Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про національну інфраструктуру геопросторових даних

Цей Закон встановлює правові та організаційні основи створення та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні як основи виробництва, зберігання, постачання та використання геопросторових даних, розвитку ринку сучасної геоінформаційної продукції й геоінформаційних послуг та інтегрування України в глобальну і європейську інфраструктури геопросторових даних.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

національна інфраструктура геопросторових даних – система організаційних структур, механізмів правового регулювання, стандартів, наборів геопросторових даних і метаданих, технологій, програмних і технічних засобів та людських ресурсів, необхідних для збирання, оброблення, зберігання, розповсюдження та ефективного використання геопросторових даних на основі забезпечення широкого доступу до них органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємств і громадян;

геопросторові дані – дані про об’єкти та явища реального світу, що мають безпосередню або опосередковану прив’язку до місцеположення на Землі, яке визначено у певній системі просторово-часових координат; набори даних про такі об’єкти та зв’язки між ними;

геопросторовий об’єкт  –  абстрактне подання об’єкта або явища реального світу, які мають безпосередню або опосередковану прив’язку до місцеположення на Землі;

базовий набір геопросторових даних – загальнодоступна стандартизована сукупність геопросторових даних, покладених в основу інтегрування та спільного використання у геоінформаційних системах геопросторових даних з різних джерел;

профільний набір геопросторових даних – сукупність тематичних геопросторових даних, що створені з використанням базового набору геопросторових даних;

геоінформаційна система (ГІС) – інформаційна система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та розповсюдження геопросторових даних;

геоінформаційні ресурси – сукупність інформаційних банків та баз геопросторових даних і знань, сервісів геопросторових даних та метаданих;

метадані – довідкова інформація, що описує набори геопросторових даних і сервіси геопросторових даних, а також забезпечує їх пошук, каталогізацію та використання;

сервіси геопросторових даних – операції, які можна виконувати за допомогою комп’ютерних програм з даними, що знаходяться у наборах геопросторових даних або в пов’язаних з ними метаданих;

інтероперабельність – здатність інформаційних ресурсів, програмних і технічних засобів інфраструктури геопросторових даних до функціональної та інформаційної взаємодії в середовищі розподіленої інформаційної системи;

геопортал – сукупність Інтернет-засобів, що підтримують об’єднану інформації про геоінформаційні ресурси та сервіси геопросторових даних і забезпечує доступ до них в мережі Інтернет;

організаційні структури національної інфраструктури геопросторових даних визначені або утворені в установленому порядку установи, організації, підприємства що виконують відповідні завдання щодо створення, стандартизації та розвитку інфраструктури;

постачальник базових геопросторових даних – суб’єкт, що згідно нормативним правовим документами зобов’язана створювати й надавати базові геопросторові дані для оператора інфраструктури геопросторових даних і споживачів.

оператор базових наборів геопросторових даних – суб’єкт, що в установленому порядку уповноважений виконувати функції по інтеграції базових геопросторових даних, надаваних йому постачальниками, оцінці якості й сумісності базових геопросторових даних, наданню їх споживачам в інтегрованому виді по відповідній території, збиранню й обробленню інформації від споживачів, необхідної для підвищення споживчої цінності базових геопросторових даних.

Стаття 2. Мета і завдання Закону

Закон встановлює загальні правові основи створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних для виробництва, зберігання, поширення та використання геопросторових даних в єдиному інформаційному просторі України, інтеграції національної інфраструктури з європейською та глобальною інфраструктурами геопросторових даних, закріплює право особи на геопросторову інформацію в усіх сферах суспільного й державного життя країни, а також систему географічної інформації, її джерела, визначає статус суб’єктів національної інфраструктури геопросторових даних, регулює доступ до геопросторових даних та забезпечує їх охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої геопросторової інформації.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при виробництві, зберіганні, поширенні та використанні геопросторових даних.

Стаття 4. Законодавство про національну інфраструктуру геопросторових даних

Законодавство України про національну інфраструктуру геопросторових даних складають Конституція України, цей Закон, законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби геопросторової інформації, міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною, та принципи і норми міжнародного права.

Майнові і немайнові відносини, що виникають в процесі формування, розвитку й функціонування національної інфраструктури геопросторових даних регулюються цивільним законодавством.

Стаття 5. Основні принципи формування й розвитку національної інфраструктури геопросторових даних

Формування й розвиток національної інфраструктури геопросторових даних ґрунтується на таких принципах:

підпорядкованість процесів створення та розвитку інфраструктури геопросторових даних вирішенню пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку країни, охорони навколишнього природного середовища, державного управління, забезпечення обороноздатності і національної безпеки країни, ;

узгодженість та збалансованість прав і обов'язків органів державної влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарювання при формуванні інфраструктури геопросторових даних на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;

забезпечення обґрунтованості, цілісності, повноти та вірогідності даних національної інфраструктури;

забезпечення інтероперабельності геоінформаційних даних на основі використання єдиного базового набору геопросторових даних, єдиних технічних регламентів і стандартів та відомостей з першоджерел;

гармонізація технічних регламентів, національних стандартів національної інфраструктури геопросторових даних з відповідними міжнародними стандартами;

етапність створення та розвитку інфраструктури геопросторових даних як складної організаційно-технічної системи, що характеризується еволюційністю та безстроковістю функціонування, етапністю створення, розвитку і постійного удосконалення на основі комплексного і програмного підходів.

