На копальні, де 23 травня стався викид вугілля, породи та газу, вже відновили вуглевидобуток, призупинений після підземної аварії. «УМ» писала, що в небезпечній зоні тоді опинилися чотирнадцять шахтарів і тільки трьом із них вдалося вціліти — нині їх госпіталізовано. Тіла чотирьох потерпілих знайшли відразу, а ось доля ще семи тривалий час була невідомою. Хоча, очевидно, шансів вижити у людей, які потрапили під завал, на жаль, немає.

Тупиковий вибій на глибині 845 метрів після раптового викиду був засипаний на 215 метрів, 22 із яких — суцільний завал. Саме цим і пояснюються повільні темпи просування гірничорятувальників, які намагалися відшукати потерпілих. «У шахті добірний вугільний пил, перемішаний із породою та обладнанням копальні, що дає рятувальникам можливість працювати тільки вручну, — розповідав напередодні журналістам керівник Мінвугілля Віктор Полтавець, який очолює урядову комісію зі з’ясування причин трагедії. — Зрозуміло, продуктивність дуже низька. Будемо сподіватися, що знайдемо шахтарів до того, як підберемося до завалу. Бо ще невідомо, скільки часу знадобиться для його розчищення».

Зрештою, поступово розкопуючи аварійну виробку, гірничорятувальникам таки вдалося напрапити на потерпілих. Знайшли одного загиблого, перегодя — ще одного, потім — двох, тобто кількість загиблих уже збільшилася до восьми осіб. На перший день літа залишалося відшукати тіла ще трьох «зниклих безвісти».

А поки тривали пошуки потерпілих, інспектори територіального управління Держгірпромнагляду дали дозвіл на призупинений унаслідок аварії видобуток вугілля, яке знову почали видобувати в усіх чотирьох очисних вибоях. А ось доступ у аварійне крило вугільного підземелля поки обмежений.

Ще до оприлюднення офіційної версії причин аварії з’явилося вже традиційне тлумачення передумов гірняцького похорону, без якого нині важко уявити резонансну НП на вітчизняних шахтах. Як і після минулорічної трагедії на донецькій шахті імені Засядька, тут теж взялися нагадувати про складні геологічні умови та досі «невідомі науці» підземні явища. Такої думки, приміром, дотримується керівник «Краснолиманської» Зіновій Пастернак. «В цьому році ми зіштовхнулися з двома новими явищами, невідомими на діючій шахті: самозагорання пласта та раптовий викид...».

На недостатнє вивчення вугільного підземелля нарікає і міністр Полтавець. «У нас слабка геологічна база і не вистачає інформації, — каже керівник галузі. — Із тих грошей, що сьогодні виділяються на науку, ми більше витрачаємо на ліквідацію наслідків аварій, а не на їх попередження. Тому час цю практику змінювати».

Отож, за словами очільника Мінвугілля, урядова комісія вже прийняла рішення щодо запровадження значно суворіших вимог до введення в експлуатацію нових підземних горизонтів. «Ми домовилися з науковими спеціалістами, що більше жоден горизонт чи жодне родовище не розпочнуть роботу без наукового обгрунтування геологів, сейсмологів, маркшейдерів, технологічних та проектних інститутів, — пообіцяв Віктор Полтавець. — Краще ми витратимо додаткові кошти, зате будемо впевнені в безпеці гірників».

Україна Молода