уточнює Олексій Соболев. За його словами, інвестор “зможе подати свій проєкт на розгляд” Інвестиційного фонду відбудови США-Україна.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко переконана, що залучення інвесторів із США посилює міжнародну увагу до України та створює додаткові гарантії безпеки для країни, і “відкриває безпрецедентні можливості для входження України у висококонкурентну та високотехнологічну світову літієву галузь”.
Інвестиції та розподіл прибутку
Втім, нині сторонам ще потрібно підготувати й укласти угоду про розподіл продукції (УРП) – спеціальний тип договору, за яким інвестор за власні кошти проводить розвідку та інвестує у видобуток, а держава надає право користування надрами та отримує частину видобутої продукції або доходу.
“Наразі угода відсутня. Її проєкт буде розроблятися та узгоджуватися між сторонами протягом одного року, відповідно до законодавства України. Але ми плануємо укласти угоду протягом кількох місяців”, – наголосив Соболев.
Урядовець очікує, що угода передбачатиме отримання інвестором 70 відсотків продукції на першому – компенсаційному – етапі. “Цей етап триває поки інвестор не вийде на відшкодування своїх капітальних витрат. Решта 30 відсотків ділитимуться за пропорцією: 96 відсотків – інвестору і чотири відсотки – державі”, – каже Соболев.
Протягом основного етапу проєкту, починаючи із четвертого або п’ятого року виробництва літієвих концентратів, очікується показник компенсаційної продукції вже не 70 відсотків, а приблизно 30 відсотків від вартості виробленої продукції, каже міністр. “Решта 70 відсотків ділитимуться: 6 відсотків – державі, а 94 відсотків – інвестору. Окрім частки продукції, держава отримуватиме рентні платежі у розмірі п’яти відсотків, податок на прибуток інвестора, податки з фонду оплати праці, оплати за програмами соціальних зобовʼязань інвестора та потенційні бонусні платежі від інвестора”, – пояснює Соболев.
За даними уряду, угоду буде укладено строком не більше, ніж 50 років. Мінімальний поріг для подачі заявки було зобов’язання інвестора спрямувати 12 мільйонів доларів на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, а ще 167 мільйонів доларів – на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища. Водночас Соболев переконує, що загальний обсяг інвестицій може перевищити 700 мільйонів доларів на етапі видобутку та збагаченні при оптимістичному сценарії. “А у виробництво гідроксид літію (сировина для виробництва літій-іонних акумуляторів, яка отримується після хімічної і термічної обробки літієвого концентрату. – Ред.) ми побачили готовність з боку “Добра Літіум” інвестувати суму яка може досягнути 1,8 мільярда доларів”, – наголосив він.
Економічний ефект та ризики зміни кон’юнктури
Навіть видобуток і отримання сировини вже матиме корисний ефект для економіки України, пояснює DW вчений секретар Iнституту економiки та прогнозування НАН України, заслужений економiст України, кандидат технiчних наук Володимир Хаустов. “Це крок вперед, оскільки будуть робочі місця, відрахування в бюджет йтимуть”, – каже він. Однак, на думку Хаустова, економічний ефект буде більший у разі налагодження випуску кінцевої продукції на території України. “Отримуємо літій, робимо з нього кінцеву продукцію – акумулятори, і продаємо. Ось тоді буде краще. А якщо видобуватимуть мінерали, і десь перероблятимуть на стороні, то головна додана вартість залишиться за межами України”, – наголошує він.
При цьому Хаустов вказує на ризики зміни кон’юнктури ринку, які можуть статися у найближчій перспективі. “Від початку розробки родовища до випуску кінцевої продукції у вигляді акумулятору потрібно близько 15 років. Але вже на підході натрієві акумулятори, які можуть замінити літієві. Також нещодавно “Тойота” презентувала свій електромобіль на алюміній-іонних акумуляторах, які по своїм властивостям набагато ефективніші, дешевші і простіші, ніж літієві акумулятори”, – зауважує він.
Приватна власність над родовищем
Окремим ризиком для інвестора є структура землеволодіння над родовищем. За даними Державної служби геології та надр, 322 із 434 ділянок перебувають у приватній власності. Як зауважує Хаустов, в Україні неодноразово зупинялися проєкти через завищені вимоги у частини власників землі або ж взагалі відмови йти на зустріч інвестору.
Голова Добровеличківської громади в Новоукраїнському районі Володимир Осієвський підтверджує, що земельна ділянка, під якою знаходиться літієва руда, – частково в приватній власності. “Там є людські паї. Але там, де має бути саме шахта, земля в комунальній власності. Тобто належить Добровеличківський територіальній громаді”, – сказав він у коментарі “Суспільному”.
Тим часом міністр економіки Соболев переконує DW, що питання можна вирішити. “Інвестор може придбати або орендувати необхідні йому ділянки. Земельний кодекс чітко визначає механізм надання земельних ділянок у користування для здійснення видобувної діяльності – через укладення сервітуту”, – каже він. Крім того, за словами посадовця, інвестор передбачає здійснення розробки родовища не кар’єрним, а більш витратним і більш екологічним шахтним методом. “Це дозволить зберегти переважну більшість сільськогосподарських земель”, – додав Соболев.
Екологічні ризики
Перед початком робіт, додає Соболев, інвестор УРП має зробити нову оцінку впливу на довкілля. “Процедура включає і етап громадського обговорення, коли всі бажаючі можуть висловити свої застереження та пропозиції. За результатами процедури отримується висновок, в якому визначаються умови ведення планової діяльності та потенційний вплив на екосистему”, – каже він.
Українське законодавство передбачає цілі етапи стратегічно-екологічної оцінки, нагадує експерт з екологічної безпеки, доцент Українського державного університету науки і технологій Максим Сорока. Однак, за його словами, є сумнів, що все це буде проведено з огляду на війну і потребу у підтримці США. “Може бути так, що це все буде порожня формальність”, – каже він у розмові з DW.
Ризиків щодо впливу на довкілля, за словами Сороки, дуже багато. “Зокрема, щодо гідрогеології. Зміни у внутрішньому геологічному середовищі здебільшого призводять до зникнення вод першого та другого водоносного горизонту. Як наслідок, буде пересушення верхнього ґрунтового кому. Відповідно виникають питання, що буде з цими орними землями. Ну і селяни навколо теж не зможуть пити воду”, – каже він.
Ще одне питання, на яке мають відповідати фахівці під час екологічної оцінки на довкілля – перелік важких металів у породі, наголошує Сорока. “Є небезпека що токсичні сполуки поступово будуть переноситися на сумісні ділянки. А це, нагадую, орні землі. На ділянці “Добра” знайшли цезій, біля якого зазначай є радіоактивні частинки. Тому треба все з’ясовувати і шукати технічні рішення”, – додає він.
Однак, за словами Сороки, найбільше небезпек під час збагачення руди. “Це хімічно небезпечні технології. Тому питання, де буде збудовано хімічно небезпечне виробництво?”, – міркує еколог. Для збагачення, повідомив DW Соболев, інвестор планує будівництво заводу біля родовища, щоб “одразу на місці отримувати товарну продукцію і не транспортувати руду без первинної переробки”.
DW звернулася до Dobra Lithium з проханням прокоментувати, як у компанії планують вирішувати питання з приватною власністю та оцінити вплив на довкілля видобутку та збагачення руди на родовищі “Добра”. Компанія обмежилася відповіддю, що “з нетерпінням чекає наступного етапу переговорів щодо умов УРП з урядом України”. При цьому проєкт, додали в компанії, “зробить значний внесок в економічне відновлення та реконструкцію України”.