забезпечення максимальної відкритості та доступності базових наборів геопросторових даних і метаданих для усіх громадян, суб’єктів господарювання, органів державної влади та місцевого самоврядування;

інтегрування національної інфраструктури геопросторових даних в глобальну і Європейську інфраструктури геопросторових даних.

Стаття 6. Державна політика щодо національної інфраструктуру геопросторових даних

Державна політика в сфері створення та розвитку НІГД - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по виробництву, зберіганню, поширенню та використанню геопросторових даних.

Головними напрямами і способами державної політики в сфері створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних є:

забезпечення інформаційної безпеки України в геоінформаційній сфері, яка визначається сукупністю збалансованих інтересів особистості, суспільства і держави;

координація діяльності усіх суб’єктів щодо формування й розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, виробництва, зберігання, постачання та використання геопросторових даних;

виключення дублювання робіт й витрат бюджетних коштів на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування на основі реалізації економічної політики і технологій виробництва і постачання даних, що стимулюють збирання просторових даних за принципом ”тільки одноразово” для будь-якого об’єкту;

удосконалення нормативно-правового та організаційного забезпечення геоінформаційної діяльності в країні;

модернізація існуючої системи виробництва геопросторових даних та картографічної продукції на основі всебічного застосування цифрових методів, супутникових методів визначення координат, дистанційного зондування Землі, баз геопросторових даних та геоінформаційних технологій;

забезпечення навчання, підготовки та перепідготовки кадрів органів державної влади і органів місцевого самоврядування для ефективного використання геопросторових даних та геопросторових сервісів;

забезпечення рівноправного, широкого та відкритого доступу споживачів до геопросторових даних на основі застосування телекомунікаційних технологій, глобальних інформаційних мереж та інтегрування України в європейську і глобальну інфраструктури геопросторових даних.

Стаття 7. Суб’єкти національної інфраструктури геопросторових даних

Суб’єктами відносин, що регулюються цим Законом, є державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування, юридичні особи та громадяни України, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни та особи без громадянства.

Фізичні та юридичні особи у сфері дії цього Закону виступають як творці і накопичувачі науково-технічної інформації, власники, виробники, зберігачі і споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як посередники у сфері науково-інформаційної діяльності.

Стаття 8. Джерела та види геопросторових даних національної інфраструктури

До основних джерел геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних відносяться:

продукція, матеріали й дані, включаючи дані дистанційного зондування Землі, отримані в результаті геодезичних, топографічних, картографічних, гідрографічних, геологічних і аеро - та космічних знімальних робіт загальнодержавного призначення;

продукція, матеріали й дані, включаючи дані дистанційного зондування Землі, отримані в результаті геодезичних, топографічних, картографічних, гідрографічних, геологічних і аеро - та космічних знімальних робіт спеціального (галузевого) призначення;

продукція, матеріали й дані загальногеографічних та спеціальних географічних досліджень;

продукцію, матеріали й дані державних кадастрів і реєстрів;

продукція, матеріали й дані державної статистики;

класифікатори й довідники об'єктів, віднесених цим Законом до базових або профільних наборів геопросторових даних.

Рішення щодо вибору джерела геопрросторових даних приймається виробниками геопросторових даних самостійно, з урахуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов’язків, які виникають у зв’язку з цим у власників (утримувачів) джерел геопросторових даних.

До основних видів геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних відносяться: базові набори геопросторових даних, профільні набори геопросторових даних, цифрові й електронні топографічні, спеціальні й тематичні карти й плани, цифрові аеро – й космічні знімки, та інші результати дистанційного зондування землі, цифрові ортофотоплани й ортофотокарти, цифрові моделі рельєфу, цифрові й електронні атласи різного тематичного змісту й територіального охоплення.

Стаття 9. Національна інфраструктура геопросторових даних та система національної інформаційної інфраструктури і державних інформаційних ресурсів

Національна інфраструктура геопросторових даних формується як складова Національної інформаційної інфраструктури України. На сферу інфраструктури геопросторових даних поширюється дія нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, технічних регламентів і технологічних угод, що чинні в інформаційній сфері країни відносно створення та використання інформаційних ресурсів.

В інфраструктурі геопросторових даних використовується інформаційне середовище, засоби телекомунікації та зв’язку, програмно-технічні комплекси та організаційно-технологічні структури, які були створені при формуванні Національної інформаційної інфраструктури.

У свою чергу на сферу формування національних інформаційних ресурсів у частині геоінформаційного забезпечення органів державного управління, засобів доступу та використання геопросторових даних, поширюється дія нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, технічних регламентів і технологічних угод, які будуть прийняті при створенні інфраструктури геопросторових даних.

Стаття 10. Мова інформаційних ресурсів в національній інфраструктурі геопросторових даних

Мова інформації в національній інфраструктурі геопросторових даних визначається Законом "Про мови в Україні" , іншими законодавчими актами України в цій сфері, технічними регламентами та стандартами, міжнародними договорами та угодами, ратифікованими Україною.

Розділ II СКЛАД ТА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУК-ТУРИ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ

Стаття 11. Організаційна структура національної інфраструктури геопросторових даних

Структура національно інфраструктури геопросторових даних визначається цим Законом.

