2005-03-14

РозПОРОШЕНИЙ уряд

На 14 березня призначено засідання Ради Нацбезпеки та оборони, де обговорюватимуться пропоновані Урядом засади реформування системи центральних органів виконавчої влади...

У цей день секретар Ради Нацбезпеки та оборони, схоже, готується публічно, в присутності Президента вказати прем’єру та її команді їх місце у сучасній політичній системі координат, та визначити - своє.

Про тон дискусії свідчить довідка, підготовлена апаратом РНБОУ спеціально для цього засідання. Експерти Петра Порошенка, кажучи дуже делікатно, оцінюють критично творчий доробок урядової команди. Вже перша сторінка документу починається суворою констатацією, мовляв, „запропонованими Кабінетом Міністрів України змінами не вирішуються невідкладні проблеми реформування центральних органів виконавчої влади”. Вістря критики РНБОУ спрямовано насамперед проти запланованого укрупнення міністерств економіки, палива та енергетики, охорони навколишнього природного середовища України та промислової політики за рахунок приєднання Державних комітетів.

Загалом певні протиріччя закладені вже у самій записці. Адже вона констатує, що „останнім часом створення центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом набуло фактично неконтрольованого характеру. Зокрема, кількість таких органів більше, аніж міністерств (22 проти 17), що „об’єктивно призводить до невиправданого звуження сфери впливу уряду на функціонування певної частини органів виконавчої влади”. Водночас автори документу зазначили, що запропоновані урядом зміни, а це нагадаємо скорочення держкомітетів та інших центральних органів, „не базуються на результатах їх функціонального обстеження, що може призвести не тільки до дублювання ними окремих функцій, але і до втрати механізмів реалізації відповідних завдань державного управління”. 

Іншими словами, згідно логіки РНБОУ збереження великої кількості Держкомітетів не вписується у політичну стратегію, а скорочення – погіршить державне управління. Дивна логіка. Чи то пак алогічність...

Загалом урядова концепція адмінреформи не містить якихось революційних новацій. Президент України давно заявляв, що необхідно „знищити структури, які гальмують розвиток держави”. За словами Віктора Ющенка, адмінреформа в Україні має початися з Уряду, зокрема зі скорочення 42 Держкомітетів, або ж перегляду їх статусу. “Йдеться про ліквідацію посередницьких, як правило корпоративних структур, над якими держава втратила контроль. Функції цих комітетів будуть передані або регіональним громадам, або місцевим органам, або ж відповідним міністерствам, як правило економічного сектору... Мета реформування - сконцентрувати все державне управління в міністерствах... Пройти по всіх функціях держуправління і залишити тільки ті, які потрібні для функціонування державного господарства”, - зазначив Ющенко.

Таким чином очевидно, що уряд розпочав виконувати програмні завдання Президента. Зокрема Кабінет Міністрів підготував ряд президентських указів, скажімо, „Про Міністерство економіки України”, яким пропонує передати цьому міністерству функції Держкомітету з будівництва та архітектури, Держслужби експортного контролю, тощо, а також координацію діяльності Держкому з питань регуляторної політики та підприємництва. 

Експерти РНБОУ категоричні в оцінках. „Підготовленні Кабінетом Міністрів проекти Указів Президента України недостатньо опрацьовані з точки зору їх відповідності наявній нормативно-правовій базі та практичній доцільності”.

Тобто орган Петра Порошенка фактично ревізує завдання Президента, спрямоване на посилення ролі міністерств. На думку експертів РНБОУ, зміст та обраний шлях урядової адмінреформи „не в повній мірі відповідають” основним критеріям державного управління Євросоюзу. Іншими словами, уряд Тимошенко, на думку експертів Порошенка, працює недостатньо надійно та прогнозовано, не зовсім відкрито та прозоро, не до кінця відповідально, а також демонструє слабку результативність та ефективність. Саме такі критерії ЄС наведено у документі. 

Виявляється, що запропонована Урядом реорганізація „передбачає збільшення навантаження на ряд міністерств внаслідок покладання на них функцій ліквідованих органів”.

Цікаво, чи усвідомлював глибину цієї тези Віктор Ющенко, коли давав завдання уряду посилити роль міністерств та навести лад з Держкомами...

