2004-08-24

Яку ж воду споживати галичанам?

Роздуми журналіста


“Миргородську” видобувають з глибини понад 700 метрів (фото: Іван Горб) НЕЩОДАВНО я зайшов до гуртовні закупити продуктів на тиждень. Глянув на полиці з різноманітними мінеральними водами і згадав, що у вихідні бачив на площі великий намет, де проходила освітня програма мінеральної води “Миргородська”. І задумався: а дійсно, чи знаємо ми, які бувають мінводи і як їх вживати? Цікавість і піклування про своє здоров’я підштовхнули піти у бібліотеку та зазирнути в інтернет. І ось що з’ясував.

Західна Україна завжди була багата на джерела мінеральної води. Тут розвинута культура споживання мінвод: для галичан мінеральна вода звичайний продукт до столу. Вона і спрагу вгамовує, і поповнює організм корисними речовинами, і є натуральним чистим продуктом (звичайно, якщо це не штучна, а природна мінеральна вода).

Але треба пам’ятати, що, щодня вживаючи мінеральну воду, її потрібно регулярно змінювати за типами після гідрокарбонатної переходити на хлоридну, сульфатну; сильномінералізовану комбінувати із маломінералізованою. Бо, наприклад, найбільш розповсюджені у Закарпатті гідрокарбонатні води знижують кислотність шлункового соку, в результаті чого зменшується резистентність (опір) організму проти бактерій. Хлоридні води, навпаки, підвищують кислотність. А сульфатні активізують окислювальні процеси в організмі.

Для балансування лужних гідрокарбонатних вод західного регіону добре підійде, наприклад, хлоридно-натрієва природна мінеральна вода “Миргородська”.

Цю воду видобувають із глибокої свердловини 701,5 м. Як відомо, склад глибинної води залишається незмінним упродовж мільйонів років, і чим глибше залягає вода, тим вона є чистішою і стабільнішим є її склад. Геологічні прошарки, в яких залягає “Миргородська”, формувалися в мезозойську та палеозойську ери – 125 млн. років тому.

Для мене було відкриттям, що, виявляється, недостатньо мати унікальні родовища води, потрібно ще й донести воду до споживача. До речі, природну мінеральну воду не можна перевозити в цистернах. Адже, за Міжнародним кодексом Всесвітньої організації охорони здоров’я, розливати природні мінеральні води необхідно поблизу місця видобування, щоб зберегти їх цілющі властивості. “Миргородську” розливають на Миргородському заводі мінеральних вод, на території якого і пробурили свердловину. Це забезпечує зберігання хімічного складу і корисних речовин після того, як воду видобудуть на поверхню. Окрім цього, Миргородський завод мінеральних вод – найбільш інноваційне підприємство галузі, яке вже 75 років є гарантом якості продукції, використовує найновіші технології, а якість продукту підтверджує міжнародний стандарт ISO 9002. Наприклад, кожну партію “Миргородської” перевіряють у лабораторії, без схвалення якої вода просто не потрапить у фури та вагони.

На смак “Миргородська” виявилася приємною і “лагід-ною”. А з етикетки дізнався, що ця вода має помірну природну мінералізацію, що робить її універсальною для вживання, дозволяє пити її часто. Взагалі, хлоридні води, до яких належить і “Миргородська”, стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують секрецію шлунка, підшлункової залози. Їх застосовують при розладі системи травлення і навіть для запобігання онкологічним захворюванням.