Соціально-економічний розвиток будь-якої прогресивної країни, покликаний створити кожній людині умови для успішного життя у швидкоплинному світі, визначально залежить від рівня забезпеченості енергією в різних її видах.

Українська держава з набуттям політичної незалежності й світового визнання зіткнулася з багатьма труднощами, серед яких все виразнішою стає нестача енергетичних джерел, зокрема, нафти і газу. Останні, складаючи майже 60 % всієї споживаної енергії, посідають чільне місце в енергетичному балансі нашої держави. Аналогічна ситуація має місце і в багатьох інших країнах світу.

Виснаженість існуючих і обмежені запаси розвіданих родовищ нафти і газу України вимагають впровадження нових технологій, нових форм організації виробництва та скорочення циклів його технічного оновлення в умовах швидкої зміни кон'юнктури ринку. Такі нові ідеї, неординарні підходи до вирішення завдань нафтогазової галузі покликані генерувати, в першу чергу, профільні національні заклади вищої освіти і науки. Без належного забезпечення галузі висококваліфікованими інженерними та науковими кадрами годі й думати про ефективне вирішення зазначених проблем та створення конкурентоспроможних на світовому ринку технологій і взірців вітчизняної продукції. Тобто, кадри вирішують якщо не все, то майже все, бо освіта складає основу прогресу людства.

Вперше в Україні та Європі промисловий видобуток нафти і газу був започаткований у другій половині ХІХ століття на Прикарпатті, що сприяло створенню відповідної технічної освіти для задоволення потреб нової галузі.

Тоді у Львівській Політехнічній школі (1885 р.) на факультеті технічної хімії була створена кафедра хімічної технології, де всесвітньовідомим вченим-нафтовиком, професором Р.В. Залозецьким було започатковано підготовку інженерів-нафтовиків із хімічної технології переробки нафти та газу спочатку на підготовчому курсі, а з 1894 р. – у керованій ним доцентурі. У 1886 р. почала функціонувати дослідна станція нафтової промисловості.

Надалі створювалися нові факультети і кафедри, спеціальності, курси; удосконалювалася лабораторна база. Зокрема, запрацювали кафедри геології та мінералогії, гірництва, гірничих машин; було обладнано геологічний музей з декількома тисячами експонатів; відкрито такі курси: енциклопедія гірництва, загальне гірництво, гірництво нафтове, глибоке буріння і видобування нафти, гірничі машини, нафтові статути і безпека в гірництві тощо.

У 1898 році у Львівській Політехнічній школі введено спеціальність "Буріння й видобування нафти", що поклало початок нафтогазовій освіті в Україні.

У 1917 р. у складі механічного факультету відкрито нафтовий відділ, а у 1921 р. Політехнічну школу перейменовано у Львівську політехніку. 1922/1923 навчального року створені кафедри буріння і видобування нафти, 1924 р. – хімічної технології переробки нафти та газу, 1939 р. – нафтопромислової механіки.

Так загалом відбувався процес становлення та розвитку вищої нафтогазової освіти в Україні довоєнних років і було підготовлено близько 300 інженерів-нафтовиків.

У грудні 1944 р. в структурі Львівського політехнічного інституту (ЛПІ) створено нафтовий факультет, а 1945 р. Уфімський філіал Московського нафтового інституту імені академіка І.М. Губкіна передано до складу нафтового факультету з метою його зміцнення.

На нафтовому факультеті, котрий першим очолив доц. Т.Ю. Єременко, підготовка студентів здійснювалася за такими спеціальностями: геологія та розвідка нафтових і газових родовищ, геофізичні методи пошуків та розвідки корисних копалин, буріння нафтових і газових свердловин, розробка й експлуатація нафтових і газових родовищ, машини та обладнання нафтогазових промислів, хімічна технологія переробки нафти та газу, економіка й організація нафтової та газової промисловості.

