Дайджест

2021-03-01

Бананова енергетика: чому єдиний український виробник урану опинився на межі закриття

Микола Романюк, OilPoint, 01.03.2021

В Министерстве энергетики в очередной раз взялись выводить из кризиса единственного в Украине и крупнейшего в Европе производителя уранового концентрата – «Восточный горно-обогатительный комбинат». Финансовый результат ВостГОКа за два предыдущих года – более миллиарда гривен убытков. Если в 2018 году предприятие получило 49,2 млн грн чистой прибыли, то годом спустя – 680,2 млн грн убытков. За 9 месяцев 2020 года, по подсчетам экспертной организации State Watch, отрицательный финансовый результат комбината составил 356,9 млн грн. Миллиардные убытки ВостГОКа – результат натянутых отношений между комбинатом и его главным контрагентом – НАЭК «Энергоатом», которому ГОК поставляет урановый концентрат для атомных мощностей. Помимо того, что в судах рассматриваются дела между компаниями на десятки миллионов гривен, руководство комбината обвиняет НАЭК в регулярных задержках платежей, а те обвиняют ГОК в срывах поставок, высокой цене и непрозрачности работы предприятия. Но в последнее время конфликт между ВостГОКом и «Энергоатомом» начал выходить за рамки экономической плоскости.

2021-02-26

Золоті надра: які перспективи видобутку золота в Україні?

Марина Малова, 25.02.2021, Національна асоціація добувної промисловості України

Нещодавно Держгеонадра України разом з UkraineInvest презентували інвестиційні пропозиції об’єктів надрокористування з покладами “мінералів майбутнього” – стратегічних і критичних корисних копалин. І золото – одне із них. До атласу включено 3 ділянки золота, доступних до придбання на електронних торгах та наводиться карта золоторудних об’єктів України: заліцензованих, підготовлених до електронних торгів, потенційних до виставлення на аукціон. Чи здатні відомі об’єкти золота стати сировинною базою для власної золоторудної промисловості нашої держави і привабити в Україну закордонні інвестиції? Про залізорудні перспективи України та про те, чи зможемо ми зайняти своє місце серед золотодобувних країн світу – в аналітичному матеріалі експертів НАДПУ.

2021-02-15

Вітренко запропонував Кабміну звільнити Коболєва і наглядову раду «Нафтогазу» - ЗМІ

Сергій Жуков, Дзеркало тижня, 15.02.2021

В.о. міністра енергетики Юрій Вітренко запропонував прем'єр-міністру Денису Шмигалю невідкладно винести на розгляд Кабміну питання про звільнення голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, а також розірвання контрактів із членами наглядової ради компанії, повідомляє LB.ua. Фотокопію листа Вітренка Шмигалю, датованого 12 лютого, видання оприлюднило ввечері в понеділок, 15 лютого. Як обгрунтування необхідності винесення жорстких кадрових рішень Вітренко називає: невиконання «Нафтогазом» затверджених урядом показників видобутку газу. Згідно з розпорядженням Кабміну №161-р від 20.03.2019 та постановою №351 від 26.04.2017, рівень видобутку в 2019 і 2020 роках мав становити не менше 18,2 і 20,1 млрд кубометрів відповідно. Однак видобуто було 15 і 14,9 млрд кубометрів; плани НАК щодо подальшого скорочення обсягів видобутку. У 2021-2025 очікується скорочення видобутку до 9,9-12,5 млрд кубометрів на рік; результати ревізії фінансово-господарської діяльності «Нафтогазу» з 1 березня 2018 по 31 грудня 2019 року, яку провела Держаудитслужба. Виявлені в АТ «Укртрансгаз» порушення на суму 37,3 млрд гривень призвели до заниження сплачених «Нафтогазом» дивідендів на 35,2 млрд гривень. Відзначимо, що в зазначений період Вітренко був виконавчим директором «Нафтогазу». Вітренко пропонує «невідкладно розглянути питання зміни керівництва НАК «Нафтогаз України», припинення контрактів з членами наглядової ради та проведення конкурсів на заміщення відповідних посад. Крім того, він виступає за проведення аудиту фінансової діяльності НАК і приведення бухгалтерського обліку «у відповідність до вимог міжнародних стандартів» бухобліку.

