Проект

 

 

                                     СХВАЛЕНО

                                                                     Постановою Верховної Ради України

                                від __  ______ 2011 року №________

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань на тему:

«Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні та

запровадження державної монополії на цю діяльність»

 

         I. Учасники парламентських слухань зазначають наступне.

 

         Вуглеводні в Україні є основними енергоносіями. Їх частина в балансі первинних енергоресурсів складає понад 40 відсотків енергоспоживання.

 Україна належить до країн з дефіцитом власних енергетичних ресурсів, задовольняючи протягом останніх років за рахунок власного видобутку потреби в природному газі на 28 відсотків  та  в нафті  на 20 відсотків.

Стан  та розвиток нафтогазової промисловості як основи паливно-енергетичного  комплексу України має вирішальне значення для гарантування енергетичної та національної безпеки держави й ефективного функціонування усіх галузей народного господарства. Зокрема, в хімічній галузі при виробництві мінеральних добрив  природний газ є незамінною сировиною, і висока ціна газу робить мінеральні добрива, вироблені в Україні, неконкурентоспроможними по відношенню до продукту, виробленого в Росії й Казахстані.

Сьогодні одним із шляхів зміцнення енергетичної незалежності держави є збільшення власного видобутку нафти і природного газу.

Власний видобуток газу по Україні в 2010 році становив - понад 20,1 млрд.куб.м, а нафти з конденсатом – понад 3,9 млн. т, з них підприємствами НАК "Нафтогаз України" видобуто понад 3,6 млн. т нафти і 19,3 млрд.куб.м газу.

          В Україні нараховується 385 родовищ нафти та газу, більша частина яких є комплексними. Із цих родовищ 16 великих, 18 середніх, 23  невеликих та 83  дрібних, інші дуже дрібні.

          Для підтримання і збільшення рівня видобутку вуглеводнів необхідно відкривати та освоювати нові родовища, а також на існуючих відкривати нові газоносні горизонти за рахунок ущільнення сітки буріння.

 Насамперед, потрібні зміни у плануванні розвитку геологорозвідувальних робіт, перш за все,  щодо використання ресурсної бази вуглеводнів та обсягів глибокого буріння. Для цього мають бути враховані наступні умови і особливості:

 По-перше, при прогнозуванні обсягів геологорозвідувальних робіт не слід враховувати кількість ресурсів категорії Д₂. Це викликано тим, що реально у найближчі роки не буде технічної та фінансової можливості провести необхідні роботи по встановленню промислового значення цієї категорії ресурсів.

 По-друге, значне погіршення якості підготовки структур (об'єктів) до глибокого буріння та їх невеликі перспективні ресурси (категорія С₃) вимагають проведення попередньої геолого-економічної оцінки кожного об'єкта і виключення з їх переліку економічно рентабельних.

 По-третє, слід максимально використовувати поточні ресурси вуглеводнів на глибинах до 4-4,5 км.

 По-четверте, показники глибокого буріння потребують поліпшення (шляхом зменшення буріння непродуктивних свердловин) за рахунок покращення якісної характеристики і кількості резервного фонду структур.

 По-п'яте, поновлення технічного стану сейсморозвідки та математичної обробки отриманої інформації у комплексі з науковим обґрунтуванням призведе до покращення результативності глибокого буріння, дасть підстави для збільшення їх обсягів.

По-шосте, буріння параметричних свердловин для пошуку нових зон і районів можливих скупчень вуглеводнів категорії прогнозних локалізованих ресурсів та встановлення промислового значення ресурсів категорії Д₂.

Серед негативних наслідків останніх років для вітчизняної видобувної галузі слід відмітити:

-  відкриття дрібних та дуже дрібних родовищ нафти і газу в умовах різкого скорочення обсягів пошуково-розвідувального буріння та геофізичних робіт;

- перевищення видобутку вуглеводнів над приростом запасів;

- значне погіршення продуктивності мінерально-сировинної бази вуглеводнів внаслідок її поповнення запасами нових родовищ із складними гірничо-геологічними умовами;

-   погіршення якості резервного фонду структур для пошукових робіт. В переліку об'єктів, що підготовлені до глибокого буріння, немає жодного, на якому можна очікувати відкриття крупного чи середнього за запасами родовища;

- нерозподілений за ліцензіями фонд перспективних структур (об'єктів) є непривабливим для залучення недержавного капіталу до проведення геологорозвідувальних робіт, внаслідок відсутності оцінки їх можливих запасів та економічних показників ефективності інвестицій за міжнародними стандартами.