На початку 60-х років з ініціативи та за безпосередньої участі проф. Т.Ю. Єременка із провідних учених створено робочу групу для підготовки концепції поступового перетворення нафтового факультету на самостійний вищий навчальний заклад нафтогазового профілю. З цією метою передбачалося спорудження у Львові окремого навчального корпусу та гуртожитків за підготовленим проектом. Коли задум наблизився до здійснення, дещо змінилася державна політика стосовно вищої технічної школи, яка задля покращення підготовки спеціалістів передбачала зближення навчальних закладів із навчально-виробничою базою. Створювалися загальнотехнічні факультети та філіали. Зокрема, в 1960 р. відкрито Станіславський загальнотехнічний факультет, який у 1963 р. згідно з наказом MB і ССО УРСР № 401 від 09.07.1963 р. реорганізовано в Івано-Франківський філіал Львівського політехнічного інституту з відділеннями нафтової і газової промисловості та загальнотехнічним. Таким чином прагнення обласної адміністрації мати в Івано-Франківську вищий навчальний технічний заклад та зацікавленість ректорату політехнічного інституту у вивільненні навчальних площ стали реальними. Підтвердженням цього є наказ MB і ССО УРСР № 465 від 24 серпня 1963 р. "Про переведення з 01 вересня 1963 p. нафтового факультету до Івано-Франківського філіалу ЛПІ". Це стосувалося наступних кафедр: загальної геології, мінералогії і петрографії; геології й розвідки нафтових і газових родовищ; геофізичних методів пошуків і розвідки корисних копалин; буріння нафтових і газових свердловин; експлуатації нафтових і газових родовищ й машини та обладнання нафтових і газових промислів; економіки і організації нафтової і газової промисловості.

Інформація про переведення нафтового факультету до Івано-Франківська неоднозначно була сприйнята його колективом. Частина професорсько-викладацького складу з різних об'єктивних причин відмовилася від переїзду, що певним чином позначилося на науковому потенціалі відділення.

Незважаючи на складність та невизначеність ситуації протягом 1963/1964 н.р., факультет разом із студентами, кафедрами, лабораторіями, обладнанням, устаткуванням і геологічним музеєм переїхав до Івано-Франківська, де з 1 вересня 1963 р. розпочався навчальний процес перших-третіх, а з 1 вересня 1964 р. – усіх п'яти курсів.

На цьому закінчився 19-річний львівський період функціонування нафтового факультету, протягом якого було підготовлено й випущено 3 348 інженерів-нафтовиків.

Не перериваючи навчального процесу, підготовку спеціалістів для нафтової і газової промисловості продовжив Івано-Франківський філіал ЛПІ, де з 1 вересня 1963 р. організовано механічний факультет, а з 1 вересня 1964 р. згідно з наказом MB і ССО УРСР № 194 від 15 квітня 1964 p. відділення нафтової і газової промисловості розділене на два: геологорозвідувальне та газонафтопромислове. Керував філіалом доц. Є.Г. Шелепін.

У 1966/1967 навчальному році запрацював факультет автоматизації та економіки. Збільшується набір студентів на всі спеціальності й відділення.

Інтенсивний розвиток Івано-Франківського філіалу ЛПІ, зумовлений потребою в спеціалістах газонафтопромислового профілю, поставив на порядок денний питання його реорганізації. Наказом MB і ССО СРСР № 496 від 23 грудня 1966 p. оголошено постанову Ради Міністрів СРСР № 912 від 23 грудня 1966 р. "Про організацію Івано-Франківського інституту нафти і газу", а в наказі Львівського політехнічного інституту № 25 від 13 січня 1967 p. оголошено наказ MB і ССО УРСР № 1 від 1 січня 1967 р. "Про організацію Івано-Франківського інституту нафти і газу" (ІФІНГ) на базі Івано-Франківського філіалу Львівського політехнічного інституту з такими факультетами, як геологорозвідувальний, газонафтопромисловий, механічний, автоматизації й економіки та загальнотехнічний.

