2004-08-22

Страшилки... у сороки на хвості

"...Величезний смолоскип палав майже рік. Його ледве вдалося загасити. На місці свердловини виник кратер, у який занурилося вже бурове обладнання, а потім утворилося озеро".

Це не фрагмент з апокаліпсного твору. Так львівські вчені-геологи описують аварію, яка трапилася в Західному нафтогазоносному регіоні на Угерському родовищі в 1946 році. В атмосферу було випущено мільярди кубометрів природного газу, якого, за деякими підрахунками, вистачило б Львову на 50 років. Причиною аварії стало порушення технічних норм буріння свердловини, що обумовило потужний викид і загоряння газу.

Історія нафтогазопошукових робіт знає чимало аварій, подібних до описаної. А скільки їх траплялося при видобутку і переробці нафти й газу, чи на трубопроводах, при перевезенні палива морем!.. Кілька років тому 200 тонн нафтопродуктів вилилося в алювій ріки Стрий у районі Любинецького водозабору. Населення Трускавця, Дрогобича, Борислава залишилося без питної води.

Але що казати про аварії та нестандартні ситуації, коли, за словами іменитих вчених, "забруднення довкілля відбувається на всіх стадіях технологічних процесів виробничої діяльності нафтогазового комплексу". Загалом же вісім мільйонів тонн на рік, або 20 відсотків добутої нафти і вироблених нафтопродуктів через аварії і недбалість потрапляють у навколишнє середовище, забруднюють грунт, повітря, питну воду.

Україна, яка хоче з часом увійти у ЄС, мусить подолати синдром бездумно-споживацького підходу до природних ресурсів і не лише сповідувати нову екологічну філософію, а й дотримуватися жорстких європейських директив. І тут не допоможуть ні посилання на бідність і нестачу палива, ні стереотип залишкового принципу на охорону довкілля.

Відповідний "зсув" у свідомості українських чиновників таки проходить. Це засвідчив і перелік організаторів науково-практичної конференції "Екологічні проблеми нафтогазового комплексу", яка нещодавно відбулася в Яремчі. Разом із вченими та науково-просвітницьким центром "Екологія. Наука. Техніка" товариства "Знання" її проводили Мінпаливенерго, НАК "Надра України", НАК "Нафтогаз України", Міністерство охорони навколишнього середовища, Міністерство з надзвичайних ситуацій, відкриті акціонерні товариства "Укрнафта", "Укрнафтопродукт", "Львівтрансгаз".

Було чимало констатації фактів і проблем. Але визначалися і шляхи виходу з екологічної кризи, намічалося світло в кінці "нафтогазового тунелю".

- Сучасна наука пропонує чимало технологічних процесів, які зменшують кількість відходів і забруднюючих речовин. єх треба впроваджувати. Не обійтись і без прогнозування та моделювання екологічної ситуації на території нафтогазових об'єктів, у нафтогазових регіонах і в цілому по галузі. Важливе місце займає і впровадження комплексу аналітичних оцінок для прийняття управлінських рішень щодо поводження з відходами, - підкреслював доктор геологічних наук, професор, заступник начальника управління НАК "Надра України" Георгій Рудько.

Як підтвердження цих слів ведучого науково-практичної конференції звучали доповіді українських і російських вчених про розроблені ними препарати для очистки грунту від нафтових забруднень, способи його рекультивації. Директор НВП "Біополітех" Валентина Болоховська розповідала, як завдяки розробленим біопрепаратам вдалося "оживити" чотири гектари мертвої землі, де були закинуті свердловини. Після внесення препарату "Родекс" через півтора сезону там почав рости ячмінь.

Звучали майже фантастичні розповіді про те, як перетворити бруд, що залишається в процесі очищення, на добрива. Порадували своїми розробками по очистці води вчені з Рівного. Як часто це буває, першими їх визнали не в себе вдома, а за кордоном. Білоруський уряд запросив науковців для здійснення проекту по очищенню супутних вод і вилученню йоду.

- Майже всі для очищення від нафтових забруднень пропонують метод сорбції. Наш науковий колектив вибрав інший шлях - очищаючи супутні пластові води нафтогазових родовищ, вилучати промислово-цінні компоненти. єх чимало. Найперше - йод, бром, літій, стронцій, бор, кальцій. Усе, що знаходиться у нафтогазовій воді, ми можемо добути у товарному вигляді, очистивши воду так, що вона стає цілком безпечною, - розповідала кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Українського державного університету водного господарства та природокористування Наталія Корчик.

Надзвичайно цікавими були доповіді вчених Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу. Вони називали теми, за якими співпрацюють з колегами із Західної Європи, підкреслюючи, що немає потреби винаходити велосипед, а слід адаптувати українські екологічні вимоги і стандарти до європейських. Ігор Смоленський, наприклад, здивував присутніх розмаїтістю наукових інтересів. Від зробленого за принципом "зеленої" термохімії підкапотного водневого генератора автомобіля, на який він з колегами має два патенти - до вивчення за птахами техногенних порушень природних екосистем Прикарпатського регіону. Ігор Миколайович розповів про роль сороки "піка піка ль" у спільних з колегами дослідженнях:

- Створення системи моніторингу вимагає значних затрат. Ми знайшли спосіб набагато простіший і дешевший. Птахи чутливі до забруднення навколишнього середовища. По їхньому гніздуванню, величині й формі яєць, пір'ю можна визначити чим і наскільки забруднені земля, вода і повітря.

- Чому була вибрана саме сорока?

- Сорока - птаха осідла, тож можна чітко визначити, яке джерело забруднення впливає. У своїх дослідженнях ми фіксували викиди Бурштинської і Калуської ТЕЦ, концерну "Оріана" - тепер ВАТ "Лукор". Вміст забруднювачів у популяціях осілих птахів відображає локальний, регіональний, а в деяких випадках і глобальний рівні забруднення.

І вже зовсім несподівано прозвучала думка про те, що нас забруднюють сусіди-європейці. Досі ж було прийнято вважати, що лише ми такі "нехороші".

- На піддослідних птахах ми чітко бачимо, коли вітер приніс викиди промислових підприємств із Центральної Європи. Через специфіку місцевості й кліматичні умови вони осідають на території Західної України. Тож птахи, як біоіндикатори довкілля, можуть придатися і для оцінки вкладу транскордонного аеротехногенного впливу на екосистему, - резюмував Ігор Миколайович.

Виходить, що від такої кумці, як сорока, нічого не приховаєш. Навіть про забруднення природи вістку вмить на хвості принесе...