Перехід України від викопного палива на чисту енергію є стратегічним завданням, що має не лише екологічний, а й економічний вимір, пише Extractive Industries Transparency Initiative (EITI). Цей процес спрямований на зниження викидів парникових газів та впровадження низьковуглецевих технологій, що відповідає міжнародним трендам і стандартам. Зокрема, відповідність України оновленим вимогам Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) в частині публічності політики енергетичного переходу, була проаналізована у дослідженні, підготовленому компанією ТОВ “Ернст енд Янг” на замовлення Багатосторонньої групи ІПВГ в рамках грантової програми “Підтримка впровадження ІПВГ в Україні”. Дослідження проводилося за підтримки Мультидонорського трастового фонду Глобальної програмної підтримки видобувної промисловості (EGPS), що адмініструється Світовим банком.
Енергетичний перехід стає важливим вектором розвитку України. За останні два роки частка вугілля у виробництві електроенергії знизилася з 27,95% у 2021 році до 10,5% у 2023 році. Це обумовлено як руйнуванням частини вугільної генерації через війну, так і прагненням до екологічно сталого розвитку. Однак даних про чіткі плани модернізації інфраструктури та фінансування заходів з енергетичного переходу досі недостатньо.
Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики України на реструктуризацію вугільної галузі, підготовлений Рахунковою палатою на початку 2024 року, “виявив критичні проблеми, які перешкоджають її ефективній реструктуризації та адаптації до нових економічних і геополітичних умов. Застарілі нормативні документи, відсутність сучасних програмних орієнтирів, невиконані попередні програми, запізнілі реформи та неналежне планування майбутніх заходів”.
Однак надрокористувачі вже почали фрагментарно розкривати дані про свої ініціативи. Наприклад, у річному звіті за 2023 рік група компаній Metinvest оприлюднила інформацію про пряме споживання енергії, а ArcelorMittal — про затверджені інвестиційні проєкти у сфері енергоефективності.
Важливу роль у переході на “зелену” енергію відіграють критичні мінерали, необхідні для виробництва сонячних панелей, вітрових турбін та акумуляторів. Україна має значні запаси такої сировини, що може допомогти їй зменшити залежність від імпорту енергоносіїв і стимулювати економічне відновлення. Однак першочерговим кроком на шляху до мінімізації імпорту є налагодження комунікації з підзвітними компаніями, які видобувають критичні мінерали для відновлення подачі звітів про платежі на користь компаній.
Зважаючи на зазначені виклики, експерти дослідження рекомендують:
- Розширити обсяг інформації щодо енергетичного переходу в наступних звітах ІПВГ, зокрема шляхом включення інформації щодо критичних мінералів.
- Додати блок про енергетичний перехід до запиту про роль держави у секторі.
- Зняти гриф обмеженого доступу з інформації про критичні мінерали для забезпечення прозорості.
З урахуванням оновленої вимоги 3.1 Стандарту ІПВГ щодо визначення видів мінеральної сировини, які є критично важливою сировиною для виробництва низьковуглецевих технологій, пріоритетними для дослідження в межах ІПВГ були визначені наступні корисні копалини: Графіт, Мідь, Нікель, Літій, Марганець та Титан.
Україна вже зробила значний крок до скорочення залежності від традиційних викопних ресурсів, однак для ефективного енергетичного переходу необхідна чітка стратегія, більша прозорість та активне залучення всіх зацікавлених сторін.