В Національній інфраструктурі геопросторових виділяються рівні, що відповідають рівням адміністративно-територіального устрою країни і територіального охоплення геопросторових даних, а саме: загальнодержавний, регіональний, місцевий та локальний.

Організаційну структуру національної інфраструктури геопросторових даних утворюють:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань топографо-геодезичної та картографічної діяльності

структурні підрозділи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які виробляють та використовують геопросторові дані;

державні картографо–геодезичний фонд, фонд цифрових ортофотокарт і ортофотопланів, фонд космічних знімків та матеріалів дистанційного зондування Землі

підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, що забезпечують виробництво, зберігання, підтримку, постачання, використання та захист геопросторових даних, а також взаємодію виробників і користувачів геопросторовими даними.

Організаційно-технічну структуру національної інфраструктури геопросторових даних складає мережа уніфікованих регіональних, галузевих і міжгалузевих інформаційних систем, що ґрунтуються на геоінформаційних технологіях, та в яких виробляються й використовуються уніфіковані геоінформаційні ресурси на основі базових наборів геопросторових даних та єдиної системи технічних регламентів, стандартів, класифікаторів і кодифікаторів даних національної інфраструктури геопросторових даних.

Стаття 12. Складові національної інфраструктури геопросторових даних

В інфраструктурі геопросторових даних визначаються такі основні компоненти:

інституційне та нормативно-правове та забезпечення;

базові набори геопросторових даних;

профільні набори геопросторових даних;

метадані й каталоги та бази метаданих;

сервіси геопросторових даних;

технічні регламенти і стандарти на геопросторові дані, метадані та сервіси геопросторових даних;

телекомунікаційні засоби забезпечення доступу, поширення й використання геопросторових даних в інформаційних мережах.

Стаття 13. Системи координат національної інфраструктури геопросторових даних

Усі набори геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних зберігаються в єдиній Державній системі координат або в місцевих системах координат, що мають однозначний зв’язок з Державною системою координат.

Стаття 14. Базові набори геопросторових даних

Стаття 14-1. Мета, принципи формування та призначення базових наборів геопросторових даних

Базові набори геопросторових даних формуються з метою:

забезпечення єдиної координатно-просторової основи для усіх видів геопросторових даних інфраструктури та досягнення сумісності, повноти й вірогідності всіх видів геопросторових даних, що створюються й надаються споживачам в середовищі інфраструктури;

створення механізму розподілу відповідальності за геопросторові дані, що надаються споживачам (у тому числі у виді картографічних та інших документів) між постачальниками геопросторових даних;

виключення дублювання робіт щодо збирання та реєстрації геопросторової інформації та забезпечення функціонування механізму інтегрування геопросторових даних, що надаються про геопросторові об'єкти з різних джерел.

Базові геопросторові дані формуються на загальнодержавному, регіональному, місцевому та локальному рівнях.

Базові набори геопросторових даних призначені для використання у всіх загальнодержавних, галузевих, регіональних, місцевих і локальних геоінформаційних системах, системах автоматизованого створення й ведення кадастрів й реєстрів різного призначення, а також системах навігації й позиціювання для вирішення завдань просторового аналізу, планування й організації ефективного використання матеріальних й природних ресурсів, підтримки прийняття рішень, у тому числі в надзвичайних ситуаціях.

До основних принципів створення базових наборів геопросторових даних відносяться:

повнота та однорідність даних на всю територію;

обґрунтованість, цілісність та вірогідність даних;

мінімальний набір атрибутів для обов’язкового постійного зберігання;

узгодженість з існуючими галузевими та загальнодержавними системами класифікації і кодифікації об’єктів;

пріоритети і послідовність створення;

оперативна актуалізація, синхронізована зі змінами місцевості;

державна підтримка створення й оновлення;

строга відповідність стандартам та технічним регламентам;

загальна доступність для використання.

До базових наборів геопросторових даних включаються геопросторові дані, які відповідають як мінімум одному з наступних критеріїв:

придатні для використання в процесах інтеграції інформаційних ресурсів;

забезпечують точну (координатно-просторову та/або атрибутивну) прив’язку тематичних даних або інших просторових об’єктів;

мають підвищену стійкість до змін в просторі та часі;

забезпечують зниження обсягів атрибутивних даних постійного зберігання або скорочують витрати на їх введення й актуалізацію.

Обов’язковий склад базових наборів геопросторових даних усіх рівнів встановлюється цим Законом та деталізується Кабінетом Міністрів України у відповідних технічних регламентах, що визначають:

склад, структуру та просторові схеми і порядок координатного опису базових геопросторових даних;

вимоги до якості базових геопросторових даних;

порядок створення, збереження, оновлення, постачання й використання базових геопросторових даних;

правила генералізації просторових моделей об’єктів в базових наборах;

структуру та порядок створення метаданих на базові набори геопросторових даних;

порядок інформаційної взаємодії та обміну даними в процесах створення та використання базових наборів геопросторових даних.

Органам державної влади регіонального рівня та органам місцевого самоврядування надається право розширення складу базових наборів геопросторових даних регіонального та місцевого рівнів за умови дотриманням встановлених технічних регламентів та принципів формування базових наборів.