2021-02-08

Глибоко, але прозоро: можливості для інвестування в українські надра

Аліна Каневська, 04.02.2021, Економічна правда

Геологічна інформація стала доступною для всіх, а спецдозвіл на видобуток можна придбати на відкритих аукціонах. Як від цього виграють держава та інвестори? Є можливість видобувати вуглеводневу сировину, металічні корисні копалини (хром, нікель, цирконій, марганцеві і титанові руди, золото, літій), неметалічні корисні копалини (глини, пісковики, вапняки, граніт), мінеральні води, горючі тверді корисні копалини (торф, кам'яне вугілля), бурштин. На початку 2021 року атлас містив інформацію про 220 ділянок та родовищ. Кожна ділянка – це лот, який готується на електронний аукціон. Зокрема, у переліку – 22 площі із запасами вуглеводневої сировини (нафта, газ, конденсат), сім ділянок з титановими рудами, три ділянки з рудами золота. Розвивати видобуток деяких видів корисних копалин – в інтересах держави. Наприклад, інвесторам запропоновані три ділянки з марганцевими рудами. У чому парадокс? Україна володіє величезними запасами марганцевих руд, за оцінками – 17% світових запасів, але сировину в Україну імпортують.

2021-01-25

Україна повинна співпрацювати з провідними країнами для побудови сталих енергетичних ринків

Максим Тімченко, Генеральний директор ДТЕК, 25.01.2021

Пандемія ставить безпрецедентні виклики у світовому та національному масштабах. Вона демонструє вразливість політичних систем та бізнес-моделей. Незважаючи на те, що комплексний аналіз вимагає багато часу, вже очевидно, що пандемія створила можливості для відбудови більш сталої економіки: Велике перезавантаження визначає шлях до нових основ світової економіки, зосереджуючи увагу на створенні довгострокової сталої цінності. Глобальний характер пандемії означає, що цей шлях відкритий для всіх, а не лише для кількох обраних країн. Енергетичний сектор стане провісником переходу до стійкої зеленої економіки. Велике перезавантаження ґрунтується на досвіді подолання попередніх негараздів. Світова фінансова криза 2008-2009 рр. спрямувала соціально-політичну дискусію в площину більш сталого капіталізму. Фінансовий та банківський сектори першими переглянули свої обов’язки перед суспільством, заохочуючи й інші бізнеси приєднуватися до цього руху. Наукове співтовариство визначило загрози навколишнього середовища, спричинені погіршенням через діяльність людини, зміною клімату та пов'язаною з ними глобальною нерівністю. Менш ніж за десятиліття це призвело до розробки ESG-критеріїв та їх фактичного включення до основи бізнес-стратегій.

2021-01-21

Як Україні зробити прорив у нарощуванні видобутку власного газу

Юлія Боржемська, менеджер з регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз, 21.01.2021

Сьогодні обсяг видобутку природного газу в Україні складає близько 20 млрд м3 на рік, що не задовольняє потреби країни. Україна залишається імпортозалежною, а обсяг власного видобутку продовжує падати. Причинами падіння видобутку, в тому числі, експерти називають неефективну розробку залишкових запасів, обмежену кількість вільних перспективних ділянок, виснаженість родовищ понад 80% – і все це правда. Разом з тим, за даними щорічного звіту ВР Statistical Review of World Energy, запаси природного газу в Україні складають 1,1 трлн м3. Україна посідає друге місце в Європі за обсягом запасів вуглеводнів після Норвегії, запаси якої складають 1,78 трлн м3. За Україною йдуть Нідерланди з 0,8 трлн м3 запасів. Постає питання – де ж ці 1,1 трлн м3 і як їх здобути.