З метою вдосконалення системи підготовки фахівців без відриву від виробництва 1971/1972 н.р. в інституті відкрито заочний та вечірній факультети, на яких зосереджено підготовку спеціалістів з працюючої молоді для нафтогазової та місцевої галузей промисловості.

У 1976 р. на базі спеціальностей проектування та експлуатація газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз та спорудження газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз відкрито факультет нафтогазопроводів, що став дев'ятим у структурі закладу, яка до 1985 p. практично не змінювалася. 1985/1986 н.р. реорганізовано відділення автоматизації й економіки у факультет автоматизації й електрифікації, а спеціальність "економіка та управління в галузях паливно-енергетичного комплексу" повернуто на газопромислове відділення.

Відповідно до потреб народного господарства в інституті відкриваються нові спеціальності: морські нафтогазові споруди; менеджмент у виробництві; прилади неруйнівного контролю для технічної та медичної діагностики; прикладна екологія; облік та аудит; охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів; охорона праці в гірничому та нафтовому виробництві. Проводиться робота з удосконалення структури закладу.

У 1994 р. Державна акредитаційна комісія прийняла рішення про акредитацію Івано-Франківського інституту нафти і газу за IV рівнем. Постало питання подальшої реорганізації ВНЗ.

Наказом Міністерства освіти України № 147 від 18 травня 1994 p. оголошено постанову Кабінету Міністрів України № 244 від 20 квітня 1994 p. про створення Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (ІФДТУНГ) на базі Івано-Франківського інституту нафти і газу.

У 2001 році указом Президента України № 591/2001 від 7 серпня Івано-Франківському державному технічному університету нафти і газу надано статус національного і перейменовано в Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

У Полтавському національному технічному університеті ім. Юрія Кондратюка ведеться підготовка фахівців за спеціальностями обладнання нафтових і газових промислів з 1994 року та видобування нафти і газу з 2000 року.

З 1945 р. в Україні розпочато підготовку робітничих кадрів для нафтогазової промисловості в школах фабрично-заводського навчання (ФЗН). Першу таку школу було відкрито в Бориславі, а дещо пізніше в Ромнах Сумської обл. У подальшому кількість таких шкіл зростала залежно від поточних потреб виробничих організацій у кваліфікованих працівниках. У 1960-х роках школи ФЗН було ліквідовано, а замість них відкрито професійно-технічні училища (ПТУ) та середні професійно-технічні училища (СПТУ).

У різні роки залежно від соціально-економічного стану в державі, реорганізаційних процесів у системі управління нафтогазовидобувними підприємствами, обсягів виконуваних робіт та потреб нафтогазовидобувної і переробної галузей у  кваліфікованих робітничих кадрах змінювалися кількість училищ та учнів у них і місця їхнього розташування, вдосконалювалися навчальні програми, оновлювався перелік спеціальностей, змінювалася географія працевлаштування випускників.

Останнім часом потреби нафтогазовидобувної та переробної промисловості  у технічних спеціалістах середньої кваліфікації задовольняються через систему технікумів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України.

Перший на Прикарпатті в післявоєнні роки нафтовий технікум було відкрито в 1945 р. у м. Дрогобич. Технікум готує спеціалістів за спеціальностями: геологія і розвідка нафтових і газових родовищ; буріння нафтових і газових свердловин; технічне обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів; автоматизація виробничих процесів; експлуатація автоматизованих систем; переробка нафти і газу та ін.

У червні 1944 року рішенням Державного Комітету оборони країни був створений Одеський нафтовий технікум. З 1968 року технікум підпорядковано Міністерству газової промисловості, в подальшому перейменовано в Одеський технікум газової і нафтової промисловості.

Постановою Кабінету Міністрів України № 491 від 24 травня 1997 року "Про передачу деяких вищих навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти" технікум переданий до сфери управління Міністерства освіти України. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 303 від 19.05.2003 року "Про реорганізацію Одеського технікуму газової і нафтової промисловості" технікум увійшов до структури Одеської державної академії холоду.