Базові набори геопросторових даних не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю, а також іншу інформацію, доступ до якої обмежений відповідно до законодавства.

Стаття 14-2. Базові набори геопросторових даних загальнодержавного рівня

Базові набори геопросторових даних загальнодержавного рівня охоплюють територію країни.

До складу базового набору геопросторових даних загальнодержавного рівня входять дані, що описують наступні базові геопросторові об’єкти та їхні набори:

координатно-просторова основа цифрової моделі території країни;

територія й державний кордон України, межі територій суб'єктів адміністративно-територіального устрою України усіх рівнів;

акваторії й границі поверхневих водних об'єктів загального користування, морів або їхніх окремих частин, а також рік, каналів, водойм - озер, водоймищ;

автомобільні дороги міжнародного, загальнодержавного й регіонального значення;

залізниці;

інженерні комунікації та об’єкти трубопровідного транспортування магістральні міжнародного, державного й регіонального значення;

території й межі лісових кварталів;

території й межі об'єктів кадастрового поділу території країни – кадастрових округів, кадастрових зон, кадастрових кварталів, земельних ділянок;

території й межі заказників, заповідників та інших природних об'єктів загальнодержавного значення, що особливо охороняються;

цифрова модель рельєфу з точністю масштабу 1:100 000 на всю територію країни.

Ортофокарти, космічні знімки та результати робіт з дистанційного зондування Землі загальнодержавного значення.

Відповідальність за надання базових геопросторових даних по базових геопросторових об’єктах відноситься до об'єктів, що знаходяться в межах державного кордону території й шельфу України.

Стаття 14-3. Базові набори геопросторових даних регіонального рівня

Базові набори геопросторових даних регіонального рівня охоплюють територію Автономної Республіки Крим або окремої області.

До складу базових наборів геопросторових даних регіонального рівня входять дані, що описують наступні базові геопросторові об’єкти та їхні набори:

координатно-просторова основа цифрової моделі території;

території й межі територій суб’єктів адміністративно-територіального устрою України усіх рівнів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим або окремої області;

акваторії й межі поверхневих водних об'єктів загального користування водотоків і водойм, що розташовані на території на території Автономної Республіки Крим або окремої області;

автомобільні дороги міжнародного, загальнодержавного, регіонального й міжрайонного значення;

залізниці;

території й межі лісових кварталів;

території й межі заказників, заповідників та інших природних об'єктів загальнодержавного, регіонального та місцевого значення, що особливо охороняються;

території й межі об'єктів кадастрового поділу території регіону – кадастрових зон, кадастрових кварталів, земельних ділянок;

географічні назви об’єктів території регіону;

цифрова модель рельєфу з точністю масштабу 1:10 000 на територію регіону.

Ортофокарти, космічні знімки та результати робіт з дистанційного зондування Землі території регіону.

Відповідальність за надання базових геопросторових даних по базовим геопросторовим об’єктах відноситься до об'єктів, що знаходяться в межах території Автономної Республіки Крим або області.

Стаття 14-4. Базові набори геопросторових даних місцевого рівня

Базові набори геопросторових даних місцевого рівня охоплюють територію певного адміністративно-територіального утворення одного з наступних рівнів: адміністративний район, міська, селищна, сільська рад та населений пункт.

До складу базових наборів геопросторових даних місцевого рівня входять дані, що описують наступні базові геопросторові об’єкти та їхні набори:

координатно-просторова основа цифрової моделі території;

території й межі територій суб’єктів адміністративно-територіального устрою України та поселень, що розташовані на території району, міської, селищної або сільської ради;

акваторії й межі поверхневих водних об'єктів загального користування водотоків і водойм;

ліси та зелені зони загального використання;

будинки й споруди;

автомобільні дороги міжнародного, загальнодержавного, регіонального, міжрайонного значення й місцевого;

залізниці й під’їзні залізничні колії;

інженерні комунікації та об’єкти трубопровідного транспортування магістральні міжнародного, державного, регіонального й місцевого значення;

території й межі об'єктів кадастрового поділу території адміністративного району, міської, селищної або сільської ради – кадастрових зон, кадастрових кварталів, земельних ділянок;

території й межі структурно-планувальних елементів території населених пунктів (межі кварталів, мікрорайонів, ландшафтно-рекреаційних територій тощо);

вулично-дорожня мережа населеного пункту;

адреси населеного пункту

географічні назви об’єктів (місцеві топоніми) території адміністративного району, міської, селищної або сільської ради.

цифрова модель рельєфу з точністю масштабу 1:2 000 на територію населених пунктів.

Ортофокарти, космічні знімки та результати робіт з дистанційного зондування Землі відповідних територій місцевого рівня.

Відповідальність за надання базових геопросторових даних по базовим геопросторовим об’єктах відноситься до об'єктів, що знаходяться в межах території адміністративного району, міської, селищної або міської ради.

Стаття 14-5. Базові набори геопросторових даних локального рівня

Базові набори геопросторових даних локального рівня охоплюють територію певного підприємства або іншого територіального об’єкта, виділеного за природоохоронними, ландшафтними, планувальними або іншими ознаками.

Склад базових наборів геопросторових даних локального рівня визначається підприємствами на територію, яких вони створюються, або суб’єктами, в сферу діяльності яких входить виділення, керування або моніторинг інших територіальних об’єктів, на які створюються базові набори геопросторових даних локального рівня.