2021-01-13

«Велике будівництво» та надра: чому побудова доріг не збільшує попит на вітчизняні корисні копалини

Малова Марина, Національна асоціація добувної промисловості України, 12.01.2021

...У березні 2020 року Президент України запустив свій грандіозний проєкт “Велике будівництво” (https://cutt.ly/Kjlfey3). В його розрахунках планується відремонтувати 6500 км автошляхів державного та регіонального значення до 2021 року. Звичайно, у порівнянні з загальною протяжністю доріг у 169,6 тис. км, це всього 4% – скажуть критики. (https://cutt.ly/ojlCMZz). Проте, на думку оптимістів, це вже щось, зважаючи, що більшість ділянок — основні автобани країни: дороги державного і регіонального значення. Такі масштабні проєкти неможливі, не лише без фінансових вливань, але в першу чергу — без природних ресурсів. Тобто, корисних копалин, які є оновою дорожнього покриття, такі як – пісок, щебінь, гравій, цементна сировина…Скільки сировини потрібно для будівництва 1 км дороги, які корисні копалини найбільше мають попит у президентському проєкті та найголовніше – прихований потенціал, завдяки якому можна відремонтувати усі дороги, але про який майже ніхто не знає, читайте далі...

2021-01-12

Рік Кузьмича: “Тиха війна” за спецдозволи і 15 млн доларів за “Надра Юзівська”

Nadra Info, 04.01.2021

Суб’єктивно: якщо спробувати скласти рейтинг неординарних послужних списків топ-менеджерів в українському надрокористуванні, голова правління НАК “Надра України” міг би претендувати щонайменше на місце в short-list. За свої неповні 40 років, Тарас Кузьмич встиг: увійти в топ-5 кращих вихованців Київського військового ліцею ім. І.Богуна (свого випуску); одразу з університету потрапити в Міністерство закордонних справ; відкривати генеральне консульство України в Сан-Франциско (США) і працювати там віце-консулом; бути заступником, а згодом Надзвичайним і Повноважним послом України в Південно-Африканській республіці; керувати департаментом в Мінагрополітики, управлінням в ПАТ “Аграрний Фонд”, зовнішніми комунікаціями в ПАТ “Центренерго”; бути радником Міністра енергетики і вугільної промисловості. І стати батьком трьох дітей. Кузьмич не приховує, що саме він, працюючи в “Центренерго” і в статусі радника міністра енергетики, був відповідальним за підготовку контракту для першої в історії поставки в Україну вугілля зі США у 2017.

2021-01-04

Вперше в Україні відбулась міжнародна онлайн сертифікація за стандартами IWCF

Галина Проців, Івано Франківський національний технічний університет нафти і газу, 30.12.2020

Для всіх навчальних структур університету пандемія стала справжнім викликом. У незвичному онлайн режимі – лекції, практичні заняття. Що вже говорити про набуття практичних професійних навичок в Тренажерному буровому центрі, в якому слухачі проходять теоретичну й практичну підготовку із запобігання флюїдопроявів під час буріння свердловин та складають іспити, за результатами яких отримують міжнародний сертифікат, що відкриває їм шлях до роботи не тільки у вітчизняних, але й закордонних нафтогазовидобувних компаніях. ТБЦ, який функціонує в структурі Інституту післядипломної освіти ІФНТУНГ, зі своїм шістнадцятирічним досвідом завзято шукав можливостей працювати і не опускати професійну планку. Наприкінці квітня за повної підтримки проректора з наукової роботи Ігоря Чудика та директора Інституту післядипломної освіти Святослава Кіся ІФНТУНГ отримав акредитацію віртуального класу від IWCF (Міжнародного форуму контролю свердловин). Якщо хтось думає, що це відбулось за помахом чарівної палички, той не має уявлення, як це працювати за стандартами IWCF.

1 | > | >>