Тектонічна карта України

Тектонічна карта відображає різноманітні типи тектонічних структур України, які мають тривалу історію тектонічної еволюції (понад 3,8 млрд років). Ці структури належать до двох головних геоструктурних типів континентальної земної кори – платформних і складчастих областей.

У платформних областях виділяється два типи складчастого фундаменту: кристалічний фундамент і платформний чохол.

Перший тип – кристалічний фундамент – представлений Українським щитом, який представлений інтенсивно дислокованими метаморфічними та інтрузивними комплексами архею-пелеопротерозою.

Другий тип – пенепленізовані епіорогенні зони, що складені дислокованими метаморфізованими й неметаморфізованими осадово-вулканогенними утвореннями рифейсько-ранньопалеозойського (фрагменти Західноєвропейської платформи в Передкарпатті), рифейсько-юрського (Скіфська плита, внутрішня зона Стрийського юрського прогину), рифейсько-тріасового (внутрішня зона Переддобрудзького прогину) віку.


У ранньодокембрійській історії Українського щита виділяються чотири основні тектонічні епохи: азовсько-дністровська (>3200 млн років), дніпровська (3200–2800 млн років), саксаганська (2800–2050 млн років) і клесівська (2050–1600 млн років). Саксаганська епоха тектогенезу (часовий рубіж 2500 млн років) може бути розділена на ранню (побузьку) та пізню (криворізьку).

Складчасті області, що обрамляють структури Східноєвропейської та епіпалеозойської платформ з південного заходу, півдня та південного сходу, сформувалися протягом тривалих етапів тектогенезу. Донбас (головна фаза складчастості заальська) та Прутський виступ Північної Добруджі належать до складчастих варисцидів (герцинідів). До області кімерійсько-альпійської складчастості належать Гірський Крим (головна тектонічна фаза пізньокімерійська) та його східне поховане продовження на Керченському півострові (головні фази складчастості ларамійська та штирійська). До альпіїдів належать Українські Карпати, які набули сучасного вигляду складної покривно-насувної структури в середньому міоцені (карпатська фаза складчастості).

Вулканізм у межах Гірського Криму відповідає активно-околичному геодинамічному режиму, водночас як у межах Закарпатського прогину він з’явився в умовах острівнодугового геодинамічного режиму.

Основою для складання «Тектонічної карти України масштабу» 1:2 500 000 слугували: «Геодинамічна карта України» масштабу 1:1 000 000 (головний редактор Л. С. Галецький, заступник головного редактора В. Г. Пастухов; рік видання 1993) і «Тектонічна карта України» масштабу 1:1 000 000 (головні редактори С. С. Круглов и Д. С. Гурський; рік видання 2007). Можливості, закладені в проекті легенди тектонічної карти (розроблені спільно з «ВСЕГЕИ», Російська Федерація), дали можливість зберегти переваги обох карт у частині відображення основних тектонічних структур та їх головних елементів. Останнє зауваження стосується в основному Волино-Азовської плити, Дніпровсько-Донецької западини, Північної Добруджі та Переддобрудзького прогину.