Колінковецький діючий грязьовий вулкан, що на Хотинщині, про який ідеться, дуже примхливий.

Навіть місцеві старожили не пам’ятають історії його появи, але ще їхні батьки добре знали про “нечисте місце”, де розташований плаский горб із лійкоподібним отвором, з якого час від часу вивергаються грязі, вода й гази.

Достеменно відомо лише те, що на початку ХІХ століття незвичний геологічний об’єкт був невеликим – активна ділянка становила не більш ніж 50 см у діаметрі. Але він швидко ріс і з роками лише підвищував свою активність. Ще через певний час довкола вулкана утворилося болото сірого кольору, забрідши на яке, багато тварин просто гинули. Тож незабаром “нечисте місце” обгородили. Навіть у найлютіші зими глина, яку вивергав геологічний об’єкт, була теплою, а джерело поблизу вулкана ніколи не замерзало.

Досліджувати природу незвичайного об’єкта взялися місцеві юні краєзнавці із села Колінківці, яким допомагав учитель географії місцевої школи Олександр Бойко. За словами ентузіастів, грязьовий вулкан накривали глиною, забивали піщаним камінням, палили вогнища, виміряли глибину за допомогою довгих жердин, але він завжди перемагав. Каміння разом із рідкою глиною викидав, вогнища – руйнував, а його глибину виміряти так нікому і не вдалося. Через те, що сіра рідка глина стікала в річку Рокитну, нижче за течією в ній виявили велику кількість кварців і певних його різновидів, зокрема кришталь. Професор Н. Білоус з Івано-Франківського інституту нафти і газу, до якої звернулися за консультацією, розповіла краєзнавцям, що глибина грязьового вулкана може сягати декількох кілометрів, а також про те, що потужне джерело на протилежній стороні села і грязьовий вулкан пов’язані між собою, хоча відстань між ними становить близько десяти кілометрів. Аналіз води із цього джерела, який провели фахівці Одеського науково-дослідного інституту, засвідчив: вода мінералізована, класифікують її як столово-лікувальну. Дослідники також стверджують, що вулкан реагує на сейсмічні явища в Середній Азії й у Тихому океані, та вважають доведеним, що між ними є прямий зв’язок. Із грудня 2005 року за вулканом спостерігають науковці з кафедри фізичної географії ЧНУ ім. Ю. Федьковича, які обіцяють зіставляти результати спостережень із даними сейсмічної станції нацуніверситету.

Як розповіли місцеві краєзнавці, сільські мешканці не дуже хвилюються через вулкан: ніяких зовнішніх ознак зміни довкілля внаслідок активізації діяльності геологічного об’єкта не помічали. Навпаки, грязь із нього використовують як будівельний матеріал, який добре цементує та фарбує. А ще це чудодійні ліки! Коли грязь прикладають тваринам до ран, вони швидше загоюються.