У 1967 році наказом Міністерства геології УРСР створено Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум. На виконання розпорядження Прем'єр-міністра України від 12 січня 2001 р. № 5-р технікум було передано у підпорядкування Міністерства освіти і науки України.  Під впливом зовнішніх чинників у системі вищої освіти України впродовж останніх років відбулися суттєві зміни. Найпомітніші – це поява ринку освітніх послуг та ринку праці. У цих умовах Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу забезпечує підготовку фахівців за 28 спеціальностями, серед яких нафтогазовий спектр складають геологія нафти і газу, геофізика, буріння, видобування нафти і газу, обладнання нафтових і газових промислів, газонафтопроводи і газонафтосховища. Решта спеціальностей із широкою гамою спеціалізацій задовольняють потреби нафтогазової промисловості в нафтогазовому машинобудуванні, технологічному транспорті, вимірювальній техніці, автоматизації технологічних процесів, комп’ютерних технологіях, електрозабезпеченні, економіці та менеджменті, екології тощо.

За сорок років функціонування Університетом підготовлено понад 40 тисяч спеціалістів, левова частка котрих – для нафтогазового виробництва. Наші випускники працювали і продовжують працювати в усіх державах колишнього СРСР, в державах Європи, Південної та Північної Америки, Азії, Африки.

Запорукою успішної діяльності вищого навчального закладу є високий науковий потенціал професорсько-викладацького складу. Нині в університеті зосереджено близько 60-ти відсотків докторів та кандидатів наук з нафтогазових спеціальностей в Україні, що дозволяє в стислі терміни розв'язувати невідкладні завдання галузі та на високому рівні здійснювати навчальний процес.

Підготовка 7 160 студентів очної та 3 780 студентів заочної форми навчання здійснюється на чотирнадцяти факультетах (геологорозвідувальний, газонафтопромисловий, нафтогазопроводів, механічний, механіко-технологічний, автоматизації та комп’ютерних наук, електрифікації та інформаційно-вимірювальних технологій, інженерно-екологічний, економіки і підприємництва, управління галузевим і регіональним економічним розвитком, архітектури туристичних комплексів, управління та інформаційної діяльності, заочного та дистанційного навчання, навчання іноземних студентів) та на 57 кафедрах. Університет також має ліцензовані навчально-консультаційні пункти в містах Дрогобич, Надвірна, Бурштин та факультет морських нафтогазових технологій у Сімферополі на базі Кримської академії природоохоронного та курортного будівництва.

Успішно функціонують аспірантура та докторантура за 22 і 8 спеціальностями відповідно, 5 спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій.

Інтеграцію у виробництво забезпечують 35 філій кафедр на підприємствах ДК "Укргазвидобування", ДК "Укртрансгаз", ВАТ "Укрнафта" та ін.

Для забезпечення якості підготовки фахівців у структурі ІФНТУНГ функціонують: інститут фундаментальної підготовки, інститут гуманітарної підготовки, інститут післядипломної освіти, науково-дослідний інститут нафтогазової енергетики та екології, науково-дослідний інститут екологічної безпеки та природних ресурсів, нафтогазовий науково-технологічний парк, фізико-технічний ліцей, коледж електронних приладів, енергетичний коледж, навчально-науково-виробничий комплекс, який об'єднує споріднені технікуми, профтехучилища, ліцеї та гімназії.

На сьогоднішній день Університет повністю перейшов на ступеневе навчання з усіх спеціальностей. Навчальний процес проводився на основі нових державних стандартів з підготовки фахівців. Структура навчальних планів і зміст навчання в  Університеті базуються на неперервності навчання, фундаменталізації освіти за обов'язкової умови забезпечення вільного вибору окремих елементів освітнього процесу для студентів як всередині кожного ступеня навчання так і при переході з однієї освітньої програми на іншу.

