З чого починається “життя” наприклад, кар’єру? І що відбувається чи має відбуватися після його відробки? По-суті, народження гірничодобувного підприємства починається зі складання проекту його відробки, отримання гірничого відводу, отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки, закупівлі обладнання і так далі. Потім тривають підготовчі і розкривні роботи: перша тонна руди, вихід на проектну потужність і подальша гірничодобувна діяльність.
Life of mine (LOM) – міжнародне визначення строку служби гірничодобувного підприємства, тобто воно дає відповідь на питання: “скільки років працюватиме той чи інший гірничий об’єкт”. Весь LOM кар’єру передбачений в проекті розробки, завершальною частиною якого має бути рекультивація. Тобто,комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності та господарської цінності кар’єрів, а також на поліпшення умов навколишнього середовища. 

Інакше кажучи, всі гірничодобувні підприємства після закінчення строку служби мають бути рекультивовані. Проте, це роблять незавжди.  Мова йде про, так звані, “підприємства-привиди” – не повністю відроблені щебеневі кар’єри, кар’єри блочного каменю і буту та інших видів нерудної сировини.

Такі кар’єри виявляють собою невтішне видовище. Зазвичай, вони затоплені, часто разом з кар’єрною технікою – бульдозерами, екскаваторами, навантажувачами. Вся виробнича інфраструктура іноді не просто порушена, але й, банально, розкрадена. 

Як правило у таких гірничодобувних підприємств через численні порушення спочатку зупиняють, а потім анулюють спеціальний дозвіл на видобування. І виникає досить патова ситуація. Колишній надрокористувач вже не може претендувати на родовище, а новому брати таке “щастя”, ще й через аукціон, немає вигоди. Адже кількість залишкових запасів у таких кар’єрах нерентабельна для подальшого відновлення і освоєння.

Наприклад, для щебеневого кар’єру рентабельним для освоєння являються запаси від 5000 тис. т. А залишки запасів у неповністю відроблених кар’єрах в більшості випадків складають менше 2000 тис. т. 

За даними ДНВП “Геоінформ України” таких підприємств в Україні більше тисячі. Іншими словами – на Державному обліку запасів родовищ корисних копалин обліковуються запаси, які ймовірніше, ніколи не будуть видобуті. А найголовніше – кар’єри не рекультивовані.

Чи є у таких кар’єрів другий шанс? При існуючій законодавчій базі надрокористування – майже ні. Але він може бути знайдений. Часто такі кар’єри можна дорозвідати, наростити запаси і тим самим отримати інвестиційно привабливий об’єкт. 

Такий підхід потребує законодавчого регулювання. Спрощення доступу до таких надр. Можливо, отримання дозволу на користування надрами без аукціону. Крім того, необхідно вирішити в правовому полі: “що робити з залишковими запасами?” Списувати їх з балансу, як нерентабельні і брати їх в новий дозвіл на геологічне вивчення чи передбачити окрему процедуру для їх передачі новому надрокористувачу. 

Питання складне. НАДПУ вважає, що його вирішення однозначно матиме позитивні економічні, екологічні і соціальні наслідки: запаси корисних копалин відпрацьовані, Life of mine підприємств продовжено, створені нові робочі місця, відроблені кар’єри будуть рекультивовані. 

Національна асоціація добувної промисловості України