Доповідь Голови Державної геологічної служби «Про стан використання підземних вод в Україні»

В Україні розвідано 586 родовищ питних, мінеральних, термальних і промислових підземних вод, які розміщені на 1266 ділянках надр, загальними експлуатаційними запасами понад 15 млн. м³/добу. Підземні води усіх названих видів відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Промислові підземні води, що використовуються для видобутку корисних компонентів, розвідані на одному Північно-Сівашському родовищі в Автономній Республіці Крим. Корисним компонентом родовища є йод. Родовище не експлуатується у зв’язку з відсутністю інвестицій у його освоєння.

Термальні води також розвідані на одному Берегівському родовищі в Закарпатській області. Родовище використовується Берегівським спортивним комплексом для нагріву теплиці в підсобному господарстві і для лікувально-оздоровчих цілей в плавальному басейні. В Україні є подальші перспективи розширення використання термальних вод в Автономній Республіці Крим та в Закарпатській області. Державною геологічною службою здійснюються спеціальні тематичні роботи з оцінки прогнозних ресурсів термальних вод у зазначених регіонах. Роботи спрямовані на виділення ділянок надр, перспективних на їх використання з метою залучення інвестицій у геологічне вивчення та видобування гідрогеотермальних ресурсів.

Мінеральні підземні води розвідані на 179 родовищах, які розташовані на
243 ділянках надр з загальними експлуатаційними запасами 82,6 тис. м³/добу. Лікувальні мінеральні води призначені для використовування санітарно-курортними організаціями, а лікувально-столові і природні столові мінеральні води - для промислового розливу. Із загальної кількості розвіданих ділянок з мінеральними водами використовуються 131 або 54%. Інші розвідані ділянки не експлуатуються у зв’язку з відсутністю інвесторів на їх освоєння.

Ураховуючи важливість природних лікувальних ресурсів надр для оздоровлення населення України та розширення оздоровчо-туристичного та інвестиційного потенціалу, геологічна служба проводить велику роботу щодо аналізу умов формування та поширення мінеральних вод зі складанням кадастрів їх родовищ та проявів. Метою цієї роботи є розширення бази природних лікувальних ресурсів надр діючих санітарно-курортних закладів, виявлення нових перспективних для використання ділянок надр з цінними мінеральними водами, що мають високі лікувальні властивості.

Питні підземні води розвідано на 1021 ділянці надр, з яких експлуатується 557 або 54,6 %. Крім того, за даними Державного обліку використання підземних вод, для господарсько-питного водопостачання використовуються понад 10 тисяч ділянок надр з незатвердженими експлуатаційними запасами, які експлуатуються для господарсько-питного водозабезпечення невеликих населених пунктів, сільськогосподарських та промислових підприємств. Разом з тим, в даний час централізованим питним водопостачанням забезпечено лише 70 % населення України. Не мають централізованого водопостачання
22 тис. сільських населених пунктів. Мешканці цих сіл користуються привозною водою та побутовими криницями, які обладнані на незахищені від забруднення з поверхні ґрунтові води, що мають незадовільну якість.
У забезпеченні цих населених пунктів питною водою велике значення мають ізольовані від забруднення міжпластові підземні води.

Ураховуючи велике значення питних підземних вод, як джерела централізованого водопостачання, загальнодержавною програмою «Питна вода України» передбачено розширення їх використання. Державна геологічна служба виконує значні обсяги геологорозвідувальних робіт, спрямованих на розв’язання цього завдання.

У 2006 році завершено основні обсяги робіт з оцінки стану прогнозних ресурсів підземних вод практично на всій території України. У поточному році геологічними підприємствами розпочато масштабні дослідження з переоцінки прогнозних ресурсів підземних вод, які виконуються в співробітництві зі спеціалістами НАН України. ДКЗ України розпочато розроблення Стратегії використання підземних вод в Україні, основною метою якої є вибір і обґрунтування шляхів геолого-економічної та екологічної оптимізації використання підземних вод на території України.

З метою забезпечення населення екологічно чистою питною водою Державною геологічною службою щороку виконуються практичні роботи з буріння артезіанських свердловин. Починаючи з 2000 року, пробурено та передано водокористувачам 1435 артезіанських свердловин з загальним дебетом 335 тис. м³/добу.

Видобування та використання підземних вод, як корисних копалин загальнодержавного значення, потребує спеціальних дозволів на користування надрами. Станом на 1.09.2007 р. надано 510 спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування, геологічного вивчення і дослідно-промислового видобування підземних вод, у т.ч.: 188 дозволів на мінеральні води і 322 дозволи на питні підземні води. Лише за 8 місяців поточного року надано 30 дозволів на мінеральні і 46 – на питні підземні води. Разом з тим, значна кількість водокористувачів видобувають та використовують підземні води без спеціальних дозволів на користування надрами, що є порушенням чинного законодавства про надра.

Контроль за дотриманням вимог законодавства про надра під час використання підземних вод здійснюють органи Державного геологічного контролю. Ця робота значно активізувалася після реформування органів Державного геологічного контролю, проведеного згідно з рішенням колегії Мінприроди від 6 лютого 2007 року. Лише за 8 місяців поточного року ними перевірено 58 підприємств, які здійснюють видобування, геологічне вивчення та дослідно-промислове видобування питних, мінеральних і термальних підземних вод. У ході перевірок виявлено 203 порушення, анульовано
2 спеціальних дозволи на користування надрами. Головними недоліками в експлуатації підземних вод, що виявлені під час перевірок, є відсутність затверджених у встановленому порядку зон санітарної охорони, неналежна та несвоєчасна радіаційна оцінка води, відсутність лічильників видобутку води та вимірів динамічних рівнів у свердловинах, що експлуатуються. По виявлених порушеннях водокористувачам надані відповідні приписи щодо їх усунення. Ефективність Державного контролю за дотриманням водокористувачами законодавства про надра та природоохоронного законодавства в цілому можливо значно покращити за умови більш продуктивної взаємодії Державного геологічного контролю з Державною екологічною інспекцією Мінприроди.

Клок С. В.,

відповідальний за роботу

зі ЗМІ та громадськістю

Держгеолслужби