При розробці і впровадженні програм з дисциплін, направлених на покращення підготовки фахівців, звертається особлива увага на приведення змісту освіти у відповідність до сучасних вимог. У робочі навчальні плани вводяться нові дисципліни, спецкурси, які акумулюють у собі нові наукові дослідження в галузі.

Певна робота проводиться в напрямку формування екологічної та економічної освіти. При цьому особлива увага звертається на основні тенденції їх розвитку. Продовжується робота з реалізації програм гуманізації та гуманітаризації навчального процесу, формування гуманітарного мислення, зокрема при опануванні державною та іноземною мовами.

У навчальному процесі успішно використовується модульно-рейтингова технологія навчання. Впровадження названої технології на всіх курсах і спеціальностях позитивно вплинуло на якість знань студентів та їх дисципліну.

В Університеті реалізується програма науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, яка зорієнтована на національний зміст та неперервність освіти. Розширена поліграфічна база видавництва "Факел", лабораторії комп'ютерної підготовки видань.

Загальний фонд науково-технічної бібліотеки становить близько 1,2 млн примірників. Створено фонд навчально-методичної літератури на електронних носіях, електронний каталог тощо.

Наукова та науково-технічна діяльність Університеті направлена на вирішення низки завдань, серед яких ключовими є забезпечення потреб галузі кадрами вищої кваліфікації, науковий супровід процесів розвідки та розробки нафтових і газових родовищ, інноваційне забезпечення нафтогазової галузі та створення конкурентоздатної науково-технічної продукції. На базі досліджень науковців університету сформовано 16 наукових шкіл, працює, окрім раніше згаданих двох науково-дослідних інститутів, технічний комітет зі стандартизації 146 "Матеріали, обладнання, технології та споруди для нафтогазової промисловості", орган сертифікації продукції й нафтогазового машинобудування, орган із сертифікації персоналу нафтогазової галузі, 18 науково-дослідних лабораторій, із них одна галузева – з гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень, чотири науково-дослідних сектори на факультетах і творчі групи на кафедрах, відділ комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності та інформаційних технологій, студентські конструкторсько-технологічні бюро та інші структури.

У виконанні науково-дослідних робіт щорічно беруть участь 95 % чисельності науково-педагогічних працівників Університету та студенти. Загальний обсяг фінансування цих робіт впродовж останніх трьох років зі спеціального фонду становив від 2 984,1 до 3 879,7 тис. грн, із загального фонду – від 287,6 до 618,1 тис. грн.

У результаті виконання в 2006 році наукових досліджень створено три види нової техніки, шість нових технологій, два нових методи, сім проектів стандартів СОУ, два – ДСТУ. Університет взяв участь у семи виставках, з яких чотири проводились у Алжирі, В'єтнамі та Німеччині, а кількість публікацій у наукових виданнях склала 622 одиниці проти 556 у 2004 році. Опубліковано 16 монографій та 60 навчальних посібників. Отримано 26 охоронних документів, подано 45 заявок на видачу охоронних документів.

В Університеті видаються чотири фахових журнали: "Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ", "Науковий вісник", "Методи і прилади контролю якості", "Нафтогазова енергетика".

Підсумком багаторічної роботи науковців Університету стало присудження у 2006 році двох Державних премій у галузі науки і техніки за роботи:

"Розробка та впровадження високоефективних технологій видобування та постачання  газу для підвищення енергетичної безпеки держави" (представлена Університетом – лауреати професори В.Я. Грудз, М.А. Мислюк, Р.М. Кондрат, Є.І. Крижанівський).
"Розробка і впровадження засобів неруйнівного контролю і технологій технічної діагностики машинобудівного та нафтогазового обладнання тривалої експлуатації" (представлена інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України – лауреати професор О.М. Карпаш, к.т.н. Я.М. Зінчак).

