Спеціалізоване управління, що бореться зі зсувами, не може вчасно виконувати укріплювальні роботи через недостатнє фінансування

З небезпечними зсувами в Києві почали боротися ще в давні часи. Перша згадка про це датується 1685 роком. Тоді архімандрит Печерського монастиря Василь Ясинський запросив генерала Гордона для розроблення заходів, котрі б запобігли обвалу гори, на якій стоїть церква. А вже 1761-го в нашому місті заснували “Особливу контору для складання пропозицій про закріплення нестійкого Дніпра”. На початку ХIХ століття, щоб уникнути біди, почали влаштовувати на різних глибинах дренажні колодязі і підземні водозбірні галереї у дерев’яному кріпленні. В 1934 році було розроблено першу генеральну схему протизсувних заходів у місті Києві.

За три віки на дніпровських схилах побудували багато захисних споруд: підпірних стін, штолень та водостоків. Нині цими проблемами переймається комунальне підприємство “Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт”. За словами виконувача обов’язків начальника згаданої вище організації Михайла Соляника, нині на балансі СУППРа перебуває 166 кілометрів дренажно-водостічних систем та підземних галерей, 96 кілометрів підпірних стін, 18 кілометрів колодязів та спостережувальних свердловин. Підприємство проводить будівництво і капітальний ремонт протизсувних споруд, інженерно-геологічний нагляд за зсувними та зсувонебезпечними територіями. Спецуправлінню належить десять структурних підрозділів. Серед них ремонтно-будівельне управління, управління механізації та автотранспорту.

На засіданні колегії столичної держадміністрації йшлося зокрема і про те, як виконують суппрівці розпорядження міської влади про здійснення протизсувних заходів на схилах уздовж Набережного шосе від Пішохідного мосту до моста Патона, на схилах Парку Слави та на схилах Микільської балки на вулиці Буковинській.

Щодо першого об’єкта, то два роки тому передбачені на цю мету Програмою соціально-економічного розвитку Києва 150 тисяч гривень були повністю використані інститутом “Київінжпроект”. Протягом 2004—2005-го кошти на виконання робіт уздовж схилів Набережного шосе не виділялися.

А ось біля Парку Слави зроблено значно більше. Зокрема, із запланованих на нинішній рік 300 тисяч гривень на сьогодні використано вже понад 220 тисяч.

Чимало роботи в суппрівців і на схилах Микільської балки. Тут у зоні руйнування опиняються дорога і житлові будинки на вулиці Буковинській. У цьому районі до того ж не впорядковано поверхневий стік, що призвело до поверхневої ерозії і зсуву грунту. Програмою соціально- економічного розвитку міста Києва на укріплення схилів торік передбачалося сто тисяч гривень, у нинішньому — вісімдесят.

За словами Михайла Соляника, недостатнє виділення коштів не дає змоги дотриматися термінів, зазначених у розпорядженнях.

На думку Київського міського голови Олександра Омельченка, доречно було б об’єднати всі постанови щодо цих об’єктів в єдине розпорядження під умовною назвою “Про здійснення протизсувних заходів на схилах у місті Києві”. Воно має вийти якщо не в кінці серпня, то десь на початку вересня. Далі вже йтимуть додатки — стосовно всіх перелічених вище проблемних місць. А до них можуть долучитися й інші зсувонебезпечні об’єкти в нашому місті.