Дайджест

2022-01-10

Розвиток мінерально-сировинної бази України – у фокусі стратегічна і критична сировина. Які розвідувальні можливості України?

Марина Малова, 08.12.2021, Національна асоціація добувної промисловості України

Нещодавно уряд ухвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року», який, зокрема, передбачає масштабні пошуки і розвідку родовищ стратегічної і критичної сировини як основних корисних копалин, попит на які, як очікується, тільки зростатиме. Тож, цілком логічно, що, маючи наявні ресурси та перспективи розробки зазначеної сировини, наша держава хоче скористатися таким потенціалом. Особливо, у розрізі стратегічного партнерства з Європою у галузі критичної сировини та участі України у Європейському Альянсі сировинних ресурсів (ERMA) та Європейському батарейному альянсі (EBA). Проте на цьому шляху на вітчизняну розвідувальну галузь може чекати ряд викликів. Яких? Спробуємо розібратися.

2021-12-10

Україна має унікальну мінерально-сировинну базу і за обсягом розвіданих запасів низки корисних копалин належить до провідних держав світу

Державна комісія України по запасах корисних копалин, 09.12.2021

Тому першочерговим завданням для зміцнення і розвитку енергетичної та економічної незалежності країни необхідно активізувати розвідку нових родовищ. Понад 300 науковців і представників бізнесу долучилися до роботи Сьомої науково-практичної конференції “Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування”, яка відбулася у Львові в гібридному форматі. Конференція — практично єдина платформа в Україні, де наукова спільнота й бізнес шукають рішення актуальних питань розвитку галузі надрокористування та геології. Організатор конференції — Державна комісія України по запасах корисних копалин за підтримки Державної служби геології та надр України.

2021-11-24

Розлучення року: Як Коломойський ділить «Укрнафту» з НАК «Нафтогаз України»

Ігор Маскалевич, 23.11.2021, Zn.Ua

Ігор Валерійович використовує «спірні» 9 млрд кубометрів газу для того, щоб виторгувати у НАК «Нафтогаз України» найсмачніше від «Укрнафти». Тим паче, поділ спільного майна вдало співпав з непересічними успіхами олігарха в судах, і з приходом до «Нафтогазу» схильного до компромісів Юрія Вітренко. До Нового року планується розділити «Укрнафту», — Ігор Коломойський (із партнерами) і НАК «Нафтогаз України» поріжуть її на дві частини. Ділитимуть не порівну, а «по-братськи»: приватникам шматок жирніший, недоїдки — улюбленій Батьківщині. Загалом, як завжди. Наразі процесу усушки-утряски схеми розлучення ще не завершено. До оголошених на 30 листопада позачергових зборів акціонерів явно не встигають, але сторони намагаються максимально зблизити позиції. Для підстрахування на 23 грудня заявлено ще одні збори.

2021-11-19

Держава та бізнес не можуть дійти згоди стосовно проєкту нового Кодексу України про надра

Національна асоціація добувної промисловості України, 19.11.2021

Держава та бізнес не можуть дійти згоди стосовно проєкту нового Кодексу України про надра. Ми незмінно виступаємо за реформування законодавства про надра – чинний Кодекс давно потребує перегляду та впровадження кращих європейських практик. Наша Асоціація навіть була членом Робочої групи з розробки нового Кодексу при Міндовкілля, і нам спільно з українськими та європейськими експертами вдалося створити сучасний документ, що докорінно реформує галузь та зменшить навантаження на добувний бізнес. На жаль, сьогодні держава власними діями може знівелювати позитивні зрушення у сфері, адже до готового проєкту наразі вмонтовано кілька нових положень, що можуть лише зашкодити та навпаки посилити втручання держави у бізнес. Таким чином усі корисні напрацювання у новому Кодексі можуть бути заблоковані.

2021-11-12

Світова боротьба за корисні копалини тільки починається

Єгор Перелигін, 12.11.2021, Перший Незалежний

Щоб ввести один об'єкт (з видобутку і збагачення рідкісних металів/критично-важливих мінералів) в повну промислову експлуатацію, треба повних 5-7 років. Іноді і більше (все залежить від глибини залягання, характеристик породи, схеми видобутку, умов фінансування, команди інженерів і геологів, наявність необхідних технологій, і тд). Це не рахуючи того, що є первинні фази у вигляді scoping study і prefeasibility study, і найголовніша - feasibility study (бажано - bankable), які необхідно пройти паралельно з геологічною розвідкою. Отже, проект рівня greenfield (з нуля) буде запускатися всі 7-9 років насправді. Це при сприятливому інвестиційному середовищі і в нормальному / зрозумілому правовому полі. Я знаю проекти, які вимагали 10-11 років для того, щоб вийти на промисловий видобуток і збагачення.

2021-10-07

Чи залишиться Донеччина краєм чорного золота?

Владислав Леошко, 07.10.2021, Голос України

Із 23 вуглевидобувних підприємств, що діють на Донеччині, 17 є державними. Практично жодна з шахт держсектору не є прибутковою, а деякі з них посідають перші позиції в антирейтингу збиткових підприємств країни. За попередньою оцінкою Мін-енерго, до неперспективних включено окремі шахти в Торецькій, Мирноградській, Селидівській та Курахівській територіальних громадах. Загалом це шість шахт та майже 5 400 працівників. До закриття плануються шахти, які вже майже виробили свій ресурс. Одна з них — шахта «5-6» у Мирно-граді, де буде реалізовано пілотний проект із трансформації вугільних регіонів за участі німецьких партнерів. Серед інших — шахта Білицька (м. Білицьке), яка вже тривалий час працює в режимі водовідливу, та шахта «Піонер», що в смт Новодонецьке. Водночас, за умови залучення інвестиційних коштів, вважаються перспективними шахти міста Вугледара — ім. М. С. Сургая, яка є «наймолодшою» у галузі, та «Південнодонбаська № 1». Перспективу має шахта «Капітальна» (Мирноград), проте її утримання та виведення на самоокупність потребує значної суми інвестицій.

<< | < | 3 | > | >>