В останні роки намітилась тенденція до зменшення обсягів пошуково-розвідувального буріння. При  цьому НАК «Нафтогаз України» виконує майже 80 відсотків обсягів пошуково-розвідувального буріння нафти і газу в Україні та забезпечує 90 відсотків приросту розвіданих запасів вуглеводнів.  Суттєво перешкодою  є ситуація, що склалася з видачею спеціальних дозволів на користування надрами, та складна і тривала (до 3 років) процедура відведення земельних ділянок для потреб нафтогазовидобувних підприємств.

         З метою стабільного розвитку економіки України та підвищення рівня енергетичної безпеки держави слід розвивати власний видобуток вуглеводнів в акваторії Чорного і Азовського морів.

Необхідною передумовою успішної реалізації програм по збільшенню видобутку вуглеводнів в Україні та основними напрямками діяльності з нарощування видобування газу та нафти є:

1. Прискорення введення в експлуатацію Одеського та Безіменного газових і Суботінського нафтового родовищ  на  шельфі  Чорного моря.

2. Зниження гирлових тисків на видобувних свердловинах шляхом будівництва нових і реконструкції існуючих дожимних компресорних станцій.

3. Підвищення економічної ефективності буріння свердловин та вдосконалення систем розробки родовищ.

4. Зростання ефективності та збільшення обсягів робіт з інтенсифікації видобування газу та підвищення газоконденсатовіддачі родовищ.

 

          II. Ураховуючи світові тенденції щодо розвитку альтернативних джерел вуглеводневої сировини та можливості їх видобування в Україні, слід зазначити  наступне.

 

За прогнозами Україна має значні нерозвідані запаси альтернативних видів вуглеводневої сировини, які однак  класифікуються як важковидобувні.

Альтернативними видами вуглеводневої сировини є сланцевий газ, метан вугільних та міжвугільних товщ, газ метан у вільних шапках над родовищами вугілля, метан щільних колекторів.

Проблемами газу метану в Україні фахівці займаються  вже понад 15 років. У 2009 році в Україні прийнято Закон України „Про газ (метан) вугільних родовищ”.

Водночас теоретичними та практичними дослідженнями проблем і можливостей видобування природного газу із сланцевих порід в Україні системно практично не займалась жодна організація.

           На сьогодні іноземні компанії, які мають досвід з видобутку вищенаведених альтернативних видів газу, виявляють інтерес до співпраці з українськими компаніями.

          Першочерговими  проблемами щодо видобування сланцевого газу, які потрібно вирішити в Україні є:

       - організація проведення фундаментальних та прикладних науково-дослідних та тематичних досліджень з наукового прогнозування і обґрунтування перспективних зон розвитку сланців з високим вмістом органічної речовини, з якими може бути зв’язаний видобуток газу у всіх нафтогазоносних басейнах України;

     - аналіз оцінки прогнозних та перспективних ресурсів газу сланцевих товщ нафтогазоносних басейнів України;

     - розроблення програми проведення регіональних та пошуково-розвідувальних геологорозвідувальних робіт та освоєння ресурсів сланцевого газу з обов¢язковим  техніко-економічним обґрунтуванням;

      - виявлення та підготовка першочергових об’єктів для проведення  геологорозвідувальних робіт з метою відкриття родовищ сланцевого газу;

      - вивчення і  застосування  світового досвіду з проблем та технологій видобутку сланцевого газу;

      - реалізація пілотного проекту щодо пошуку, розвідки та видобутку сланцевого газу на найбільш пріоритетному об’єкті.

        

         ІІІ. Щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки при видобуванні вуглеводнів.

Практично всі об`єкти з видобування вуглеводнів є об’єктами підвищеної небезпеки та об’єктами з підвищеним ризиком виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі пожеж.

Аналіз результатів перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки свідчить, що не всі суб`єкти господарювання забезпечили ідентифікацію потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки.

На низькому рівні залишається протипожежний захист об’єктів нафтогазової промисловості, що є наслідком недостатнього фінансування протипожежних заходів.

Потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки з видобутку вуглеводнів не обладнані системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Більшість існуючих захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) утримуються в незадовільному стані та потребують ремонту.

