“Коли держава почне фінансувати оновлену Програму розвитку мінерально-сировинної бази? Чи дочекаємося публічного звіту про аудит стратегічних родовищ? За чиїм зверненням оголошено УРП-конкурс на ділянку літієвих руд “Добра”? Коли буде названо два інші стратегічні проекти в надрах для Інвестиційного фонду відбудови? Та чому в Уряді задумалися над переформатуванням роботи Держгеонадр?
На ці запитання ми попросили відповісти профільного заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгора Перелигіна (на фото) в кулуарах спеціальної галузевої події Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації Mining Day-2025, що днями відбувся в Києві. Текст бесіди відредаговано для ясності – зі збереженням суті сказаного.
NADRA.INFO: Чи завершено аудит, який Мінекономіки (разом з Держгеонадрами та ДПС – Ред.) мало провести за дорученням Премʼєр-Міністра Юлії Свириденко до 28 серпня? Які результати аудиту?
Єгор Перелигін: Формальна фаза – завершена. Результати і подальші кроки ми анонсуємо з часом.
Коли?
Зараз не можу сказати.
Ви плануєте публічне представлення результатів аудиту?
Спочатку треба сформувати наше чітке розуміння того, як ми рухаємося, як будуємо політику навколо того, що ми побачили. І потім, коли ми сформуємо нашу політику і концепцію подальшого руху – тоді ми будемо виходити на публіку.
Цей “exercise” (українською “вправа” – Ред.) по аудиту був зроблений для того, щоб мати, в першу чергу, внутрішнє розуміння.
Наразі [щодо аудиту] є декілька політичних, юридичних, соціальних позицій. Кожен бачить по-різному: одні сторони бачать це одним чином, інші – по-іншому. Тому наше завдання – це, по-перше, щоб ринок відчував себе спокійно, що не відбувається ніяких гострих дій і нічого страшного для ринку не відбувається.
Тому, коли ми говорили про Інвестиційний фонд відбудови, я пояснював, зокрема, як він наповнюється: що це не питання для надрокористувача – це питання для бюджету (тобто, сепарація [грошових потоків] наповнення Фонду відбувається на бюджетному рівні, не на рівні надрокористувача).
Моє головне завдання зараз – це запевнити всіх, що будь-які подальші дії будуть абсолютно транспарентними і публічними.
Наразі нам треба було зробити “вправу”, щоб зрозуміти, з чим ми маємо наразі справу, і вирішити для себе, як нам рухатися далі, яку нам концепцію будувати, як нам вести перемовини, дискусії, зрозуміти для себе масштаби деяких проблем і т.д..
[Доки матеріал готувався до публікації, NADRA.INFO отримало від Міністерства економіки листа, який можна вважати офіційною відмовою розкрити результати аудиту стратегічних родовищ. В розумінні Міністерства, конкретні документи, напрацьовані на виконання доручення Премʼєр-міністра Юлії Свириденко, про які ми запитували, не підпадають під визначення публічної інформації]
Зміни до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 р. Верховна Рада проголосувала ще минулого року. Коли держава почне фінансувати оновлену Програму МСБ?
Наразі це питання якраз обговорюється. У нас є дуже, дуже детальна дискусія.
Ми ж розуміємо, що в цьому році це вже неможливо. Є великі плани на наступний рік.
Наразі ми напрацьовуємо деякі концепції, в т.ч. з Мінфіном та іншими органами – хочемо зробити комплементарне рішення: у нас наразі йдуть кілька перемовин, зокрема з геологічними службами декількох країн, плюс з декількома великими інституційними фінансовими установами – про те, щоб створити паралельний трек для фінансування, по-перше, розвитку нашої геологорозвідки і програми буріння, по-друге, розвитку самої МСБ.
Ви маєте на увазі, що обговорюєте варіант, за якого Програма МСБ фінансуватиметься залученими коштами?