Стаття 14-6. Загальний порядок формування та використання базових наборів геопросторових даних і відповідних метаданих

Формування базових наборів геопросторових даних і відповідних метаданих здійснюється спеціальними уповноваженими організації, які мають ліцензії на топографо-геодезичну діяльність та необхідне кадрове забезпечення та засоби оброблення, зберігання й постачання геопросторових даних. Типові Положення про такі уповноважені організації та порядок формування базових наборів геопросторових даних установлюється Кабінетом Міністрів України. Органам державної влади регіонального рівня та органам місцевого самоврядування мають право на основі типових Положень розробляти та затверджувати нормативні акти щодо формування базових наборів геопросторових даних відповідного рівня.

Базові набори геопросторових даних повинні створюватися й оновлятися з урахуванням наступних вимог:

створення й оновлення базових геопросторових даних здійснюватися в цифровій формі, що дозволяє копіювати, надавати, інтегрувати базові набори геопросторових даних із мінімальними втратами якості даних та ресурсними витратами;

просторова локалізація місця розташування геопросторових об’єктів, віднесених да базових, повинна обов'язково супроводжуватися оцінкою їхньої просторової й топологічної сумісності з іншими базовими об’єктами;

оцінка якості даних та їх сумісності та інші метадані повинні бути обов'язковим компонентом при документуванні базових геопросторових даних;

у зміст цифрового опису кожного об’єкту, віднесеного до базового геопросторового набору, обов’язково повинні входити: унікальний ідентифікатор, найменування, координатні дані просторової локалізації та адресні дані об’єкта.

Базові геопросторові дані повинні оновлятися шляхом оперативного внесення змін у їхній зміст на основі використання виконавчих знімань щодо введення об’єктів в експлуатацію та усіх джерел, точність, актуальність й вірогідність яких гарантується їхніми постачальниками.

Базові набори геопросторових даних відносяться до категорії загальнодержавних інформаційних ресурсів, які обов'язкові для використання:

усіма органами державної влади та місцевого самоврядування при створенні геоінформаційних систем усіх рівнів й призначення;

усіма суб'єктами геодезичної, картографічної, геоінформаційної й іншої діяльності по створенню й використанню геопросторових даних за кошти державного та/або місцевих бюджетів усіх рівнів.

Стаття 14. Профільні набори геопросторових даних

До профільних наборів геопросторових даних відносяться усі види геопросторових даних, що створюються з використанням базових наборів даних національної інфраструктури геопросторових даних та відповідають вимогам стандартів на геопросторові дані й метадані, розміщені в інформаційному середовищі національної інфраструктури геопросторових даних з дотриманням принципів і правил доступу та використання геоінформаційних ресурсів інфраструктури.

Профільні набори геопросторових даних створюються органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами в межах їх повноважень відносно територій та об’єктів, що знаходяться у сфері їх керування й контролю.

Профільні набори геопросторових даних можуть формуватися шляхом розширення атрибутивних даних певних об’єктів базових наборів даних або створенням координатних і атрибутивних описів нових геопросторових об’єктів, які повинні мати координатно-просторову та топологічну сумісність з одним із базових наборів геопросторових даних певного рівня.

Черговість, склад та порядок формування профільних наборів геопросторових даних, роботи зі створення яких фінансуватися за рахунок державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України для профільних наборів геопросторових даних загальнодержавного значення та органами місцевого самоврядування на відповідні території з урахуванням першочергових потреб суспільства, органів державної та місцевого самоврядування, включаючи профільні набори геопросторових даних, що засновані на інтегруванні базових наборів геопросторових даних з даними державної статистики, профільні набори дорожньо-транспортної інфраструктури для транспортно-навігаційних систем та набори даних в сфері використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища.

Стаття 15. Метадані, каталоги та бази метаданих

Каталоги та бази метаданих містять упорядковані формалізовані набори спеціальних даних (“даних про дані”), в яких описуються структура та властивості елементів геопросторових даних, що зберігається і пропонується в цифровому і нецифровому видах, з метою забезпечення пошуку й обміну інформацією між її власниками (виробниками) і користувачами.

Метадані формуються як сукупність тематичних розділів, кожен з яких містить інформацію про певні характеристики набору геопросторових даних, в тому числі: відомості про просторове (територіальне) охоплення; відомості про якість даних, про організацію та структуру геопросторових даних; довідкова інформація про джерела даних, про дату відповідності даних місцевості, про обмеження доступу та причини таких обмежень, інформація про контакти з виробниками та постачальниками даних.

До основних функції метаданих відносяться:

підтримка пошуку геопросторових даних на основі інформації про тематику та територіальне охоплення розміщеного в середовищі національної інфраструктурі геопросторових даних набору даних;

оцінка призначення і придатності, виходячи з метаданих про склад, роздільну здатність та інші показники якості гепросторових даних;

забезпечення доступ до даних за вказаними адресами вибраних геоінформаційних ресурсів в середовищі національної інфраструктурі геопросторових даних;

підтримка застосування даних за інформацією про вимоги щодо організації процесів оброблення й умов використання геопросторових даних.

Відповідальність за формування метаданих покладається на виробників відповідних наборів геопросторових даних.