Вперше за всю 40-річну історію існування Університету професорами Е.Д. Кузьменком, Є.І. Крижанівським, О.М. Карпенком, О.М. Журавлем зроблено наукове відкриття "Закономірний зв'язок між величинами ймовірностей виникнення зсувів і зсувної небезпеки при комплексному впливі природно-техногенних факторів", на яке видано диплом Міжнародної Академії авторів наукових відкриттів і винаходів № 310 від 21.08.2006 року. За наукові досягнення в галузі природничих наук чотири автори зазначеного відкриття нагороджені медалями ім. К. Рентгена від Європейської академії природничих наук (м. Ганновер, Німеччина) та ім. П.Л. Капіци від Російської академії природничих наук.

Зростання обсягів споживання країнами Західної та Центральної Європи вуглеводнів та нерівномірність розміщення їх видобувних покладів робить Україну, в силу зручного географічного розташування та наявної розвинутої мережі газонафтопроводів, важливим транзитним вузлом між країнами-експортерами та країнами-споживачами промислово-розвиненої Європи. Ця обставина обумовлює необхідність інтеграції вітчизняної  вищої нафтогазової освіти в освітньо-науковий простір Європи: фахівці нафтогазової галузі України вже реалізують спільно із закордонними партнерами складні завдання безперебійного транспортування і постачання нафти й газу та надалі втілюватимуть нові спільні проекти.

Саме тому Університет був у першій когорті вищих навчальних закладів України із запровадження з 2004 року кредитно-модульної системи організації навчального процесу – основоположного принципу Болонської декларації. Провідні спеціалісти Університету розробили інформаційні пакети з 27-ми спеціальностей 19-ти напрямів підготовки бакалаврів, які розміщені на web-сторінці Університету. З 2006 року в Університеті викладання всіх дисциплін здійснюється за модульними технологіями, а для студентів І і ІІ курсів запроваджено індивідуальні навчальні плани та відомості обліку успішності нового зразка. У порядку реалізації педагогічного експерименту, започаткованого Міністерством освіти і науки України, організовано додатковий літній семестр для студентів експериментальних груп, які недостатньо засвоїли протягом навчального року програмний матеріал з окремих дисциплін, та передбачено блочний принцип викладання дисциплін протягом кожного семестру. Відповідна робота виконана зі створення навчально-методичного супроводу з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та з пошуку закордонних університетів-партнерів для забезпечення в майбутньому мобільності студентів Університету.

Кабінет Міністрів України постановою № 1719 від 13 грудня 2006 р. ухвалив новий перелік напрямів підготовки бакалаврів, адаптований до Європейського освітнього простору. Завдяки докладеним зусиллям Університету до зазначеного переліку внесено новий, порівняно з переліком 1997 року, напрям підготовки "Нафтогазова справа" (шифр 6.05030). Він покликаний сконцентрувати базову вищу освіту для  всіх нафтогазових спеціальностей рівнів спеціаліста та магістра, які сьогодні розпорошені в напрямах "Гірництво", "Інженерна механіка".

Зауважимо, що відокремлені нафтогазові напрями або спеціальності вищої освіти мають більшість нафтогазовидобувних країн Європи. Так, шістьма вищими навчальними закладами Росії, серед яких провідним є Російський Державний Університет ім. І. Губіна, готуються спеціалісти за напрямом "Нафтогазова справа" (шифр 1305001) та за широким спектром спеціальностей і спеціалізацій від буріння на нафту і газ до транспорту і зберігання вуглеводневої продукції.

Університет у місті Трондхайм (Норвегія) здійснює підготовку фахівців за магістерськими програмами "Геонауки та нафтогазова справа" (5 років) і "Нафтогазова інженерія/нафтогазові науки" (2 роки).

Плоєштський університет нафти і газу (Румунія) має п'ятирічні програми "Буріння та експлуатація нафтових і газових родовищ", "Транспортування, управління та розподіл нафти і газу", "Нафтова геологія", "Нафтогазове технологічне обладнання" (є і подовжений курс – 6 років), "Технологічне обладнання для транспортування та розподілу вуглеводнів". Окрім цього, є короткі, трирічні програми навчання – "Буріння, видобування", "Експлуатація нафтового і нафтохімічного обладнання" та магістерські однорічні програми – "Спрямоване буріння", "Добування сирої нафти і газу", "Розробка нафтогазових родовищ", "Нафтове обладнання для нафтових веж", "Надійність нафтогазового і нафтохімічного обладнання".