Прикметно, що уряд розпочав скорочення саме з корпоративних структур, які є найбільш корумпованими і найменш підзвітними, зокрема Держбуду та Держслужби експортного контролю. Адже в наш час окремі індивідуми отримують дозволи на будівництво вілл навіть на теренах Нікітського та Донецького ботанічних садів. А щодо продажу до гарячих точок українських „Кольчуг” та інших озброєнь знає весь світ. Натомість важко пригадати, щоб керівники згаданих органів намагалися боротися з цими ганебними явищами. 

Взагалі ситуація, коли цілі галузеві напрямки, ті ж Держрезерв, Держмитслужба чи Державна податкова адміністрація працюють автономно, а відтак практично безвідповідально є невиправданою з огляду оптимізації державного управління. Тим більше, Україна просувається до парламентсько-президентської республіки і вже нині має запроваджувати принцип відповідальності уряду за всі економічні процеси в державі. Відтак не повинно існувати жодного питання у народному господарстві, за яке не відповідав би хтось із членів Кабінету Міністрів. Адже це підстави для корупції та кримінальних схем.

Схожа ситуація з Мінфіном, якому уряд хоче доручити координацію діяльності Держмитслужби, Державної податкової адміністрації, а також Держкомісій з регулювання ринків фінансових послуг України та цінних паперів і фондового ринку. Адже саме міністр фінансів керує всіма економічними процесами в державі, здійснює цілісну фінансову політику та відповідає за її успішність.

За часів розвинутого кучмізму деякі з цих органів використовували не для реалізації фінансової політики держави, а як альтернативу уряду. Та ж ДПА була здебільшого репресивним органом, підпорядкованим напряму Президентові. Натомість нині ситуація змінилася і ніхто начебто не збирається вдаватися до ганебної практики попередників. Однак експерти РНБОУ виступають категорично проти пропонованих змін. 

Та ж ситуація з Мінприроди, якому РНБОУ не хоче віддати Держком природних ресурсів, пропонуючи утворити новий регламентуючий орган. 

Мотивація начебто розумна, мовляв, ці дві структури мають цілком протилежні завдання. Однак з цим можна посперечатися.

По-перше, хто краще за фахових екологів може забезпечити розумну експлуатацію природних надр...

По-друге, тільки пару років тому Леонід Кучма виокремив цей Держком з Мінприроди, щоб віддати цей ласий шматок представнику СДПУ(о).

По-третє, навіщо створювати зайвий регламентуючий орган... Невже для того, щоб хтось продовжував заробляти на ліцензіях з видобутку корисних копалин?

Згідно однієї з версій Указу про РНБОУ, підготовленою не без відома Порошенка, секретар Ради Нацбезпеки мав отримати статус заступника голови РНБОУ, тобто заступника Президента України. На сьогодні РНБОУ може брати під свій контроль практично всі напрямки життєдіяльності держави. Для цього потрібно лише віднести їх до питання національної безпеки. Сьогодні, скажімо, не призначено близько третини всіх заступників міністрів. Вгадайте, чому. Помилитися, якщо будете вважати це виявом повзучої контрреволюції. Звісно, це – питання нацбезпеки і згадані особи мають пройти крізь сито РНБОУ. Коли це станеться, вирішить його секретар. 

Фактично в умовах перманентної адмінреформи найбільші владні повноваження сконцентровані саме у руках Ради Нацбезпеки та її секретаря. Він корегує завдання Президента, він причетний до всіх ключових кадрових призначень в уряді, він контролює цілі галузі, які перебувають в компетенції Президента, а згідно логіки адмінреформи мали б перейти до відома Уряду.

Виглядає,  що адмінреформа, як і революції, не матиме в Україні кінця. В критичны оцінці експертами РНБОУ адмінреформі є, до речі, делікатний момент. Адже її ідеологом в уряді за посадою є віце-прем’єр Роман Безсмертний, а за сумісництвом – голова Ради нової партії влади Народного Союзу Наша Україна. А Порошенко там же є заступником Безсмертного. Якщо ці протиріччя виявляться і під час партбудівництва та передвиборчої кампанії, це буде безцінним подарунком опонентів команди Ющенка, які готуються до реваншу в 2006 році.