Ні. Програма МСБ має чіткі правила, регламенти і законодавчі норми, як вона повинна фінансуватися. Але у програми МСБ є суміжні завдання, суміжні наративи і стратегічні цілі, які вона повинна досягнути.
Тому ми хочемо створити паралельний інструмент для того, щоб незалежно від того, чи є у нас функціонування за рахунок бюджету, чи немає – щоб у нас був паралельний трек із фінансуванням за рахунок коштів партнерів чи донорів.
Наприклад, наразі ми проводимо діджиталізацію 60 тисяч документів і книг геологічного характеру. Це робиться за кошти ЄБРР, вони повністю контролюють процес (аналогічний проект вони запустили в Монголії, і цей проект був дуже успішним). Ми хочемо показати, що цей проект може бути аналогом чи ілюстрацією того, як інші інституційні донори та фінансові установи можуть працювати з нами за різними напрямками, наприклад, в геологорозвідці.
Виступаючи під час третьої панелі Mining Day Ви заявили, що настав час ідеї переформатування роботи Держгеонадр. Поясніть, що Ви мали на увазі?
Подивитися, наскільки ефективно працює ця інституція та її механізм – це питання завжди було [актуальним]. Тобто, через певний період ми повинні дивитися, що у нас відбувається, що працює, а що – ні.
Нам зараз треба відповісти на питання: наскільки у нас є institutional capacity (інституційна спроможність) Держгеонадр як системи в цілому.
Якщо ми побачимо, що якісь конкретні ланки в цьому механізмі не працюють, треба це відкоригувати.
Хто і коли буде оцінювати механізм Держгеонадр?
Наразі ми говоримо тільки про концепт. Буде концепт – тоді будемо вирішувати, хто. Побачимо. Наразі ми розуміємо, що нам треба дивитися, що ми можемо покращити.
Тому що завдяки нашій співпраці з іноземцями, комунікації з Британською, Канадською, Американською, Австралійською, Французькою геологічними службами – ми бачимо, умовно кажучи, у порівняльному форматі, де вони більш ефективні, ніж ми. Де у них щось відбувається краще.
Тобто, Ви вже порівнювали?
Це – практика. Умовно кажучи, ми просто бачимо, де вони ефективніші.
Чия геологічна служба буде братися за взірець?
Ще не знаю. Я ж не кажу, що ми обовʼязково це будемо робити. Я кажу про те, що є бажання подивитися: що з найкращих практик інших служб ми можемо взяти до себе. Це – головне. Тому що, якщо ми працюємо над [імплементацією] РКООН 2019, над тим, щоб внести зміни до Закону “Про УРП”, якщо працюємо над можливими змінами до Кодексу про надра – все це треба робити синхронно, з покращенням адміністративних і бізнес процесів.
Оголошений конкурс щодо ділянки літієвих руд “Добра” – це відповідь на заяву, з якою ще наприкінці 2021 р. до Уряду зверталася американська компанія Privateer Capital Management LP?
Ні.
Було нове звернення? Від TechMet?
Так.
Юлія Свириденко говорила про три стратегічні проекти для спільного Українсько-Американського інвестиційного фонду відбудови. Йдеться про ділянку літієвих руд “Добра” і дві нафтогазові ділянки – Свічанську і Межигірську?
Ні, йдеться про проект на ділянці “Добра” і – побачимо, які два інші.
Коли?
Найближчим часом. Строки таких проектів неможливо зараз проаналізувати.
Але коли Ви назвете ці два “інші проекти”? До кінця вересня?
Не впевнений, чи встигнемо. У нас завдання зараз – відпрацювати “Добру”. Це наш перший проект – найбільший, найсерйозніший.
[До ділянки “Добра” виявляють інтерес кілька великих гравців – сказав Перелигін в коментарі виданню Forbes: “Окрім TechMet, періодично є дзвінки від великих інвестиційних структур, від ринку і асоціацій. Хто з них реально прийде на тендер – невідомо”]“