Микола Деркач, PSM7.COM, 01.01.2026
Близько 4,6 млрд років тому умови в космосі були вкрай агресивними: постійні зіткнення з небесними тілами та хаотичне середовище змушували поверхню й надра планети залишатися майже безперервно розплавленими. У такій реальності виникає логічне запитання: якщо магма була всюди, де перебувала вода, яка згодом наповнила океани?
Відповідь на це питання запропонувала нова наукова робота. Згідно з дослідженням, вода не зникла і не з’явилася пізніше, а з самого початку була «схована» глибоко всередині планети — у мінералі, що міститься в мантії. Саме в період, коли Земля нагадувала розпечену піч, відбувалося формування механізму збереження води в її надрах. З часом планета еволюціонувала від розплавленого космічного тіла до стабільного твердого світу з океанами на поверхні.
Де саме зберігалася вода
Розгадати цю загадку спробувала команда під керівництвом професора Чжисюе Ду з Інституту геохімії Гуанчжоу Китайської академії наук. Дослідники дійшли висновку, що значні обсяги води були ефективно «законсервовані» глибоко в мантії Землі. Ключову роль у цьому відіграв мінерал бріджманіт, який є одним із найпоширеніших у нижній мантії. Під час застигання планети він діяв як мікроскопічний контейнер для води.
Що показало моделювання
Команда вирішила перевірити поширену раніше гіпотезу, за якою бріджманіт нібито мав обмежену здатність утримувати воду за низьких температур. Для цього вчені використали експериментальну установку з алмазною ковадлою, лазерним нагріванням і високотемпературною візуалізацією. Такий підхід дозволив відтворити екстремальні умови на глибинах понад 660 км і зафіксувати сигнали води в зразках мінералу. Температуру поступово підвищували до приблизно 4 100 градусів Цельсія.
Експеримент показав, що зі зростанням температури здатність бріджманіту «утримувати» воду суттєво збільшується. Це означає, що в найгарячішу фазу існування магматичного океану Земля могла накопичувати значно більше води, ніж вважалося раніше. Після застигання магми нижня мантія стала найбільшим резервуаром води в твердих надрах планети, а згодом частина цієї вологи поступово потрапила на поверхню через магматичну активність.