Для забезпечення доступу до метаданих в глобальних інформаційних мережах подання метаданих повинно відповідати вимогам міжнародних стандартів на метадані та вимогам технічних специфікацій взаємодії в глобальних інформаційно-пошукових системах.

Стаття 16. Сервіси геопросторових даних в інформаційній мережі геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних

В національній інфраструктурі створюється та обслуговується інформаційна мережа геопорталів, що охоплює такі основні сервіси геопросторових даних:

сервіси пошуку, що дають можливість пошуку наборів та сервісів геопросторових даних на основі змісту метаданих, які відповідають їм, а також сервіси, що надають можливість візуалізації й перегляду змісту метаданих;

сервіси перегляду, що дають можливість візуалізації, перегляду або накладання одних наборів просторових даних на інші, а також візуалізації інформації пов’язаної з геопросторовими об’єктами та будь-якого суттєвого змісту метаданих;

сервіси завантаження, що дають можливість отримувати копії цілих наборів геопросторових даних або частини таких наборів, а також, при можливості, забезпечують безпосередній доступ до них;

сервіси перетворення, що дають можливість перетворювати системи координат та картографічні проекції наборів геопросторових даних для досягнення інтероперабельності;

засоби, що дають можливість запустити сервіси геопросторових даних на віддалених серверах інформаційної мережі інфраструктури.

Усі перелічені сервіси геопросторових даних повинні бути простими у використанні, доступними публічно та через Інтернет-мережу або інший відповідний засіб телекомунікації.

Стаття 17. Стандартизація в сфері національної інфраструктури геопросторових даних

Стандартизація та нормування у сфері інфраструктури геопросторових даних полягає в розробленні національних стандартів, норм і правил, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, які регламентують здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних, розробку документації з урахуванням соціальних, технічних, екологічних, економічних та інших умов.

Національні стандарти, норми і правила у сфері інфраструктури геопросторових даних розробляються і затверджуються в установленому законом порядку і повинні бути гармонізованими з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

Стаття 18. Професійна освіта в сфері національної інфраструктури геопросторових даних

Підготовка кадрів у сфері геоінформатики здійснюється через систему державних та недержавних закладів освіти, курсів підвищення рівня підготовки спеціалістів.

Стаття 19. Наукове забезпечення національної інфраструктури геопросторових даних

Для забезпечення успішного функціонування і розвитку НІГД (в Україні) здійснюються пошукові фундаментальні та прикладні наукові дослідження в сфері геоінформатики.

З цією метою створюються наукові установи, науково-виробничі підрозділи, об'єднання, асоціації, центри геоінформаційних технологій та інші формування, в тому числі за участю зарубіжних партнерів.

Фінансування пошукових і фундаментальних наукових досліджень, наукових програм, проектів державного значення в сфері НІГД у науково-дослідних установах і навчальних закладах здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, власних коштів та коштів замовників.

Розділ III РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТИ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАННИХ

Стаття 20. Суб’єкти що здійснюють регулювання в сфері національної інфраструктури геопросторових даних

Регулювання у сфері інфраструктури геопросторових даних здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади з питань топографо-геодезичної та картографічної діяльності, іншими органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених законом.

Стаття 20. Повноваження суб’єктів що здійснюють регулювання в сфері національної інфраструктури геопросторових даних

Стаття 23-1. Повноваження Верховної Ради України в сфері інфраструктури

До повноважень Верховної Ради України у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

затвердження загальнодержавних програм у сфері інфраструктури геопросторових даних;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до Конституції України.

Стаття 20-2. Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері інфраструктури

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

реалізація державної політики у сфері інфраструктури геопросторових даних;

організація створення державних інформаційних ресурсів;

розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм у сфері інфраструктури геопросторових даних;

визначення розмірів плати за надання державних геоінформаційних ресурсів юридичним і фізичним особам та порядку використання отриманих коштів;

організація розробки і затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів щодо створення, ведення та використання державних геоінформаційних ресурсів відповідно до закону;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-3. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим в сфері інфраструктури

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері інфраструктури геопросторових даних;

координація діяльності місцевих органів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

затвердження республіканської програми щодо інфраструктури геопросторових даних;

організація здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-4. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим в сфері інфраструктури

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері інфраструктури геопросторових даних на території Автономної Республіки Крим;

участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних програм у сфері інфраструктури геопросторових даних та республіканських програм щодо створення, ведення й використання державних геоінформаційних ресурсів;

координація діяльності місцевих органів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

організація робіт на території Автономної Республіки Крим по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-5. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань топографо-геодезичної та картографічної діяльності в сфері інфраструктури

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань топографо-геодезичної та картографічної діяльності в сфері інфраструктури належить:

внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері інфраструктури геопросторових даних і забезпечення її реалізації;

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних програм у сфері інфраструктури геопросторових даних, регіональних і місцевих програм щодо інфраструктури геопросторових даних;

здійснення експертизи державних програм і проектів з питань робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів відповідно до закону;

ведення інфраструктури геопросторових даних на місцевому, регіональному, загальнодержавному рівнях відповідно до Закону;

створення інформаційно-технологічних комплексів інфраструктури геопросторових даних;

організація здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних;

розроблення та затвердження нормативно-технічних документів у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до Закону.

