У Державній службі геології та надр України ПАТ НАК «Надра України» ДП «Укрнаукагеоцентр»  захищало звіт з геологічного вивчення надр державної теми 449/04 «Аналіз результатів буріння параметричної свердловини № 477 Короленківська».

За словами генерального директора ДП «Укрнаукагеоцентр» Петра Голуба, на тлі спаду у геологічній галузі, значущість параметричного буріння і внесок у вивчення геологічної будови Дніпровсько-Донецької западини не викликають ніяких заперечень. Адже більш-менш рівномірне покриття западини параметричними свердловинами надало свого часу змогу у вирішальні моменти корегувати напрями геологопошукових робіт, відкривати родовища (22 параметричні свердловини: Богатойська № 403, Мачухська № 500, Березівська № 485, Комишнянська №4 88 та ін.) і досягати високого рівня видобутку вуглеводнів у Східному газонафтоносному регіоні. 

В 2008-2012рр підприємством ПАТ НАК "Надра України" ДП "Укрнаукагеоцентр" пробурено дві параметричні свердловини – Короленківська №  477 та Розсошинська № 558. 

На даний час закінчується обробка результатів буріння свердловини № 558 Розсошинська, а комплексне узагальнення результатів параметричного буріння на Короленківській площі вже представлене у звіті. 

Параметрична свердловина Короленківська № 477 глибиною 3701м пробурена в період з 14.10.2010р до 02.09.2012р. Свердловина виконала своє геологічне завдання – розкрила відклади верхньої частини літологічного горизонту А-5 микитівської світи нижньої пермі. 

Короленківська структура, за результатами сейсморозвідувальних робіт, виділялась у відкладах нижньої пермі в ряді аналогічних структурних форм, в межах Хоральської депресії, на зануренні Тарасівсько-Мар’янівсько-Ланнівського валу. Її походження, за характеристиками хвильового поля, а також умовами осадконакопичення, визначалось як «вірогідно пов’язане з органогенними побудовами», що стало основною причиною закладання саме параметричної свердловини.

Розташування структур у міжкупольній зоні мало, при цьому принципове значення, бо надавало змогу оцінити новий для даного регіону тип пасток, і, у випадку, отримання притоків ВВ дозволило б збільшити фонд перспективних структур, ресурсну ВВ базу району, а також давало поштовх до вивчення крупних занурених прогинів (міжкупольних зон), які мають складну будову та ускладнені похованими підняттями і диз’юнктивною тектонікою.

На превеликий жаль буріння свердловини не підтвердило існування біогермної карбонатної споруди, прогнозованої за даними сейсмічних досліджень в інтервалі 2960-3160 м. Але одержані результати параметричного буріння, дозволили здійснити надійну стратиграфічну прив’язку сейсмічних горизонтів, уточнити будову Короленківської і аналогічних структур. 

Геологічна будова Короленківської структури свідчить про її тектонічну природу – за рахунок тангенціального стиснення, на що непрямо вказує і звуження в цій частині Хоральського прогину в результаті зближення двох систем дислокації: з півночі – Розпашінівсько-Хрестищенської, а з півдня – Тарасівсько-Ланнівської. 

Крім того в черговий раз доведено, що без підвищення якості сейсмічних досліджень та параметричного буріння неможливе виявлення пасток неантиклінального типу, які потребують вивчення і пошуково-розвідувальним бурінням. Бажано щоб результати параметричного буріння, як позитивні, так і негативні, систематично висвітлювали всю нафтогазоносну територію ДДЗ та могли б і в подальшому використовуватись на стадії геологічного вивчення, узагальнення і розробки напрямків геологорозвідувальних робіт.

GEOnews.com.ua