Ці метали, за словами вчених, можуть бути пов’язані з сульфідом заліза, котрий знаходиться глибоко під поверхнею природного супутника Землі.

«У нас є в цілому 400 кілограмів зразка, який був повернутий місіями Аполлон… Це досить невелика кількість матеріалу. Щоб дізнатися що-небудь про внутрішню частину Місяця, ми повинні якось оцінити склад лав, які виходять на поверхню», — каже вчений-геолог Джеймс Бренан з університету Далхауз в Канаді.

Група вчених об’єднала результати експериментів по розчинності сірки з моделями тиску і термодинаміки охолоджуючої магми, щоб встановити більш точний набір обмежень на склад місячної мантії.

Дослідники зімітували передбачуваний склад місячних мантійних порід (зокрема, потрібну концентрацію сірки і заліза). Цю речовину експериментатори піддали дії екстремальних температур і тисків. Учених цікавило, скільки сульфіду заліза при цьому виходить. З’ясувалося, що сполука утворюється в цілком достатній кількості, щоб зв’язати платину і паладій і не дати їм вилитися на поверхню з базальтовими лавами.

«Наші результати показують, що сірка в місячних вулканічних породах є слідом присутності сульфіду заліза в скелястому внутрішньому просторі супутника, ми думаємо, що дорогоцінні метали залишилися внизу, коли лава з’явилася на поверхні», — говорить Бренан.

Хоча результати не дають надійної оцінки складу дорогоцінних металів в мантії, їх достатньо, щоб дати зрозуміти, що ми не можемо покладатися на існуючі зразки гірських порід, щоб прийти до будь-яких переконливих висновків.

Проте, ці метали, ймовірно, не будуть знайдені у вигляді скупчення руди для зручного збору. Чи варто взагалі їх добувати в майбутньому, буде залежати від того, що знайдуть майбутні місії і чи отримає такий видобуток економічний сенс.

Як показують дані орбітальних апаратів, глибокі геологічні шари Місяця можуть бути оголені в кратерах Шредінгер і Земан в басейні Південний полюс — Ейткен.

ScienceAlert