Стаття 20-6. Повноваження центральних органів виконавчої влади в сфері інфраструктури

До повноважень центральних органів виконавчої влади в сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних програм у сфері інфраструктури геопросторових даних, галузевих програм щодо інфраструктури геопросторових даних;

ведення профільних наборів геопросторових даних для відповідної галузі відповідно до Закону;

створення інформаційно-технологічних галузевих комплексів інфраструктури геопросторових даних;

організація здійснення робіт по створенню галузевих геоінформаційних ресурсів для інфраструктури геопросторових даних;

розроблення та затвердження нормативно-технічних документів для профільних наборів геопросторових даних відповідної галузі відповідно до закону;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до Закону.

Стаття 20-7. Повноваження місцевих державних адміністрацій в сфері інфраструктури в сфері інфраструктури

До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері інфраструктури геопросторових даних;

участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних програм у сфері інфраструктури геопросторових даних та регіональних, місцевих програм щодо ведення інфраструктури геопросторових даних;

координація діяльності місцевих органів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

координація здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних;

підготовка пропозицій щодо планування здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних;

інформування населення щодо результатів, одержаних у процесі здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-8. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад в сфері інфраструктури в сфері інфраструктури

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у сфері інфраструктури геопросторових даних на відповідній території належить:

розробка, затвердження і реалізація місцевих програм щодо інфраструктури геопросторових даних;

координація діяльності місцевих органів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

організація та координація здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних;

організація і здійснення самоврядного контролю у сфері інфраструктури геопросторових даних;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-9. Повноваження обласних рад в сфері інфраструктури

До повноважень обласних рад у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері інфраструктури геопросторових даних;

координація діяльності місцевих органів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

затвердження регіональної програми щодо ведення інфраструктури геопросторових даних;

організація здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних на територію області і територіальних громад відповідно до закону;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-10 Повноваження районних рад в сфері інфраструктури

До повноважень районних рад у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

організація здійснення робіт по створенню геоінформаційних ресурсів та розвитку інфраструктури геопросторових даних на територію району та територіальних громад;

розробка, затвердження і реалізація місцевих програм щодо інфраструктури геопросторових даних;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Стаття 20-11. Повноваження сільських, селищних, міських рад в сфері інфраструктури

До повноважень сільських, селищних, міських рад на їх території у сфері інфраструктури геопросторових даних належить:

розробка, затвердження і реалізація місцевих програм щодо інфраструктури геопросторових даних;

погодження і затвердження документації відповідно до закону;

організація і здійснення самоврядного контролю у сфері інфраструктури геопросторових даних;

координація діяльності місцевих органів у сфері інфраструктури геопросторових даних;

вирішення інших питань у сфері інфраструктури геопросторових даних відповідно до закону.

Розділ IV ОСНОВНI ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ I ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ВИРОБНИКІВ, ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТА КОРИСТУВАЧIВ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В ІНФРАСТРУКТУРІ

Стаття 21. Права та обов’язки виробників базових наборів геопросторових даних

Обов'язок ведення окремих груп базових геопросторових даних покладається на організації, що здійснюють функції за своїм галузевим призначенням, у тому числі по обліку й інформаційному забезпеченню керування об'єктами, геопросторові дані .про які включені до базових наборів.

Обов’язок інтегрування окремих груп геопросторових даних з метою створення цілісних інформаційних ресурсів базових наборів геопросторових даних загальнодержавного, регіонального, місцевого та локального рівнів покладається на операторів базових наборів геопросторових даних та виконується за кошти відповідних бюджетів.

Оновлення базових наборів геопросторових даних здійснюється уповноваженими операторами на основі проведення спеціальних робіт та використання результатів, отриманих при проведенні усіх видів геодезичних і картографічних робіт, виконаних будь-якими суб’єктами топографо-геодезичної діяльності на визначеній території за кошт бюджетів усіх рівнів, а також за кошт усіх суб'єктів господарювання та громадян як замовників топографо-геодезичних або інших робіт.

Для реалізації цієї функції Кабінетом Міністрів України установлюється порядок обов’язкової передачі координатних описів об’єктів, виконаних будь-якими суб’єктами топографо-геодезичної діяльності, уповноваженій організації для пооб’єктної актуалізації базових наборів геопросторових даних. Координатні описи об’єктів передаються в цифровому виді у визначених стандартизованих форматах.

Стаття 22. Права та обов’язки виробників профільних наборів геопросторових даних

Профільні набори геопросторових даних створюються органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами в межах їх повноважень відносно територій та об’єктів, у тому числі по обліку й інформаційному забезпеченню керування об'єктами, геопросторові дані про які віднесено до профільних.

Профільні набори геопросторових даних створюються з використанням базових наборів даних національної інфраструктури геопросторових даних та відповідають вимогам стандартів на геопросторові дані й метадані, розміщені в інформаційному середовищі національної інфраструктури геопросторових даних з дотриманням принципів і правил доступу та використання геоінформаційних ресурсів інфраструктури.

Виробники профільних наборів геопросторових даних в обов’язковому порядку створюють відповідні метадані та забезпечують відкритий й широкий доступ до метаданих в інформаційних мережах національної інфраструктури геопросторових даних.