В Україні нараховуються тисячі недіючих нафтогазових свердловин.   Значна кількість цих свердловин є об’єктами підвищеної небезпеки і становить реальну загрозу навколишньому природному середовищу. Занепокоєння викликає відсутність технічної документації щодо повного дотримання норм і правил ліквідації та консервації багатьох свердловин, а також повноти та об’єктивності їх обліку. На даний час в Україні не існує єдиного реєстру всіх пробурених нафтогазових свердловин, тому немає узагальнених відомостей щодо кількості ліквідованих або законсервованих свердловин та їх фактичного стану.

        IV. Щодо запровадження державної монополії на видобуток вуглеводнів.

Нафтогазовидобувна галузь є однією з небагатьох галузей України, де й дотепер домінує державний сектор. Частка недержавних компаній в обсязі видобутку вуглеводнів складає менше ніж 10%. В Конституції України (стаття 42) передбачено захист конкуренції, а Кодекс України «Про надра» не містить обмежень, пов’язаних з формою власності користувачів надр. Виходячи  з  цього, залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестицій в геологічне вивчення та експлуатацію родовищ вуглеводневої сировини вбачається доцільним, необхідним і взаємовигідним.

А  отже  запровадження державної монополії на видобуток вуглеводнів є недоцільним.

 

          V. З метою реалізації першочергових заходів для  зростання обсягів видобування вуглеводнів в Україні учасники парламентських слухань рекомендують:

           Верховній  Раді  України:

           1. Внести зміни до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» (проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій), реєстр. № 7402  від  26.11.2010 р.), шляхом  включення  до  нього  так  званого  «стабілізаційного  положення», яким передбачатиметься стабільне застосування норм  законодавства  до  відповідної  угоди  про  розподіл  продукції.

            2. Внести зміни до Закону України «Про державне приватне  партнерство»  (проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство" (щодо застосування закону), реєстр. № 7436  від 08.12.2010р.) для усунення протиріч між Законом України «Про угоди про розподіл продукції» та Законом України «Про державне приватне  партнерство».

 

 Кабінету Міністрів України:

 1. Удосконалити порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами шляхом внесення у Порядок надання спеціальних дозволів на  користування  надрами  наступних положень:

- величину збору за надання спеціальних дозволів на користування надрами встановити в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для підприємств, які видобутий природний газ реалізують для потреб населення;

- встановити, що видобувні підприємства, які видобутий природний газ реалізують для потреб населення, мають право на отримання спеціальних дозволів на користування надрами без аукціонів;

- передбачити можливість продовження терміну дії спеціальних дозволів на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, на термін, необхідний для закінчення геологорозвідувальних робіт (до 15 років);

 - у разі необхідності передбачати можливість зміни координат та розширення  меж ліцензійних ділянок без проведення аукціонів, якщо суміжну ділянку не надано у користування;

- розглянути можливість видобування надрокористувачем підземних вод для задоволення власних технологічних потреб  та захоронення в надра супутньопластових вод без окремих спеціальних дозволів при наявності у нього спеціального дозволу на видобування вуглеводнів.

 

2. Для стимулювання діяльності з видобування і утилізації газу метану вугільних родовищ та для реалізації пілотного проекту щодо пошуку, розвідки та видобутку сланцевого газу забезпечити створення інвестиційно привабливих умов ведення господарської діяльності у зазначеній сфері вітчизняним та іноземним інвесторам (з залученням великих транснаціональних компаній зі значними обсягами інвестиційних ресурсів і досвіду роботи у цій галузі).

 

3. Розробити спільно з Національною академією наук України цільову програму  видобутку та утилізації шахтного метану.

      

       4. Розробити нормативно-правовий акт, який визначав би головні пріоритети та стратегічні завдання щодо освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектора Чорного і Азовського морів, ефективні засади державної політики та важелі регулювання, застосування яких сприяло би суттєвому нарощуванню темпів робіт з морського нафтогазовидобування.

         

        5. Організувати  з профільними науковими закладами НАН України  та  спеціалізованими  підприємствами  геологічної  галузі, підпорядкованими  Міністерству  екології  та  природних  ресурсів  України, проведення фундаментальних та прикладних науково-дослідних і тематичних досліджень стосовно планування, наукового супроводу та розробки стратегії геологорозвідувальних робіт із врахуванням сучасних тенденцій галузі.

        

         6. При щорічному виділенні коштів Державного бюджету на розвиток мінерально-сировинної бази України надавати пріоритет Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» як основному виконавцю державного замовлення з приросту запасів вуглеводнів.

