При проведенні робіт з відпрацювання методів добування метану вулканічного походження з глибоководних виходів Чорного моря, зокрема й на підводному вулкані Дворіченський, з глибини 1850 - 2200 м працівники НДІ екології Чорного моря підняли зразки сучасних карбонатних побудов (відкладів) метанотрофів - бактерій з анаеробним циклом життя, які живляться метаном. Вивчення хімічного складу карбонатних побудов метанотрофів на глибоководних виходах метану вулканічного походження показало цілковиту ідентичність їхнього складу зі складом так званих черепашників і низки покладів вапняків.

У геології Криму і Чорного моря впродовж століть побутувало твердження про осадкове походження порід Криму і ряду крейдяних узбереж Чорного моря. Це помилкове твердження. Співробітники нашого інституту встановили, що більшість крейдяних відкладень, вапняків і черепашників - не що інше, як залишки карбонатних побудов мікробів-метанотрофів з включенням до них залишків черепашок молюсків, які живилися мікробами-метанотрофами.

Це відкриття має велике практичне значення для України і ряду причорноморських країн. Воно не тільки виявляє потужне джерело виділення метану з мантійного розлому земної кори в Чорному морі, що існувало впродовж десятків мільйонів років, а й дає можливість приблизно визначити кількість метану вулканічного походження, засвоєного мікробами-метонотрофами. З меншою інтенсивністю процес виділення метану з цього джерела та засвоєння його мікробами триває і нині. Співробітники нашого інституту виявили близько 4500 мілководних малопотужних виходів метану з дна Чорного моря і кілька потужних глибинних джерел з підводних вулканів і розломів земної кори. Можна припустити, що більшість природних підводних виходів метану вулканічного походження нині надійно затампоновано карбонатними побудовами мікробів-метанотрофів і газ з регіону Чорного моря по тріщинах у земній корі переходить в інші місця, наприклад, в поклади Іраку, Ірану, Саудівської Аравії, інших країн.

Відкриття дає підстави для докорінної зміни методики розвідки природних запасів метану в регіоні Чорного моря: розвідувальні свердловини насамперед потрібно закладати в місцях найпотужніших відкладів так званого черепашника і певних видів вапняків, що є залишками карбонатних побудов мікробів-метанотрофів. Цей висновок цілковито підтверджується виготовленою в нашому інституті картою підводних виходів метану з дна Чорного моря і географічним розташуванням більшості великих родовищ черепашнику на узбережжі Криму, Керченському півострові, в Одеській області, Румунії, Болгарії.
Нині Україна у зв'язку з різким зростанням цін на енергоносії поставлена на межу виживання, тому наш інститут пропонує безкоштовно передати всім зацікавленим біохімічним лабораторіям України і причорноморських країн наявні в нього зразки сучасних карбонатних побудов мікробів-метанотрофів і порівняння їхнього складу зі зразками черепашників і крейдяних осадових відкладів, що є в регіонах.

Євген СИНЬОБОКОВ, директор НДІ екології Чорного моря,кандидат технічних наук