Метадані, профільні стандарти та технічні регламенти повинні розроблятися на основі загальних стандартів в сфері національної інфраструктури геопросторових даних

Стаття 23. Права та обов’язки виробників інших наборів геопросторових даних

Виробники інших наборів геопросторових даних для цілей їх розміщення в середовищі національної інфраструктури геопросторових даних повинні використовувати базові наборі геопросторових даних та дотримуватися вимогам стандартів на геопросторові дані й метадані, що розміщуються в інформаційному середовищі національної інфраструктури геопросторових даних з дотриманням принципів і правил доступу та використання геоінформаційних ресурсів інфраструктури.

Виробники інших наборів геопросторових даних в обов’язковому порядку створюють відповідні метадані та забезпечують відкритий й широкий доступ до метаданих в інформаційних мережах національної інфраструктури геопросторових даних.

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних

За порушення законодавства про Національну інфраструктуру геопросторових даних винні особи несуть відповідальність відповідно до законів.

Розділ V ПРАВО ВЛАСНОСТI НА ГЕОПРОСТОРОВІ ДАНІ ТА ДОСТУП ДО НИХ

Стаття 25. Право власності на геопросторові дані та метадані

Майнові права на геопросторові дані належать державі установам та місцевим громадам, за бюджети і на замовлення яких ці дані були створені.

Базові набори та профільні набори геопросторових даних є державною власністю і не підлягають приватизації.

Геопросторові дані становить об’єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, використання і поширення регулюються чинним законодавством.

Стаття 25-1. Порядок та умови доступу до базових наборів геопросторових даних

Базові набори геопросторових даних не підлягають обмеженням до використання з боку державної влади та органів місцевого самоврядування, і надаються усім зацікавленим особам в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25-2. Порядок та умови доступу до профільних наборів геопросторових даних

Порядок та умови доступу до профільних наборів геопросторових даних, що знаходяться в державній власності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови доступу до профільних наборів геопросторових даних, що знаходяться у власності місцевих громад визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Порядок та умови доступу до профільних наборів геопросторових даних, що знаходяться у власності окремих суб’єктів господарювання визначається цим суб’єктом господарювання.

Стаття 26. Порядок збирання та умови поширення персоніфокаваних геопросторових даних

Геопросторві дані, які дозволяють прямо чи опосередковано встановити просторві координати місцезнаходження конкретної особи або визначити інші дані щодо неї, можуть отримуватися або поширюватися за згодою цієї особи і відповідно до погоджених з ним умов, або у відповідності до інших умов передбачених законодавством.

Заборона стосовно поширення персоніфікованих геопросторових даних не розповсюджується на інформацію щодо назв, просторових координат і адрес місцезнаходження підприємств, установ і організацій, їх номерів телефонів та видів діяльності, якщо інше не передбачено законодавством.

Стаття 27. Порядок та умови доступу до метаданих

Метадані на усі види геопросторових даних та сервіси геопросторових даних розміщуються в середовищі національної інфраструктури геопросторових даних з забезпеченням відкритого, широкого й безоплатного доступу до них.

Стаття 28. Обмеження доступу до геопросторових даних

Держава може обмежити публічний доступ до наборів й сервісів геопросторових даних , у випадку, коли такий доступ міг би мати небажаний вплив на міжнародні відношення, суспільну безпеку або національну оборону, зокрема, коли такий доступ міг би мати небажаний вплив на:

а) конфіденційність дій громадських органів, якщо ця конфіденційність передбачена у законодавством;

б) міжнародні відносини, суспільну безпеку або національну оборону;

в) діяльність правосуддя, право на чесний процес або здатність державного органу вести слідство карного або дисциплінарного характеру;

г) конфіденційність торгівельної або промислової інформації, якщо конфіденційність передбачена у національному законодавстві або положеннях міжнародних правових актів для охорони обґрунтованого економічного інтересу;

д) права інтелектуальної власності;

е) конфіденційність персоніфікованих даних або акту, що стосуються фізичної особи, якщо ця особа не дала згоди на публічне виявлення цієї інформації, а також у випадку, коли така конфіденційність передбачена законодавством;

є) інтереси або охорону будь-якої особи, яка добровільно надала інформацію, що є предметом заявки, і яка зобов’язана передати цю інформацію, але вона не може бути обтяжена таким обов’язком без власної на це згоди;

є) охорону довкілля, якого стосується інформація, така як геопросторові дані про місця, де знаходяться рідкісні види тварин або рослин.

Розділ VI МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ, СПІВРОБІТНИЦТВО З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ, ЗАРУБІЖНИМИ І МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В СФЕРІ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ

Стаття 29. Міжнародна геоінформаційна діяльність, глобальні та регіональні інфраструктури геопросторових даних

Міжнародне співробітництво у сфері національної інфраструктури геопросторових даних спрямовується на створення і функціонування об’єктів інфраструктури, і має відповідати потребам держави та суспільства, налагодження співробітництва з міжнародними організаціями та субєктами публічного та приватного права інших країн, а також з метою обміну досвідом роботи та інформацією.

Держава розвиває і підтримує всі форми міжнародного співробітництва у галузі геопросторових даних, які відповідають державним інтересам України.

Стаття 30. Міжнародні договори

Якщо чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Розділ VII ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності з __ січня 200__ року.

До приведення законодавства у відповідність із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних” закони та інші нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити прийняття відповідно до компетенції нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.