Урядом України прийнято рішення про реорганізацію Департаменту геологічної служби Державного комітету природних ресурсів України, що знаходиться у стадії ліквідації, у Державну геологічну службу у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Указом Президента Віктора Ющенко за № 675/2005 від 20.04.05 р. Міністерство охорони навколишнього природного середовища визначено центральним органом по геологічному вивченню і раціональному використанню надр, а також топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Державна геологічна служба буде виконувати функції  розпорядника засобів бюджету нижнього рівня в рамках, визначених Мінприроди,  по керуванню майном геологічних підприємств, установ і організацій і т. д.  ДГС  координуватиме діяльність підприємств та організацій по методичних, методологічних, технологічних і технічних питаннях, а також контролюватиме ефективне використання і збереження державного майна.

Які функціїї оновленої Державної геологічної служби? Як будуть вирішуватися проблеми видачі спеціальних рішень на користування надрами? Які плани на майбутнє? Про це інтерв’ю з головою Державної геологічної служби України  Дмитром Гурським.

1. Геологічній службі України знову повернули статус державної. Як, на Ваш погляд, цей факт вплине на справи у галузі?
Передові мінерально-сировинні країни світу завжди мали такий орган державного управління як державна геологічна служба. Наша геологічна служба була утворена  Петром I у серпні 1700 року, тоді як у США вона з’явилась  у березні 1879 року. Як би геологічна служба не називалась протягом 305 років – вона виконувала всі функції, які належить виконувати державним службовцям у різні часи.

Надання сучасній геологічній службі статусу державної дасть змогу більш системно підходити до розвитку мінерально-сировинної бази,  розширить повноваження, права та обов’язки щодо наведення порядку у мінерально-сировинному комплексі країни і надрокористуванні в цілому.

10 серпня була проведена нарада у Прем’єр-міністра України. Юлія Тимошенко поставила перед нами завдання у дуже короткий термін спільно із зацікавленими міністерствами та відомствами сформувати Концепцію державної мінерально-сировинної політики із використанням стратегічно важливих для економіки корисних копалин. Над цією концепцією ми працюємо уже близько дев’яти років.

Прийшовши у колишній апарат Держкомгеології, я ці питання ставив перед народними депутатами різних скликань, міністерствами та відомствами й завжди наполягав на тому, щоб була відпрацьована хоча б концепція державної мінерально-сировинної політики у надрокористуванні.

2. Які функції Державна геологічна служба буде виконувати у своєму новому статусі?
Всі ті функції, які і виконувала. Дещо розширюється поняття регіонального вивчення надр, тобто геологічне, геолого-екологічне, інженерно-геологічне та гідрогеологічне картування різних масштабів. Це означає, що ДГС вирішує регіональний блок проблем - готує, виявляє, прогнозує, опошуковує і т.д. Іноді по стратегічно важливим корисним копалинам доводить до стадії пошуково-оцінювальних робіт і апробації ресурсного потенціалу родовищ, а потім виставляє їх на аукціони для підприємств різних форм власності. І неважливо, українські це або зарубіжні інвестори, ближнього чи дальнього зарубіжжя. Державна геологічна служба виходить на європейський рівень підготовки родовищ до експлуатації. 

3. Яка ситуація з ліцензуванням геологічних робіт та надрокористування на сьогодні?
11 липня Кабінет міністрів України схвалив два проекти постанов Кабінету міністрів (“Про порядок ліцензування” та “Про порядок проведення аукціонів”). Але деякі речі центральними органами влади не узгоджено до кінця і через це Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко дала доручення доопрацювати дані документи. Через місяць роботи, 10 серпня, на засіданні у Юлії Володимирівни були проставлені всі крапки над “і” та погоджені всі питання. Зараз ми очікуємо рішення Кабінету міністрів.

4. Чим принципово відрізняється нова система видачі ліцензій від тієї, яка існувала раніше?
Вона більше європеїзована. Сьогодні увесь світ переходить на подання надрокористування через аукціони. Таким шляхом пішли багато країн СНД, Європи, Америки, деякі країни Азії та Африки. Крім вимог до надрокористувача, які висувались попередніми рішеннями уряду, нормативно-правовими, законодавчими актами є поняття “хто більше платить, за тим і буде надрокористування”.

Та це не означає, що наші надра прийдуть і скуплять іноземні інвестори. Побоювань таких немає, тим більше, що сьогодні ми працюємо над Концепцією державної мінерально-сировинної політики із використанням стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Буде диференційований підхід, щось можна виставляти на аукціони, а щось залишиться за державою.

У попередніх нормативно-правових актах рішення про надання ліцензії на користування надрами приймалося не завжди на конкурсній основі. Надрокористувачі, які залишилися з радянських часів, формально отримували ліцензії і це не наповнювало бюджет країни. Сьогодні держава на арендних умовах надає родовище ліцензіату через аукціон, а не шляхом продажу ліцензії (кошторисна середньозважена вартість ліцензії на сьогодні складає 1020 гривень). Вводиться поняття початкової ціни, вартості запасів і ресурсів надроперспективної ділянки чи родовища та оцінюється, а це коштує чимало, і не 1020 гривень.

