ГЕОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

С.А. Вижва

декан геологічного факультету

Серед природничих наук геологія посідає особливе місце, оскільки вивчає будову і розвиток нашої спільної оселі – планети Земля, її походження, мінеральні багатства, екологічні аспекти надро- і природокористування. Слід також зазначити, що геологія є однією з головних економічних основ багатьох країн світу. До них належить й Україна – яка має одні з найбільших запасів корисних копалин в Європі.

Сучасний розвиток геологічної науки може вирішувати надзвичайно широке коло питань, які стосуються не тільки пошуків та видобутку корисних копали. До цього кола входять дослідження історії розвитку нашої планети з моменту її формування як космічного тіла до наших днів, вивчення процесів рудоутворення, інженерно-геологічне обґрунтування побудови будь-яких споруд, вивчення та прогноз небезпечних природних процесів та багато іншого. В останній час погляд геологів все більше спрямовується в напрямку космосу – програми дистанційних досліджень будови найближчих планет, в першу чергу планет земної групи та Місяця, проводяться космічними агенціями багатьох провідних держав світу.

В Київському національному університеті імені Тараса Шевченка геологія розвивається з перших днів його заснування. З 1834 року спочатку це була кафедра мінералогії і геогнозії. У 1933 року в університеті було створено геолого-географічний факультет до складу якого входило чотири кафедри геологічного циклу. А у 1944 році –створюється власне геологічний факультет.

Сьогодні на денному відділені нашого факультету підготовка фахівців здійснюється за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Базову вищу освіту студенти отримують протягом чотирьох років бакалаврату за напрямом "Геологія". В рамках підготовки бакалаврів існують спеціалізації – "Геологія", "Геохімія і мінералогія", "Гідрогеологія" та "Геофізика". У 2008 році геологічний факультет відкриває три нові спеціалізації в рамках бакалавратури – "Геоінформатика", "Геологія нафти та газу" та "Економічна геологія".

Підготовка спеціалістів та магістрів (відповідно 1 та 2 роки), на відміну від бакалаврату, здійснюється вже окремо по спеціальностям "Геологія", "Геохімія і мінералогія", "Гідрогеологія", "Геофізика". В перспективах факультету для підготовки спеціалістів та магістрів планується відкриття нових спеціальностей, які цього року вводяться для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр на рівні спеціалізацій.

На заочному відділенні підготовка фахівців здійснюється за рівнями бакалавр та спеціаліст.

Навчальний процес з підготовки майбутніх геологів забезпечує п’ять кафедр: кафедра загальної та історичної геології, кафедра геології родовищ корисних копалин, кафедра мінералогії, геохімії та петрографії, кафедра гідрогеології та інженерної геології, кафедра геофізики. Крім цього, для викладання навчальних дисциплін фундаментального та гуманітарного циклів залучаються провідні фахівці із інших факультетів та інститутів університету, окремі фахові дисципліни читають спеціалісти багатьох наукових установ Національної академії наук України. В навчальному процесі та науковій роботі важливе місце посідають навчальні та науково-дослідні лабораторії, де студенти отримують навички практичної роботи, виконують свої перші наукові дослідження.

Ґрунтовне засвоєння знань в межах аудиторій закріплюється на навчальних практиках які проводяться на базі Канівського природного заповідника, в Криму, по геологічним об’єктам північно-західної частини Українського щита. Широкою є географія і виробничих практик, яка охоплює всі регіони України та сягає віддалених куточків Якутії, Чукотки та інших унікальних за своєю геологією місць.

Після закінчення геологічного факультету молоді спеціалісти влаштовуються працювати у виробничі та наукові організації, вступають до аспірантури. Останнім часом в нашій країні спостерігається стійка тенденція щорічного збільшення попиту на фахівців-геологів, що в значному ступені підживлюється потребами зарубіжних компаній, які вже працюють або планують виходити на ринок України.

Тож ми будемо раді бачити у нас студентів, які свідомо та за покликом серця обирають своє геологічне майбутнє. І, можливо, ті абітурієнти, які ще не обрали свій майбутній заклад і напрям освіти, оберуть одну з найцікавіших природничих наук – геологію, науку постійного творчого пошуку та радості відкриттів.

Завдання заочного туру олімпіади 2008

Геологічний факультет

1. Рівнини Криму, Західного Сибіру і Калахарі одержують однакову кількість атмосферних опадів (300–400 мм на рік). Поясніть, чому тут сформувалися різні ландшафти та опишіть їх природу.

2. Існують поняття «природні умови», «природні ресурси», «енергетичні ресурси». Який між ними зв’язок і яка їх роль у житті суспільства? Поясніть на конкретних прикладах.

3. Два міста знаходяться в північній півкулі на широті 45°, одне – на 20° східної довготи, а друге – на 97° західної довготи. Визначити відстань (по усередненій поверхні Землі) між містами, якщо середній радіус Землі вважати рівним 6370 км.

4. Визначте масштаби двох планів, якщо ліс площею 10 га на першому з них займає площу 10 см², а на другому – 40 мм².

5. Бурова свердловина вертикально проходить різноманітні товщі гірських порід до глибини 3000 м. Діаметр керну становить 8 см, а густина вибурених порід збільшується від 1800 на поверхні до 2700 кг/м³ в найглибшій точці за лінійною функцією r=f(h), де r – густина, а h – глибина. Виведіть формулу підрахунку маси керна при будь-якій глибині даної свердловини та визначить масу всього піднятого керну.

6. Дощ заповнює водою заглиблення конічної форми. Вісь конуса вертикальна. Радіус заглиблення на поверхні дорівнює R. Найбільша глибина заглиблення h. Кількість опадів – a мм/год на горизонтальній поверхні. З якою швидкістю росте рівень води в заглибленні? За який час заглиблення заповниться доверху?

7. Залежність температури y від часу t (год) на протязі доби описується функцією вигляду: Визначити тривалість тієї частини доби, коли температура буде вищою за A/2+B.

8. Назвіть 8 головних хімічних елементів земної кори. Для кожного хімічного елементу вкажіть мінерали в яких цей елемент має максимальні концентрації. Для названих мінералів зазначте гірські породи для яких вони є породотворними.

9. Напишіть реакцію окислення в природних умовах піриту (сірчаного колчедану) FeS₂ під дією атмосферного оксигену та води. Що може в подальшому відбуватись зі сполуками, які були отримані в процесі окислення піриту?

10. Наведіть приклади природних кристалів із молекулярною, атомною, іонною та металевою решіткою.

11. Який рН мають природні болотні, річкові та морські води? Чим це обумовлено з хімічної точки зору?