 

         7. Здійснити поетапне підвищення  ціни на природний газ власного видобутку до економічно обґрунтованого рівня з включенням до неї інвестиційної складової для забезпечення нафтогазовидобувних підприємств НАК "Нафтогаз України" власним джерелом фінансування робіт з експлуатаційного буріння та облаштування родовищ, технічного переоснащення та оновлення основних фондів галузі.

 

         8. Щороку передбачати у Державному бюджеті України необхідні кошти на впровадження заходів пожежної та техногенної безпеки на об`єктах галузі з видобування вуглеводнів, що мають державну монополію на цю діяльність.

 

          9. З  урахуванням законодавчого забезпечення (Закон України «Про державно-приватне партнерство»), сприяти розвитку державно-приватного партнерства у нафтогазовій галузі як одного із джерел залучення інвестицій для збільшення видобутку вуглеводнів, модернізації і реконструкції обладнання.

            Сприяти підприємствам, які виробляють мінеральні добрива та згодні вкладати інвестиції у видобування природного газу  у  їх  партнерстві з підприємствами, які видобувають природний газ, за  умови подальшої можливості  доступу до його використання.

 

10. Внести зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування видобутку вуглеводнів, зменшивши ставки рентної плати для вкладення вивільнених коштів у розвиток галузі (для виконання стимулюючої, а не фіскальної функції податків).

 

11. Розробити порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) підприємствам, які виробляють мінеральні добрива та використовують природний газ як сировину на придбання природного газу за ціною, яка буде дозволяти випускати конкурентоспроможну продукцію - мінеральні добрива.

 

12. Розробити і затвердити програму підготовки та перепідготовки кадрів для нафтогазової галузі (заохочення і пільги при вступі у ВНЗ, збільшення державного замовлення, впровадження новітніх технологій при підготовці фахівців).     

 

13. Розробити та  внести  до  Верховної  Ради  України  нову редакцію Кодексу України «Про надра»,  зміни  до  Закону  України  «Про  нафту  і  газ»  з  метою  запобігання  суперечливому  тлумаченню  норм  законодавства  та  удосконалення  регулювання  механізму  спільних  діяльностей  у  нафтогазовому  секторі.

 

14. Подати  на  розгляд    Верховної  Ради  України  проекти  змін  та  доповнень  до  чинного  законодавства  з  метою  забезпечення  правових  умов  імплементації  Ініціативи  щодо  забезпечення  прозорості  у  видобувних  галузях  в  Україні.

 

15. Здійснити інвентаризацію законсервованих і ліквідованих нафтових та газових свердловин і визначити їх стан щодо потенційної небезпеки для навколишнього природного середовища. Розробити порядок ведення обліку і моніторингу законсервованих та ліквідованих  нафтових і газових свердловин, забезпечити його регулярне проведення.

 

 

Міністерству енергетики та вугільної промисловості  України:

 

1. Разом  з  провідними нафтогазовидобувними підприємствами та профільними науково-дослідними установами галузі розробити:

 

 - Національну програму “Нафта і газ до 2020 року” з визначенням пріоритетних напрямів розвитку галузі;

- Комплекс заходів щодо залучення інвестицій з впровадження новітніх інноваційних технологій з підвищення нафтогазоконденсатовіддачі пластів для стабілізації видобутку на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами нафти і газу, а також прискореного освоєння нових родовищ;

-  Концепцію технічного регулювання нафтогазового комплексу та галузеву програму нормативно-правового і нормативно-технічного забезпечення у сфері освоєння вуглеводневих ресурсів та їх гармонізацію з міжнародними нормативно-правовими актами і стандартами, у першу чергу для морського нафтогазовидобутку.          

           2. Спільно з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» передбачити у 2011 та подальших роках проведення фундаментальних, прикладних науково-дослідних і тематичних досліджень, спрямованих на розробку та впровадження новітніх технологій інтенсифікації видобутку і підвищення обсягів вилучення вуглеводнів з продуктивних пластів, зокрема, на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами нафти і газу, з метою вдосконалення існуючих систем розробки та дорозвідки перспективних об’єктів.

            3. Разом з нафтогазовидобувними підприємствами і науково-дослідними установами та організаціями галузі забезпечити розробку, експертизу та впровадження проектних технологічних документів із використанням сучасних програмно-технічних комплексів з моделювання процесів розробки родовищ нафти і газу.

 4. Вжити дієвих заходів щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки на об'єктах, які здійснюють видобуток, переробку, зберігання та перевезення продуктів вугільної промисловості, переробки нафти і газу, інших небезпечних речовин.