5. Чи будуть переглядатися видані раніше ліцензії на розвідку і користування надрами?
З 28 лютого цього року працює Міжвідомча комісія за участю всіх зацікавлених міністерств та відомств, силових структур, яка переглядає надання ліцензій. Цією структурою зроблено величезну роботу. Міжвідомча комісія винесе своє рішення відносно перегляду надання ліцензій на надрокористування у недалекому майбутньому. Є відповідні висновки Міністерства юстиції, силових структур щодо анулювання деяких дозволів, правильності видачі ліцензії. Буде абсолютно диференційований, цивілізований підхід до тих ліцензій, які були надані у минулому, у тому числі з другої половини 2003 і протягом 2004 року.

6. Кадрова політика колишнього Держкомприродресурсів по відношенню до керівників підприємств галузі у 2004 році була, принаймі, неоднозначною. Чи планує ДГС якісь зміни у керівному складі підприємств галузі?
Кадрові зміни уже розпочалися і продовжуються до цього часу. Чотири генеральних директори, які були звільнені попереднім керівництвом Держкомприродресурсів, знову на своїх місцях. У цьому відношенні політика і ДГС, і Мінприроди України (центральної виконавчої влади), у складі якого знаходиться урядовий орган державного управління  - Державна геологічна служба, - однозначна. Підхід, насамперед, професійний. Очолювати державні і казені підприємства повинні високопрофесійні та мужні люди.

7. Нещодавно були підведені підсумки діяльності ДГС за перше півріччя 2005 року. Ваша оцінка діяльності? Що реально вдалося досягти за цей період?
Я задоволений працею колективу Державної геологічної служби за перше півріччя. Всі зобов’язання перед державою, Міністерством охорони навколишнього природного середовища ми виконали на сто відсотків. Виконали всі прирости запасів і ресурсів стратегічно важливих для країни корисних копалин, зробили за перше півріччя багато заділів на майбутнє.

8. Які негативні моменти можна відмітити?
Хотілося б нових і відчутних відкриттів, особливо по нетрадиційних для економіки держави корисних копалинах, які б дали новий поштовх розвитку мінерально-сировинної бази України. Звичайно, залишається проблема паливно-енергетичних ресурсів (вуглеводні - нафта, газ, конденсат; деякі кольорові метали; рідкісні та рідкісноземельні метали; благородні метали; металева сировина). Тут хотілося б більше зрушень, чіткої цілеспрямованої роботи не тільки Державної геологічної служби, а й зацікавлених міністерств та відомств.

Ми повинні не лише на карті України показувати наші відкриття, а й реально втілювати їх у життя, щоб не потрібно було завозити, наприклад, мідь із Казахстану, чи свинець та цинк із Польщі. Все це є у нас під ногами, відкрито й іноді доведено до експлуатації. Поки що не вистачає ані сили волі, ані інвестиційних коштів як всередині країни, так і ззовні для того, щоб ці родовища працювали на економіку держави. Хотілося б відчутних цілеспрямованих, системних кроків вперед.

Негативи пов’язані здебільшого з черговою реструктуризацією. За 9 років мого перебування у апараті змінилося 8 керівників центрального органу виконавчої влади. Керівники органів виконавчої влади за ці роки не завжди приділяли належну увагу Державній геологічній службі та мінерально-сировинній політиці, яку виконує і реалізує ДГС. Це питання, звичайно, залежить не тільки від виконавчої влади, а і законодавчої. Як наслідок - перед вами сидить одночасно і керівник Департаменту геологічної служби Держкомприродресурсів України, що знаходиться у стадії ліквідації, і голова Державної геологічної служби у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Звідси і всі негаразди: фінансово-економічні, організаційно-технічні. Негараздів більше, ніж достатньо. Але ми, геологи, оптимісти. Песиміст не може ні спрогнозувати, ні відкрити і, тим більше, підготувати до експлуатації неординарні родовища корисних копалин. Адже ми оптимісти і оптимістично дивимося у майбутнє.

9. Не могли б Ви поділитися з нашими читачами планами на найближче майбутнє?
Насамперед, у найкоротші терміни сформувати ударну, бойову, високопрофесійну Державну геологічну службу України із значним науковим потенціалом. Привести її у відповідність до тих служб, які існують на Заході, тобто у Європейському Союзі, США. В той же час постаратися не втратити потенціал та традиції, які  набуті протягом 305 років. Сьогодні жодна геологічна служба у світі не переймається тими проблемами, якими займається українська ДГС (прогнозування, пошук, розвідка, підготовка до експлуатації родовищ різних видів корисних копалин). Хотілося б думати, що ми за короткий проміжок часу зможемо не тільки сформувати Державну геологічну службу, а й з абсолютно новими науковими, технічними, економічними підходами вийти на нові родовища, які необхідні для економіки та народу України.