Гірничо-металургійна академія ім. С. Сташіца (м. Краків, Польща), Французький нафтогазовий інститут, Технічний університет у місті Мішкольц (Угорщина) також здійснюють підготовку фахівців для нафтогазової промисловості, в основному з пошуку нафтогазових покладів, буріння та видобування нафти і газу. Наведене вище свідчить про безсумнівну логічність утворення напряму підготовки "Нафтогазова справа" як базового для вищої нафтогазової освіти України. Це відкриє новий Євроінтеграційний період у поступальному розвитку вищої нафтогазової школи нашої держави і сприятиме кращому задоволенню потреб молоді в такій освіті на засадах її відповідності міжнародним критеріям і стандартам. Інтеграційні устремління Університету підкріплені створеним "Органом з сертифікації персоналу нафтогазової галузі", який пройшов експертизу та реєстрацію у Держстандарті та з 2004 року є повноправним членом міжнародної організації International Well Control Forum (IWCF). Цим Україна долучилася до 35 країн світу, що мають аналогічні тренажерні бурові центри з навчання та міжнародної сертифікації буровиків. Без такого сертифікату жоден спеціаліст нашої держави не може бути допущений до роботи на нафтогазових промислах зарубіжжя. З огляду на обмеженість власних запасів нафти і газу участь вітчизняних спеціалістів у освоєнні родовищ інших держав є стратегічним напрямом енергетичної безпеки України.

Проведена Університетом робота з приєднання до Болонського процесу сприяє припливу до Університету студентів-іноземців, яких зараз навчається на різних курсах переважно нафтогазових спеціальностей понад 120 осіб.

З метою інтеграції Університету в освітній і науковий міжнародний простір, його популяризації серед закордонних суб’єктів освіти і науки, а також пошуку партнерів для міжнародного співробітництва Університет постійно розширює міжнародну співпрацю шляхом укладання рамкових та довготривалих угод, меморандумів, контрактів на створення науково-технічної продукції та надання послуг.

Так, наприклад, вчені Університету з 2006 року виконують з колегами Гірничо-металургійної академії ім. С. Сташіца (Польща) спільний проект "Трансграничне дослідження Карпатського флішу в аспекті відкриття і використання нових родовищ нафти і газу" та спільні дослідження з польським науковим товариством "GEOSFERA". Вдалася і перша в історії Університету наукова Інтернет-конференція (квітень 2006 року) з вченими університету міста Реджайни (Канада, провінція Саскачеван). З цим університетом склалася впродовж останніх п'яти років плідна співпраця з обміну студентами і науковцями на стажування та обміну результатами наукових досліджень.

Університет підтримує тісні зв'язки зі спорідненими навчальними закладами та фірмами зарубіжжя, зокрема, Канади, Німеччини, Індії, Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії, Алжиру, Росії, Сербії та ін. Тільки в 2006 році науковці Університету взяли участь в 50-ти міжнародних наукових заходах у Алжирі, Польщі, Китаї, Єгипті, Німеччині, Румунії, Туреччині, Сербії.

Щорічно здійснюється обмін студентами на практику з Польщею і Румунією, на стажування за програмами міжнародних асоціацій IAESTE й  AIESEC та за прямими угодами з окремими університетами зарубіжжя. Тільки в 2005/2006 навчальному році стажування за кордоном здійснили 59 студентів Університету.

Таким чином, вища нафтогазова освіта в Україні більш ніж за 100 років свого становлення й розвитку досягла значних результатів і є визнаною європейською та світовою спільнотами.

Є.І. КРИЖАНІВСЬКИЙ – ректор ІФНТУНГ,
Ф.В. КОЗАК – перший проректор ІФНТУНГ